Полтавська битва. Банкова зачищає «ненадійні» регіони

У Полтаві – переворот. Міська рада висловила недовіру меру Олександру Мамаю та переклала його обов’язки на новообраного секретаря міськради Олександра Шамоту. Сам Мамай продемонстрував печатку міськради та запевнив, що лишається легітимним керівником міста і продовжує виконувати свої обов’язки. Він заявив, що не визнає «псевдосесію», на якій його було відсторонено і порадив всім, хто чимось незадоволений, подавати до суду. Проте Шамоту в ролі нового фактичного очільника міста вже поспішили представили в Полтавській обладміністрації.

Ці, на перший погляд, містечкові розбірки мають далеко не містечкове значення. По-перше, мова про зміну влади у цілому обласному центрі. По-друге, ці події прямо пов’язані з президентськими виборами, що наближаються. За інформацією джерел «Главкома», Мамай гарантував підтримку Юлії Тимошенко, що нібито і коштувало йому посади.

І чим далі, тим гарячіше буде на місцях. Регіональні лідери сповна відчують на собі буревії, епіцентр яких у столиці.

Агробарон-русофіл

Мамай керує Полтавою з 2010 року і є прикладом типового «місцевого князька». Його основний електорат – пенсіонери, прихильність яких він купує роздачею продуктових наборів. У мера є власна містечкова партія «Совість України», від якої він обидва рази вигравав вибори та яка є його опорою в міськраді. У 2012 році Мамай тимчасово змінював партійну приналежність – часи були такі, і він перебіг у Партію регіонів. Як кожен регіональний «авторитет» такого калібру, полтавський мер має власний бізнес – агрохолдинг «Інтер-Агро».

Мамай, безумовно, персонаж непересічний. Він запам’ятався багатьом своїм специфічним гумором нижче пояса та скандалами з опонентами. Окрема тема – неприхована ностальгія мера за радянським минулим. Так, у травні цього року хвилю обурення викликав лист від Управління освіти міськвиконкому про необхідність забезпечити явку школярів на репетицію події, яка за сценарієм дуже нагадувала розкручену Кремлем акцію «Безсмертний полк». Депутат міськради від «Свободи» Юліан Матвійчук навіть звернувся з цього приводу до СБУ. Дорікали опоненти Мамаю і відмовою визнати Росію країною-агресором, і гальмуванням декомунізації у місті. А наприклад, на заклики громадських активістів, аби полтавські чиновники розмовляли українською, мер відповів знаменитим віршем Маяковського «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин».

Шість – туди, шість – сюди

Втім недовіру Мамаю висловили з інших причин. Їх повний перелік умістився у 21 пункт. Тут увесь букет: від порушення регламенту на засіданнях міськради до численних корупційних порушень за весь період керування містом. Усуненню мера передувала комбінація зі звільненням «промамаєвського» секретаря міськради Оксани Деркач. Вона стала одним із шести депутатів, щодо яких була застосована процедура відкликання, яка за новим законом про місцеві вибори може застосовуватись керівництвом партії до депутатів місцевих рад, що порушують дисципліну. На позачерговій сесії 31 серпня голова Полтавського міського терчвиборчкому (який до того симптоматично переїхав з міськради до облдержадміністрації) оголосив рішення комісії про надання повноважень шести новим депутатам зі списків фракцій «Рідне місто», «Соціал-демократична партія» та «Самопоміч». Більшість з новачків – четверо – представляли «Рідне місто», яка виключила зі своїх рядів Деркач та ще трьох депутатів і пішла в опозицію до міської влади. Така рокіровка розсипала промерську більшість, і депутати 22 голосами з 42 достроково звільнили Деркач з посади секретаря. Мамай тоді заявив, що не визнає легітимність сесії через відсутність кворуму.

Мер вже тоді добре знав, до чого йде справа: вже на другій частині цієї сесії 14 вересня 29 депутатів (28 – необхідні дві третини) відправили у відставку самого Мамая, поклавши його повноваження на Олександра Шамоту з СДП, якого було обрано секретарем. За таке рішення проголосували фракції БПП, СДП, «Рідне місто», «Самопоміч» і «Свобода».

Мамай, як вже зазначалось, цю позачергову сесію не визнав і звернувся до депутатів із закликом прийти на чергову сесію, яка запланована на 21 вересня, де він обіцяє внести проект рішення про недовіру міському голові. «Якщо буде 28 голосів, я встану і піду. Готовий до цього – віддам владу в руки опозиції. Судитися не буду, – обіцяє він. – Але якщо опозиційні депутати не прийдуть на сесію і не буде кворуму, за регламентом я призначаю сесію на 1 жовтня. Якщо знову не буде кворуму, призначаю на 15 жовтня. Якщо втретє не буде – розпускаю раду».

Удар по Юлі?

Новий секретар міськради – давній та послідовний опонент Мамая, якого той навіть катав на капоті свого автомобіля.

