Повернення «одноруких бандитів». Перші «реформи» уряду Гройсмана

Минулого тижня Кабмін подав до парламенту новий законопроект, що має нарешті легалізувати ігорний бізнес, який був заборонений за ініціативою прем’єра Юлії Тимошенко рішенням Ради ще 2009-го року. Причому сама назва законопроекту говорить, що азартні ігри хочуть легалізувати, прикриваючись благими намірами. «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань» - саме із таким пафосом уряд підсовує депутатам не дуже однозначну ідею. І судячи з настрою парламентарів, після доопрацювання законопроекту, в Україні знову скоро з’являться легальні букмекери, рулетка та «однорукі бандити», які колись були затавровані  як стовідсоткове зло.

Подібний законопроект уже був зареєстрований у Раді ще в грудні минулого року Кабміном Арсенія Яценюка. Основними його провайдерами були тодішній міністр фінансів Наталя Яресько та її заступниця Олена Макєєва. У головному науково-експертному управлінні Ради та в парламентському комітеті з боротьби з корупцією кабмінівський проект досить жорстко розкритикували, і у квітні він був відкликаний. 

Скепсис парламентських експертів викликало те, що законопроект у першій же статті давав визначення аж 75 термінам від «веб-сайту» до «учасника парі». Також їм не сподобалось, що законопроект виписаний так, що надходження від грального бізнесу поповнюватимуть іноземні бюджети. Малось на увазі, що минулим законопроектом планувалося встановити концепцію єдиного оператора лотерей, який би визначався на конкурсних засадах, а для участі в конкурсі встановлювались жорсткі вимоги щодо міжнародного досвіду оператора – проведення лотерей не менше, ніж в трьох державах. Зрозуміло, що серед вітчизняних гравців ринку таких не знайдеться. Опоненти наголошували на тому, що Яресько відверто лобіювала інтереси відомої американської компанії IGT, і з нового проекту обмеження щодо досвіду роботи за кордоном уже прибрано. Також кількість операторів лотерей, які можуть діяти одночасно, збільшена до двох – ліцензії на випуск та проведення лотерей вони отримують на строк до 10 років. До участі в конкурсі допускаються юрособи, які мають досвід із випуску та провадження лотерей протягом не менш як три роки.

Що пропонують

Узагалі в найсвіжішому кабмінівському законопроекті гральний бізнес розділений на три групи – лотереї, букмекерська діяльність та казино. Те, що всі вони змішані в одному законі, викликає чималу критику, але, судячи з усього, на окремі закони під кожен вид діяльності Кабмін не піде. Законопроектом передбачається, що регулювання у сфері азартних ігор здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику (тобто Мінфіном). До його компетенції належить ліцензування організаторів азартних ігор, ведення реєстрів та встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання та програмного забезпечення. Держава при цьому бере діяльність організаторів азартних ігор та їхнє гральне обладнання і програмне забезпечення під свій контроль через єдину систему державного моніторингу.

Кількість одночасно діючих букмекерських контор обмежена десятьма. Вони також визначаються за результатами конкурсу, причому є цілий перелік подій, на які заборонено приймати ставки – результати виборів, суспільних досліджень, зміни курсу валют, цін на товари тощо. Місцем розташування букмекерів зможуть бути лише нежитлові будинки з окремим входом. Є і вікове обмеження, аналогічне продажу алкоголю – робити ставки зможуть особи не молодші 21-го року.

Найбільш дискусійна норма – звісно, повернення легальної діяльності казино. Пропонується розміщувати їх виключно на території «спеціальних гральних зон» – будівель, у яких розташовані готелі категорії «4» та «5 зірок» (не менше ста номерів), території міжнародних аеропортів, всередині приміщень іподромів, суднах з українською реєстрацією, в корпусі яких можна розмістити казино із площею не менше 500 квадратних метрів. У законопроекті розписані вимоги до гральних автоматів, гральних столів і т.д. Кількість працівників казино має складати не менше ніж 50 осіб та, як і в букмекерських конторах, відвідувачам таких закладів має виповнитися 21 рік (щодо лотерей вікове обмеження становить 18 років).

