Пригоди електронного квитка. Чому Київ ніяк не попрощається з талончиками та жетончиками

Запровадження єдиного електронного квитка у Києві, за допомогою якого можна вести точний облік пасажирів та контролювати обіг коштів на транспорті, виходить на фінішну пряму.

Перевагами цієї системи користуються вже багато міст світу. Так, від запровадження електронного квитка в Батумі (Грузія) надходження до бюджету міста від транспортної сфери зросли на 30%. Вони були спрямовані на закупівлю нового транспорту.

В Україні тестують і працюють з системами е-квитків у Білій Церкві, Тернополі та Дніпрі, на черзі –  Одеса, Львів, Вінниця та інші міста, зауважив міністр інфраструктури Володимир Омелян. Тернопіль став першим містом в Україні, де запровадили електронний квиток. Лише кілька місяців його дії дозволили зекономити близько 30% коштів.

Столиця України тим часом плететься у хвості не лише порівняно з закордоном, а й з українськими містами. Хоча розмови про запровадження електронного квитка  ведуться вже не один рік.

Верховна Рада ще у 2017 році ухвалила закон, яким вводиться автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті. Відразу після цього компанія Korea Smart Card Company пропонувала Києву за рік впровадити е-квиток у комунальному транспорті. Ця фірма мала відповідний досвід, вона інсталювала систему електронного квитка в Сеулі (Південна Корея), Куала-Лумпур (Малайзія), Сингапурі, Абу-Дабі (ОАЕ), то ж була готова інвестувати у київський проект 700 млн грн.

Але у Київській міській державній адміністрації відмовили корейцям. Легких шляхів у нас вирішили не шукати, і почали самостійно займатися цим питанням.

А далі не обійшлось без скандалів. КП «Київпастранс» провело тендер на закупівлю технічних засобів автоматизованої системи оплати проїзду з програмним забезпеченням. На 1500 комплектів систем і 300 приладів інспекції були готові витратити 460 млн грн. У «Київпастрансі» так деталізували технічні вимоги до обладнання (валідатори повинні мати розмір 30х16х10 см, 4 кнопки і температурний режим від -20 до +60 градусів). І як не дивно, під такі специфікації підходила лише продукція однієї фірми - естонської Ridango AS. Було схоже на те, що замовник спеціально заточив вимоги під конкретного виробника, що вже вказувало на небезпеку корупції під час закупівель. За інформацією ЗМІ, у травні 2017-го керівник ІТ-департаменту КМДА Юрій Назаров зі своїм першим заступником і представником Київпастрансу відвідали Таллінн для перемовин саме з цією компанією. У результаті чотири з п’яти учасників тендеру запропонували пристрої виробництва естонської компанії Ridango AS. Перемогло ТОВ «Амріта Комплексні рішення», погодившись виконати замовлення за 365 млн грн, і встановити обладнання від тієї ж Ridango.

У комунальному транспорті столиці електронне обладнання для автоматизації системи оплати проїзду почали встановлювати ще 8 грудня 2017 року, а вже у квітні 2018-го у «Київпастрансі» обіцяли запустити електронний квиток. Потім дату запуску переносили на червень, вересень, і, нарешті, на листопад. Щоправда, віднині (1 листопада) система діятиме лише у тестовому режимі.

Як Київ готувався до нововведень

Отже, з 1 листопада 3-4 тижні систему тестуватимуть лише 200 мешканців столиці. Протягом цього часу будуть виявлені проблеми та незручності у користуванні електронним квитком. Недоліки будуть виправляти, і вже до кінця листопада Е-квиток планують запустити у масовий продаж.

На сьогодні у наземному громадському транспорті вже встановили близько 1200 валідаторів, яких усього тут планують встановити 1500. Також було модернізовано по одному турнікету на кожній станції метрополітену для зчитування Е-квитків.

Валідатори – спеціальні зчитувальні пристрої, які можна буде побачити біля дверей та всередині салонів громадського транспорту.

У Київській міській державній адміністрації обіцяють, що у 2019 році оплатити проїзд завдяки електронного квитка можна буде у метрополітені, автобусах, трамваях, тролейбусах.

