Президент Навроцький рубає гілку, на якій сидить. Що чекає на українців у Польщі

Українські біженці у Польщі можуть залишитися без соціальної підтримки: новий президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон щодо допомоги громадянам України, який мав діяти до 4 березня 2026 року. Зокрема, це означає:

• обмеження виплат на дітей за програмою Rodzina 800+ — йдеться про 800 злотих щомісяця на кожну дитину до 18 років. Якщо раніше цю допомогу отримували батьки усіх українських дітей, які переїхали до Польщі, то з 1 червня поточного року виплати здійснюються лише у тому випадку, якщо дитина ходить до польського навчального закладу, тобто зареєстрована в польській освітній системі (SIO).
• обмеження медичного страхування для непрацевлаштованих українців.

Сам тимчасовий захист для українців встановлений правом ЄС і зберігається до 2027 року.

У законі, на який наклав вето Навроцький, також прописані інші важливі речі для України. Так, зупинка дії цього документа означає:

• зупинку фінансування супутникового інтернету Starlink для України. «Президентське вето ріже наосліп! Кароль Навроцький своїм рішенням відключає інтернет для України, бо де-факто його рішення щодо закону про допомогу громадянам України означає саме це», – пояснив міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський у себе на сторінці в соцмережі X.

Речник Міністерства цифрових справ Польщі Марек Георгіца пояснив, що вже з 1 жовтня поточного року Польща не зможе платити за підписку Starlink для України, адже Фонд, який її фінансував, діяв на підставі саме закону про допомогу Україні, пише TVP World. «Закон, який президент Навроцький ветував, продовжував період допомоги, тобто фінансування з Фонду допомоги України, до кінця березня наступного року», – сказав Георгіца. Іншими словами, зникають правові підстави для фінансування підписки Starlink для України, а саме Starlink забезпечує нашим військовим надійний інтернет-звʼязок.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський додав: «Допомагаючи Україні, ми тримаємо армію Путіна подалі від наших кордонів, що відповідає інтересам, у тому числі фінансовим, польських платників податків. Зовнішня політика складніша за таблицю множення».

• кінець підтримки зберігання даних українського уряду в безпечному місці. «Я не можу уявити собі кращого подарунка для путінських військ, ніж відключення України від інтернету, про що щойно вирішив президент», – прокоментував Георгіца.

Водночас рішення Навроцького формально не порушує жодних домовленостей всередині Європейського Союзу. Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени зобов’язані гарантувати українцям під тимчасовим захистом доступ до медицини та засобів існування, однак обсяги соцвиплат і меддопомоги кожна країна встановлює самостійно.

«Президент Кароль Навроцький створив ризик необхідності внесення змін до бюджету та додаткових витрат у розмірі до 8 млрд злотих щорічно», –  йдеться у заяві Міністерства внутрішніх справ Польщі. Ці витрати пов’язані, серед іншого, з необхідністю «адмініструвати потенційно мільйони заяв, які будуть подані до воєводських установ».

Співрозмовник у польському уряді, якого цитує Money.pl, зазначає, що нині кількість громадян України, які сплачують внески на соціальне страхування в Польщі (і, отже, є економічно активними), становить майже 824,5 тис. осіб. Хоча ця група насправді може бути більшою, оскільки Установа соціального страхування не визнає економічно активними тих, хто працює за договорами на виконання конкретної роботи (тобто виконує проєктну роботу, а отже, не сплачує внески на соціальне страхування).

«Після закінчення терміну дії закону роботодавці будуть зобов’язані подавати заявки на отримання дозволів на таку (проєктну – «Главком») роботу або реєструвати заяви про доручення роботи іноземцю. Самі працівники, у свою чергу, будуть зобов’язані отримати тимчасовий дозвіл на проживання (Karta czasowego pobytu) або візу. Це створює значне навантаження для воєводські та районні управлінь зайнятості», – попереджає Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі.