При цьому в проекті окремо зазначено, що буде мінімізована можлива суспільна шкода для «вразливих груп населення»  – обмеження щодо місця проведення азартних ігор, їхньої реклами, та створення самими операторами механізмів боротьби з ігроманією (лудоманією). Вони мають ідентифікувати особу та відмовляти в участі в азартних іграх особам, які самостійно подали заяву щодо обмеження їхньої участі в них або це зробили їхні найближчі родичі. Фактично такий «фейс-контроль» передбачає створення спеціальної бази «ігроманів».

Після всіх цих заходів, упевнені автори законопроекту, його прийняття допоможе «залучити інвестиції в економіку України, створити додаткові робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до держбюджету». Наприклад, вартість щорічних ліцензій для власників казино планується встановити на рівні від 6 до 15 тисяч мінімальних зарплат залежно від населеного пункту. Окремо ліцензуються кожен гральний автомат (20 «мінімалок») та гральний стіл (від 100 без рулетки до 200 «мінімалок» з рулеткою). Податок на ігровий дохід, за планами Мінфіну, складе 18 %, при цьому невеликі суми виграшів фізосіб податком обкладатися не будуть. Власне, ще за Яресько сума, яку можна залучити від легалізації грального бізнесу, оцінювалась в додаткові 5 мільярдів гривень на рік, але щодо неї існує великий скепсис.

Тимошенко в 2009-му погарячкувала?

Наголосимо, це поки лише пропозиції, і нагадаємо, що гральний бізнес був абсолютно легальним в Україні до 2009-го року. Одним з каталізаторів заборони азартних ігор стала пожежа в залі гральних автоматів «Метро Джекпот» у Дніпропетровську, що забрала життя десяти людей. Але головною проблемою було те, що в тіні на цьому ринку крутились на порядок вищі суми, ніж ті, що декларувались офіційно.

В 2009 році парламент ухвалив закон про заборону грального бізнесу конституційною більшістю в 340 депутатів, і навіть потім подолав вето президента Ющенка 390 голосами. Щоправда, в законі була сентенція, що він діє до прийняття спеціального законодавства щодо права здійснення грального бізнесу в спеціально створених зонах. Чекаємо досі.

Про те, що заборона виявилася аж надто жорсткою, говорилось неодноразово – наприклад, та ж букмекерська діяльність, що вважається в більшості країн безпечною порівняно з казино, потрапила під заборону, скоріше, «за компанію». Утім, як часто в нас буває, жорсткість закону компенсувалася необов’язковістю його виконання та пошуками юридичних лазівок.

Спортивні ставки наразі цілком можна робити під виглядом незаборонених лотерей (в тому числі державних). Колишні приміщення з гральними автоматами перейменувалися в «Інтернет-кафе» та пропонують послуги онлайн ігор. Казино при одному фешенебельному столичному готелі взагалі довело, що має право порушувати закон про заборону на основі рішення суду щодо… захисту іноземних інвестицій.  

Не кажучи вже про відверто підпільні гральні салони, на які іноді роблять рейди правоохоронці та народні депутати з різноманітними активістами. Але це нагадує боротьбу з повітряними млинами – реально МВС з різних причин не досягло великого успіху в боротьбі з любителями подібних розваг і тими, хто їх надає.

У таких умовах логічно, що якщо держава не в змозі перешкодити процесу, вона вирішує його очолити і «стригти купони». Кабмін та депутати всерйоз взялись за обговорення законопроекту, і гральний бізнес може бути найближчим часом – противники цього в сесійній залі наразі в меншості, торг іде лише про нюанси, хай і ключові.

Куди пустити гроші

Цього понеділка на комітеті з питань податкової та митної політики відбулося перше засідання робочої групи, яка має доопрацювати кабмінівський законопроект. Головував на ньому Олег Ляшко. Цікаво, що Ляшко колись зізнавався, що мав особисті проблеми з азартними іграми, тому виступає категорично проти легалізації грального бізнесу. Проте зараз головний «радикал» змінив риторику і вже модерує процес знаходження компромісу між урядом, парламентом та впливовими представниками цього бізнесу.