Колишній інструктор з фітнесу та підприємець Олександр Шамота – людина одіозного парламентаря Сергія Капліна, який досі входить до фракції Блоку Порошенка, хоча його робоче місце в Раді прикрашає прапорець СДП. Ця партія не надто відома в українському масштабі, проте в Полтавській міськраді має свою невеличку фракцію. Каплін, який потрапив до парламенту по одному з округів Полтавщини, давно воює з Мамаєм – він навіть сокирою рубав двері в кабінет міського голови та обсипав приміщення сіллю.

У розмові з «Главкомом» Каплін згадує, що поки закону про відкликання недисциплінованих депутатів не було, Мамай різними засобами підбирав у свою більшість депутатів від різних фракцій – в тому числі, з «каплінської» СДП. У принципі, така практика не є чимось особливим для міських голів, яким потрібно проводити необхідні рішення.

«Коли розібрали частину моїх депутатів, ми вирішили вперше по країні робити процес реального відкликання, – згадує Каплін. – Спочатку ми відкликали двох своїх, але потім «мамаєвські» почали заманювати депутатів від інших фракцій, і я закликав керівників цих фракцій скористатись нашим досвідом. Таким чином ми відновили статус-кво, який був одразу після виборів. І потім ми вийшли на реально демократичну більшість».

Наразі Мамай фактично залишився наодинці зі своєю «Совістю України» та «Батьківщиною», яка, що й не дивно, не брала участі в «процедурі імпічменту». Опоненти Мамая подейкують, що в обмін на лояльність він підтримував бізнес-апетити «Батьківщини» на місцевому рівні. Але враховуючи, що в операції з відстороненням Мамая стирчать вуха Адміністрації президента, складається враження, що на Банковій злякались тіснішого союзу полтавського мера та Юлії Тимошенко напередодні президентських виборів.

«Місто віддали Капліну»

Несподівана підтримка Мамаю під’їхала зі столиці. Земляк Капліна та його давній опонент по «соціалістичному табору» не менш екстравагантний Ілля Ківа заявився на брифінг Мамая і наголосив, що спроба відсторонення останнього – це початок кампанії Адміністрації президента з фальсифікації майбутніх парламентських та президентських виборів.

«Перед початком виборів Адміністрація президента проводить аудит всіх тих, хто готовий з нею співпрацювати, – обурюється Ківа в телефонній розмові. – А тих, хто не готовий, вони зачищають, причому в аморальний спосіб, порушуючи всі існуючі закони та правила. Мені все одно, Мамай це, Філатов чи Труханов, але за цю людину проголосувало 60% мешканців. Народ його обрав – хай він і відкликає».

За словами Ківи, місцевий губернатор Валерій Головко навіть змінював склад рахункової комісії саме під цю ситуацію, а в Адімінстрації президента «путч» курував заступник голови фракції БПП Сергій Березенко. Останній, нагадаємо, в президентській кампанії Порошенка відповідає за роботу з регіональними елітами. Звісно Ківа не міг не згадати про Капліна: «Він пообіцяв дати Порошенку хороші рейтинги в Полтаві, і йому віддали на відкуп місто».

Ківа вже зареєстрував заяву про вчинення кримінального правопорушення з приводу подій 14 вересня в міськраді у Головному слідчому управлінні МВС. Він вважається людиною міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який, за чутками, вже давно зробив ставку на Тимошенко і ставитиме палиці в колеса президентській команді. Та і просто попсувати кров Порошенку – для Арсена Борисовича давно справа принципу.

Безголові

Полтава з її «битвою фріків» – не єдине місто, яке, скоріш за все, лишиться без повноцінного міського голови до президентських виборів. Ще в серпні депутати Чернівецької міськради відсторонили від виконання обов'язків мера Чернівців Олексія Каспрука. До призначення наступних виборів містом керує секретар міської ради Василь Продан – чоловік народного депутата від Блоку Порошенка Оксани Продан. Луцьк лишається без міського голови з лютого 2017 року, коли помер Микола Романюк. Найбільша фракція міськради – «приватівський» «Укроп» – давно вимагає призначення виборів мера Луцька та звинувачує у гальмуванні цього процесу на всеукраїнському рівні Блок Порошенка, який не дає ходу відповідному проекту, давно зареєстрованому в Раді.

Незрозумілою вийшла історія з мером Миколаєва Олександром Сенкевичем з «Самопомочі», якого міськрада відсторонила від посади ще в жовтні 2017 року, але той відновився через суд. Судячи з усього, він знайшов спільну мову з Опозиційним блоком та БПП, які ініціювали його відставку.

Найсвіжіша «мерська епопея», яка розвивається паралельно з подіями в Полтаві, – підозра меру Ужгорода Богдану Андріїву, якого звинувачують в розтраті 6,5 млн грн під час реконструкції пам'ятки архітектури «Совине гніздо». Щоправда, в цьому випадку прокуратура хоче відсторонити Андріїва з посади через суд, який має розглянути відповідне клопотання у середу. Неприховане бажання влади мати на ключових посадах «виконуючих обов’язки», яких можна в будь-який момент смикати за ниточки, торкнулося і місцевих органів влади. А в Полтаві поки що двовладдя – втім очевидно, що шансів переламати на свою користь більше у команди «заколотників».

Павло Вуєць, «Главком»