Інше урядове джерело видання прогнозує: якщо не буде ухвалений альтернативний закон, у жовтні всі українці, які прагнуть врегулювати свій правовий статус у Польщі, посилаючись на вимогу міжнародного захисту, кинуться до воєводських управлінь за паперовими довідками. «Ми отримаємо 600-700 тис. заявок на обробку», – зазначає джерело.

Що натомість?

Положення закону про допомогу українцям чинні до 30 вересня, вето набуває чинності 1 жовтня. Як пише Money.pl, польський уряд поспішно працює над альтернативним рішенням – проєктом документа, який гарантує виплату допомоги іноземцям за умови їх працевлаштування в Польщі. За основу уряд взяв передвиборчий проєкт конкурента Навроцького на виборах президента – кандидата від партії чинного прем’єра Дональда Туска Рафала Тшасковського. Цей проєкт оновили, аби вписати низку моментів, які ветував Навроцький разом із обмеженнями для українських біженців. Зазначимо, Тшасковський у погоні за голосами виборців також пропонував у своїй передвиборчій програмі позбавити «800+» непрацевлаштованих у Польщі українців.

Свій коментар щодо вето Навроцький хоч і спробував подати у дипломатичній обгортці (мовляв, Польща «залишається відкритою для надання допомоги громадянам України»), але пом’якшити жорсткість своїх подальших пропозицій йому не вдалося. Так, за його словами, після 3,5 років дії закону його слід виправити. «Польща спочатку, поляки спочатку» – це не просто передвиборчий слоган. Ми повинні досягти тут соціальної справедливості», – заявив президент.

Водночас, за даними польських ЗМІ, поки уряд допрацьовує свій документ, в Сеймі вже лежить президентський проєкт з цього питання. Запропонований Навроцьким законопроєкт передбачає:

• ускладнення процедури надання польського громадянства. Нині три роки – це мінімальний термін проживання на підставі «сталого побиту» (статус постійного проживання в Польщі, який надається іноземцям безстроково і оформлюється пластиковою карткою терміном на 10 років) або необхідної тривалості шлюбу з громадянином Польщі для подання клопотання про громадянство. Навроцький пропонує подовжити цей термін до 10 років;
• посилення покарання за незаконний перетин польського кордону до п'яти років. Зараз покарання за незаконне перетинання кордону Польщі карається штрафом, або в окремих випадках (застосування насильства, погрози, обман тощо) – позбавленням волі на строк до трьох років;
• запровадження поправок до Кримінального кодексу Польщі, за якими «бандерівську символіку» прирівняють до нацистської та комуністичної.

В команді Навроцького наполягають, щоб уряд брав за основу саме його напрацювання. «Є наш закон, нехай над ним працюють. Якщо вони внесуть до нього поправки, звичайно, в консультації з нами, ми готові до такого діалогу. А час ще є… У нас ще є понад 30 днів, і це не для написання абсолютно нового закону, а для його оновлення. Це можна зробити», – сказав Money.pl близький соратник президента.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час засідання уряду 27 серпня звернувся до Навроцького із заявою, що «не буде сперечатися» з ним щодо виплати 800+ лише тим українцям, що працюють.

«Ви добре знаєте, пане президенте, що законопроєкт з цього питання практично готовий. І що накладання вашого вето на закон матиме різні неприємні наслідки. Ми не будемо сперечатися, бо не маємо наміру сперечатися, адже самі запропонували зміни щодо виплати 800+... Натомість ветування закону, який регулював набагато більше питань, може мати руйнівні наслідки для польських компаній», – заявив Туск.

Що буде далі – стане зрозуміло 8 вересня, тобто під час наступного засідання Сейму. Одне відомо точно: виплати соціальних допомог для всіх іноземців прив’яжуть до працевлаштування в Польщі.

Тим часом польське соціологічне агентство SW Research у серпні цього року провело опитування. Запитання звучало так: «Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про допомогу громадянам України?» Результати однозначні: більшість учасників опитування, 59,8%, обрали відповідь «так». Кожен четвертий респондент, 25,4%, дотримувався протилежної думки. Решта 14,7% респондентів обрали відповідь «не знаю/важко сказати».

Українці – вороги?

