Потенційний «путчист». Хто «мочить» міністра Авакова
Під час формування Кабміну Гройсмана позбутись Авакова Банковій не вдалось, тож тепер його «збивають» іншими способами – причому б’ють по всіх фронтах
Поява міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в Києві напередодні хресного ходу стала його першим «виринанням» в інформпросторі після відпустки. Хоча після показового вбивства журналіста Павла Шеремета від міністра очікували миттєвої реакції хоча б в улюбленому «фейсбуці». Тим часом його людина – перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян, який теж знаходився у відпустці, – вже опинився в центрі скандалу щодо можливого факту стеження за Шереметом. І історія з Трояном, яку міністр вже назвав «абсолютним фейком» – не єдина неприємність, яка спіткала його останнім часом.
Аваков нині став головною ціллю президентської команди. Як свого часу Арсенію Яценюку, йому вже відверто натякають на необхідність приборкати завеликі амбіції. Наразі шеф МВС є однією з найвпливовіших осіб в державі і єдиним з міністрів входить до так званої стратегічної сімки-вісімки, що розробляє всі стратегічні рішення в державі. Особисто на Авакова орієнтується чимала частина фракції «Народний фронт». Також Арсен Борисович, за словами опонентів, контролює величезні фінансові потоки та відстоює інтереси окремих олігархів, які для вирішення питань приїжджають безпосередньо в міністерство.
Власне, тривалий час в політикумі ходили розмови, що затіявши тяганину з відставкою Яценюка, Порошенко насправді ледь не найбільше хотів позбутися саме Авакова. Зухвала поведінка міністра та його непотоплюваність з 2014-го року в поєднанні з вагою очолюваного ним відомства давно дратують президента і його команду. Причому ворогів собі Арсен Борисович за цей час завів багато і на будь-який смак – від Міхаела Саакашвілі до добробатів та радикалів. Не згадуючи вже про давню історію стосунків з мером Харкова Геннадієм Кернесом, але це окрема розмова.
Під час формування Кабміну Гройсмана позбутись Авакова в Порошенка так і не вийшло, тож тепер на Банковій його «збивають» іншими способами – причому б’ють по всіх фронтах: і по конкретних людях, пов’язаних з міністром, і по сферах, де, за чутками, у нього є власний інтерес. Поки жоден з цих ударів не є нокаутуючим для звичного до різного роду нападок Авакова, але те, що його вплив поступово та методично намагаються нівелювати, очевидно.
«Супер перший віце-прем'єр»
Один з головних «викривачів» української політики, нардеп Сергій Лещенко неодноразово висловлювався щодо справжнього місця Авакова в системі влади. «Аваков зовсім не той, за кого себе видає, – впевнений Лещенко. – Він себе видає за міністра внутрішніх справ, а насправді ця людина сьогодні за статусом фактично дорівнює прем'єр-міністру. Я його називаю «супер-перший віце-прем'єр». Депутат також додав, що у Авакова дуже сильні політичні амбіції, і він може використати свої ресурси задля приходу до влади як через вибори, так і через «квазіканали». Під останніми Лещенко має на увазі силові варіанти: «Коли міністр внутрішніх справ має під собою не тільки офіційну вертикаль, але ще і неофіційний вплив на силові підрозділи, які озброєні, обладнані, і при цьому мотивовані, і він при цьому ще може бути політичним лідером – це завжди ризик». У відповідь гострий на язик Аваков назвав висловлювання Лещенка «параноїдальним потоком», а його самого – «моською, що гавкає на слона».
Але згодом конспірологічні теорії підхопили інші нардепи. На тлі спроби військового перевороту в Туреччині позафракційний балагур Володимир Парасюк заявив, що єдиною структурою, яка здатна провести такий путч в Україні, є батальйон «Азов». Цей батальйон, в свою чергу, дехто називає «приватною армією» Авакова. А депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко нагнав жахів загадковим постом в «фейсбуці» про те, що підготовка до військового перевороту в Києві вже йде, строки незрозумілі, але його учасників «вже номіновано». Аваков, звісно ж, назвав всі розмови про повторення турецького сценарію в Україні «дурістю», а його радник Зорян Шкіряк охрестив заяви «про приватну армію Авакова» «фантасмагоричними й ідіотськими».
При цьому Арсен Борисович, що входить в так звану стратегічну сімку-вісімку, в інтерв’ю УП охарактеризував свою непересічну роль в системі так: «В нинішньому коаліційному уряді я дійсно серед міністрів, делегованих «Народним фронтом», своєрідний старший – по координації нашої роботи в складі Кабміну. Так вже вийшло, що я найбільш досвідчений в цьому складі, і Яценюк ряд питань доручив мені. І по Мінінфраструктури, і по Мін'юсту, і по Міносвіти, і по Міністерству молоді і спорту, і по Мінекології. «Народний фронт» несе політичну відповідальність за ці міністерства і міністрів. Я разом з Парубієм, Турчиновим і Яценюком представляю нашу команду під час обговорення і вироблення стратегічних рішень».