У перспективі – облаштування валідаторами міської електрички, фунікулера та маршруток.

Директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації Юрій Назаров розповів на Kyiv Smart City Forum 2018, що систему електронного квитка погодились запровадити і окремі приватні перевізники.

«Приватні перевізники мають перейти на єдиний електронний квиток до кінця наступного року. Зараз кілька приватних фірм хочуть під’єднатися. Вони купуватимуть обладнання власним коштом, щоб підключитися до єдиної системи», – пояснив Назаров. Він уточнив, що ще рік разом із електронним квитком кияни будуть користуватися жетонами і талончиками, поки система не запрацює повноцінно.

Поступово окрім талончиків і жетонів вийдуть з обігу проїзні на окремі види транспорту. Е-квиток замінить їх усі.

Що таке електронний квиток

Формами носія е-квитка можуть бути транспортна картка, банківська картка, соціальна (пільгова картка), QR-код, учнівський та студентський квитки, гаджет з відповідним додатком.

Транспортна картка – це спеціальна пластикова картка нового типу – Smart Card. Сама картка коштуватиме близько 40 грн і не підлягатиме поверненню. Її необхідно буде зареєструвати в особистому кабінеті користувача. Це і є Е-квиток, який надалі можна буде поповнювати.

Поповнити Smart Card можна буде:

• у касах метрополітену та Київпастрансу
• у боксах самообслуговування - Ibox, EasyPay, PrivatBank, 2Click
• у кіосках - Преса, ТурІнфо, Т-Кіосках
• на платіжних порталах Іpay, Portmone, EasyPay, Приват24
• в мобільному додатку Приват24

Як розповів Юрій Назаренко, Smart Card знадобиться не тільки для оплати проїзду у транспорті, але і для запису до лікаря, у дитячий садок, а також щоб підписувати петиції та голосувати за проекти Громадського бюджету. До особистого акаунту власника картки на сайті kyivcity.gov.ua буде прив’язаний електронний гаманець, з якого можна буде оплачувати різні послуги: як транспортні, так і комунальні.

Картка буде працювати лише на території Києва.

Під час кожного використання електронного квитка на екрані валідатора буде видно, скільки поїздок залишилося на картці. Також буде можливість переглянути баланс в особистому кабінеті киянина.

Втрачену картку можна заблокувати, подзвонивши на гарячу лінію (044) 366 55 55. Тоді як придбані поїздки не втрачаються – їх можна буде перенести на нову картку.

Якщо не користуватися карткою понад рік, невикористані поїздки «згорять», а їхню вартість неможливо буде повернути. Та варто лише раз скористатися карткою на 364-й день з дати останньої поїздки, і термін її дії знову подовжиться на цілий рік.

Зняти з картки залишок коштів не можна.

Як скористатися електронним квитком

Купивши спеціальну транспортну картку, її треба буде зареєструвати в особистому кабінеті користувача. Це і є Е-квиток, який надалі можна буде поповнювати.

Щоб сплатити за проїзд, треба піднести картку або QR-квиток до валідатора у громадському транспорті.

Кондуктори та контролери будуть мати зчитувальний пристрій, завдяки якому будуть контролювати, чи дійсно пасажир оплатив проїзд чи ні. У разі несплати за проїзд стягуватиметься штраф.

Вартість проїзду

Оскільки це буде єдиний квиток, ціна передбачена однакова для усіх видів транспорту.

8 грн буде коштувати разовий проїзд. Чим більше купити поїздок, тим їхня вартість буде нижчою. Платити потрібно буде за кількість поїздок, а не за час, який пасажир проводить у транспорті.

Пільги для окремих категорій пасажирів будуть збережені.

Для киян, які щодня користуються громадським транспортом, планують ввести пільговий тариф, але це питання лише обговорюють у Київській міській держадміністрації. Досі пільговики зможуть скористатися своєю карткою киянина, щоб безкоштовно проїхатись у транспорті, але для цього треба буде просканувати картку на валідаторі, тоді як зараз її просто пред’являють контролеру.