Сам факт обрання на президентських виборах Кароля Навроцького засвідчує поступовий розворот Польщі від України. Поляки, які перетворили свою країну у лютому 2022 року, по суті, на суцільний волонтерський хаб для наших біженців, за 3,5 роки дуже змінили своє ставлення до мігрантів з України. По кілька разів на тиждень у ЗМІ з’являється інформація про напади на українців у Польщі.

Ще в кінці січня цього року директор Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (державна установа, яка займається вивченням польської соціально-політичної проблематики – «Главком») Ернест Вицішкєвич констатував погіршення сприйняття поляками українців як нації. «Рік тому (тобто, у 2024 році) ми помітили великий спад після ейфорії 2022 року, а зараз можна побачити стабілізацію з невеликою тенденцією до зниження», – повідомив Вицішкєвич.

Згідно з результатами опитування, станом на грудень 2024 року 25% респондентів ставляться до українців позитивно, тоді як 30% – негативно. Переважають нейтральні думки – 41% .

Ставлення поляків до українців

Зростає кількість поляків, які вважають, що масштаб допомоги, що надається біженцям, є надмірним – їх вже 51%. Лише 5% респондентів вважають цю допомогу недостатньою.

Опитування: Підтримка надання допомоги Україні у боротьбі з російською агресією (лютий 2024 / грудень 2024)

Погано і українцям, і полякам?

Українці, які нині живуть у Польщі, впевнені: рішення про скасування допомоги «800+» для непрацевлаштованих в Польщі біженців врешті нашкодить самій Польщі.

Користувачка Facebook Альбіна Юшкевич вважає, що працевлаштовані в Польщі українці через непередбачуваність польської влади почнуть шукати інші країни, де ситуація стабільніша і немає таких антиукраїнських настроїв. «По-друге, що робити тим польським працедавцям, які працевлаштували українців без статусу тимчасового перебування?.. По-третє, окрема історія – ФОП, які відкрили українці в Польщі. Їм це дозволили якраз від початку повномасштабного вторгнення. Тепер, впевнена, більшість з них підуть їх закривати самі, про всяк випадок», – ділиться вона своїми думками. За фахом Юшкевич – вчителька фізики, вона просто аналізує настрої, які відчуває у Польщі. Водночас з нею погоджуються польські експерти та журналісти.

Польське видання WNP опублікувало матеріал із заголовком: «Вето президента щодо українців може бути руйнівним. Вони (українці) мають величезний вплив на економіку Польщі».

Автори матеріалу WNP апелюють до офіційних даних: «Польсько-українська торгова палата нагадує, що іноземці, дві третини з яких є громадянами України, не є тягарем для держави, оскільки вони працюють над розвитком польської економіки. Як зазначає Палата, без їхньої роботи багато компаній не змогли б виконувати контракти, а споживачам довелося б довше чекати на послуги та продукти та платити за них вищі ціни. Кожна п'ята компанія в Польщі заявляє, що брак іноземних працівників означатиме серйозні проблеми для бізнесу».

У статті також нагадують, що:

• Близько 825 тис. громадян України сплачують внески до фондів соціального страхування, що становить понад 5% доходів Фонду соціального страхування.
• Мігранти з України зареєстрували понад 80 тис. підприємств (у період з 2022 по кінець 2024 рр.). Кожне десяте нове підприємство засноване громадянином України.
• За даними УВКБ ООН та Deloitte, біженці з України створили 2,7% ВВП Польщі у 2024 році.
• Більше того, за даними Національного банку Польщі, мігранти додавали в середньому 0,5% до зростання ВВП щорічно між 2021 і 2023 роками, що становить аж 18% від загального приросту.

За даними Польсько-української торгової палати, без міграції після 2014 року  ВВП Польщі був би на 2,3% нижчим у 2023 році та на цілих 12,5% нижчим до 2050 року.

Radio Pl вийшло з матеріалом, де доводить неправдивість заяв польських популістів про те, що українці не сплачують податків у Польщі.