Тобто міністр без зайвої скромності визнав себе «альфа-самцем» принаймні перед іншими міністрами-«фронтовиками». Але така всемогутність Авакова, який, власне, до приходу в МВС не мав ніякого стосунку до правоохоронних органів, не може не дратувати багатьох. Так його давній візаві Міхаел Саакашвілі в останньому інтерв’ю НВ звинуватив міністра внутрішніх справ в контролі над адміністрацію портів (це якраз про «курування» Мінінфраструктури) і розповів, що близький до Авакова депутат від «Народного фронту» Євген Дейдей навіть дзвонив від імені міністра і забороняв залучати латвійського інвестора в порт Рені. І от у вівторок в Адміністрації морських портів пройшли обшуки, що можна трактувати як певний сигнал Авакову.
Запустили Трояна
Втім подібних сигналів вже й так накопичилося вдосталь. Той же Дейдей нещодавно був помічений під час розборок навколо державного Одеського припортового заводу – депутат з «групою підтримки» в камуфляжі чинив тиск на суддів Солом’янського райсуду, які розглядали справу затриманих за підозрою в розтраті коштів голови наглядової ради ОПЗ Сергія Переломи та першого заступника голови правління Миколи Щурикова. Топ-менеджерів підприємства пов’язували з одіозним соратником Яценюка та Авакова Миколою Мартиненком, і вся ця історія свідчить про те, що «фронтовиків» потихеньку відтискають від ласих фінансових потоків. На додачу на «аваківця» Дейдея Генпрокуратура завела справу за фактом погроз на адресу двох заступників голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час судового засідання.
Більш того, під увагою прокуратури опинився і сам Аваков. Юрій Луценко ініціював перед прем'єром-міністром призначення службового розслідування щодо того, чому глава МВС Арсен Аваков не повідомив про наявність у нього конфлікту інтересів при розслідуванні МВС справи його бізнес-партнера та депутата від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького.
Ігор Котвіцький
По останньому, нагадаємо, НАБУ веде розслідування щодо виведення за кордон 40 мільйонів доларів влітку 2015-го року. Сам Аваков свого соратника раніше публічно захищав, стверджуючи, що ніяких порушень той не вчиняв. Тож мусування теми Котвіцького – це ще одна особиста неприємність для міністра. Такою відносно можна назвати і тиск на Ігоря Коломойського, з яким у Авакова дружні стосунки. Відомий факт, що олігарх приїздив на зустрічі до урядовця прямо до нього в міністерство.
Ну і, нарешті, остання події з загибеллю Шеремета. Окрім моральних «пред’яв» до Авакова, який мав би перервати відпустку через такий гучний злочин, до нього можуть виникнути і конкретні претензії. ГПУ вже відкрила провадження щодо незаконного стеження за Шереметом та його співмешканкою, керівником інтернет-проекту «Українська правда» Оленою Притулою. В організації цього стеження, за попередніми даними, підозрюється перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян.
Аваков та Вадим Троян
Троян, як і Аваков з колишнім командувачем «Азову», а нині нардепом Андрієм Білецьким, з Харківщини, вони давно знають один одного. Троян свого часу був активістом праворадикальної організації з неоднозначною репутацією «Патріот України», яку очолював Білецький. Коли почалися події на Донбасі, воював у складі «Азову», який підтримував Аваков, був заступником командиру полка. В жовтні 2014-го Аваков призначив його керівником ГУМВС в Київській області, а в березні 2016-го – першим заступником голови Національної поліції Хатії Деконаїдзе. Історія з можливим поліцейським стеженням виглядає дивно з огляду на те, що соратник Трояна Білецький товаришував з Шереметом і був присутній на його похороні, а сам журналіст в своїй останній колонці розхвалив «азовця» за виважену позицію.
В будь-якому разі, якщо підозри в незаконному стеженні з боку Трояна підтвердяться, за це буде відповідати не Деконаїдзе, а Аваков, який привів його до МВС. Нардеп Ігор Луценко в блозі на УП, який провисів на головній сторінці сайту більше доби, мусує якраз тему стеження, і вимагає відставки керівників, які його допустили. За версією Луценка, якщо Троян дійсно причетний до незаконного стеження за Шереметом, «це вбивство можна вважати спробою підставити Авакова та його команду в Нацполіції, і таким чином усунути їх від впливу на цей найпотужніший правоохоронний орган». Сам Аваков, повернувшись з відпустки, вже назвав звинувачення у стеженні «абсолютним фейком».
Поки виглядає так, що численні опоненти міністра обрали тактику «дрібних уколів». Відставки Авакова найближчим часом вони навряд чи досягнуть, але звузити сферу його інтересів та додати плям іміджу цілком реально. Свого часу, власне, саме так вийшло з Арсенієм Яценюком, який так старанно вбирав увесь негатив, що відставка виглядала просто неминучою та справою часу. До речі, поки Аваков в МВС, а «фронтовик» Дмитро Сторожук – в ГПУ першим заступником у Луценка, колишній прем’єр може особливо не переживати щодо розслідування неоднозначних справ свого уряду. Але баланс в середовищі партнерів по коаліції дуже крихкий, і розхитування крісла під Аваковим може призвести до його кінцевого руйнування.