На засіданні цієї групи оновлений законопроект презентувала все та ж Олена Макєєва з Мінфіну. Вона запевнила, що вартість ліцензій для гральних закладів у містах-мільйонниках буде більша, ніж в інших, причому досить великою, щоб їх не міг отримати будь-хто. Проте в планах Мінфіну й далі залишається залучення на український ринок іноземних операторів, хоча в цій редакції законопроекту це прямо не прописано. Ніякої державної монополії не передбачається, навіть планується заборонити приватним операторам використовувати такі словосполучення, як «Державна лотерея» та «Національна лотерея».

Є ще один нюанс – уряд планує всі доходи, отримані від грального бізнесу, направляти до бюджету і тільки потім перерозподіляти по напрямах, що не задовольнило депутатів. Так голова комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький вимагав визначитись, куди ж підуть гроші з легалізації грального бізнесу, при цьому зазначивши, що традиційна європейська практика – пускати отримані таким чином гроші на підтримку культури. Його підтримав і Ляшко, який заявив, що закон буде підтриманий залом тільки в разі чітко визначеного проценту відрахувань на конкретні напрямки –культура, спорт чи ще щось.

Соратник Ляшка Денис Силантьєв висловив застереження, що власники 3-зіркових готелів миттєво зроблять їх 4-зірковими, тож треба залишити казино тільки при 5-зіркових. А Борислав Береза, що представляв на засіданні антикорупційний комітет, узагалі запропонував прибрати норму про казино при готелях і розміщувати гральний бізнес тільки в окремих локаціях.

«Новий кабмінівський закон – фактично перероблений старий, його не буде прийнято в такому вигляді, – розповів «Главкому» Б.Береза. – Представники Кабміну, що були присутні на групі, запевнили, що готові чути нашу думку. Я та інші готові відкликати свої законопроекти, щоб пройшов кабмінівський, але він має бути не лобістським і не монопольним. Також має бути прописана соціальна функція – гроші від цього бізнесу мають іти напряму до місцевих бюджетів, на прямі відрахування на АТО, спорт та мистецтво».

Перший заступник голови податкового комітету Андрій Журжій із «Самопомочі» запевняє, що його фракція не вбачає нічого поганого в самій ідеї легалізації грального бізнесу: «Ключова позиція «Самопомочі» – щоб казино були  в обмежених місцях, щоб це було недоступно дітям, малозабезпеченим особам, але остаточна позиція фракції ще буде визначена. Категоричної заборони й несприйняття грального бізнесу у фракції немає, бо будь-яка заборонена річ може вибухати в тіньовому секторі і ми тільки криміналізуємо суспільство».

У«Блоці Порошенка» очікувано з натхненням сприйняли новий кабмінівський закон. «Новий законопроект Кабміну більш системний, ніж той, що вносився минулим урядом, – то був, скоріш, термінологічний довідник і набір норм, – каже «порошенківець» Максим Курячий. – Зараз усе ж простежуються ознаки регуляторної функції».

А ось де саму ідею легалізації казино сприйняли в штики, так це в «Батьківщині». І це цілком зрозуміло, бо саме за часів прем’єрства Тимошенко гральний бізнес було заборонено.

«У нас корумповану роботу правоохоронних органів намагаються підмінити незрозумілими законами і зняти обмеження на гральний бізнес узагалі, – обурюється соратник Юлії Володимирівни Сергій Власенко. – Коли у правоохоронних органів не вистачає професійності закрити приховані гральні заходи, нам кажуть – а давайте їх легалізуємо. Але це питання суспільної моралі – давайте ще легалізуємо торгівлю легкими наркотиками, проституцію чи вбивства. Якщо двом десяткам людей так треба відкрити у себе в готелях казино, це не означає, що потрібно ламати ідеологічні речі для всієї країни. Давайте тоді проведемо опитування громадської думки, і якщо виявиться, що людям дуже потрібні казино, будемо їх відкривати».

Утім, все йде до того, що гральний бізнес таки буде повернений у легальне русло. Наступне засідання робочої групи відбудеться вже наступного тижня, а сам закон, за словами депутатів, буде ухвалений ще на цій сесії. І це може стати одним із найперших «досягнень» нового Кабміну Володимира Гройсмана.