«Наратив про те, що біженці з України є лише тягарем для польського бюджету, періодично повторюється в дискусіях щодо підтримки українців. Однак це не підтверджується даними», – зауважує видання і апелює до статистики. За оцінками Міністерства фінансів Польщі, громадяни України сплатили загалом податків (на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та ПДВ): у 2021 році – понад 686 млн злотих, у 2022 році – приблизно 1,06 млрд злотих, у 2023 році – приблизно 1,5 млрд злотих та у 2024 році – приблизно 2,4 млрд злотих.

Видання спростовує ще один фейк: про те, що українці живуть у Польщі виключно за рахунок виплат. «Згідно з даними обговорюваного звіту, переконання, що біженці з України виживають у Польщі за рахунок соціальних виплат, є міфом. Згідно з дослідженням Deloitte, 69% працездатних українських біженців наразі зареєстровані на польському ринку праці, порівняно з 75% поляків», – йдеться у матеріалі.

Видання Interia Biznes опублікувало матеріал під заголовком: «Похмурий сценарій для ринку праці. Уряду потрібно поспішати; у нього є місяць». Журналісти наводять оцінки економічних експертів та фахівців на ринку праці. Так, заступник директора Польського економічного інституту (PIE) Анджей Кубісяк констатує: рівень працевлаштованості українців у Польщі сягає 70%, що є рекордним показником у світі.

«Я не можу уявити собі ситуацію, в якій сотні тисяч українців, які працюють у Польщі, будуть змушені покинути наш ринок праці після 1 жовтня… Варто пам’ятати, що такий же показник трудової залученості українців у Німеччині ледве дотягує до 30%. Це показує, що українці в Польщі працюють, сплачують внески та податки. Давайте пам’ятати, що у нас в країні працює майже мільйон українських іммігрантів. Польська економіка просто потребує їх  і зараз, і у довгостроковій перспективі».

«Я припускаю, що президент Навроцький не мав наміру радикально зменшити кількість українців, які працюють у Польщі», – коментує колишній заступник державного секретаря Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики, а нині експерт Інституту Собеського Бартош Марчук. Водночас експерт визнає, що від’їзд українців стане значною втратою для польських роботодавців.

Представник аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко вважає, що  запропоновані польським президентом зміни послаблять відчуття безпеки українців, які нині працюють у Польщі, і це може стати для них імпульсом до зміни країни проживання або повернення на Батьківщину.

Деякі поляки вбачають у погіршенні ставлення своїх співвітчизників до українців не лише економічну складову, а небезпечну суспільно-політичну тенденцію. Так, польський музикант, сатирик, есеїст Кшиштоф Скіба розкритикував співгромадян та владу Польщі: мовляв, поляки своїми діями перетворюють країну на «російський колгосп». Він переконаний: антиукраїнські настрої в Польщі щодня наближають країну до Росії. «Ми самі підкоряємося російській владі. Мабуть, сумуємо за правлінням Москви, від якого понад тридцять років тому нас звільнив Валенса спільно з Рейганом. Полякам вже набридла демократія, добробут і відпустки в Хорватії. Ми знову мріємо перетворити Польщу на російський колгосп, країну бідності та відсталості, західну провінцію імперії Сталіна», – каже він.

Як зазначив сатирик, польському народу потрібно зрозуміти, хто друг, а хто ворог. Коментуючи тему Волинської трагедії, сатирик зазначив, що польська армія вбивала і палила українські села, а конфлікт на основі історичних подій роздмухують російські пропагандисти. «Нібито не було Катині і вбивств поляків від часів поділу до «утвердження Народної Польщі». Росіяни раптом стали святими і улюбленими. Тільки українці погані… А Червона армія, яка ґвалтувала польських жінок, якось дивно пішла в забуття? Пам'яттю можна керувати, і росіяни в Польщі чудово це роблять», – нагадав він про інші сторінки польської історії.

Скіба наголосив, що антиукраїнським настроям піддається не тільки президент Польщі, а й уряд країни. Між тим він підкреслив: «Якщо Україна програє цю війну, Польща програє одразу після неї».

Наталія Сокирчук, «Главком»