Пристрасті за аудитором. Хто закладає міну під НАБУ

У вівторок, 21 березня, вкотре провалилось призначення аудитора Національного антикорупційного бюро за квотою Верховної Ради. У рейтинговому голосуванні кандидатуру Роберта Сторча підтримали 178 депутатів, а Найджела Брауна, який нібито є ставлеником Банкової і вже встиг відкрито покритикувати роботу НАБУ, – 202. Питання про призначення Брауна, яке спікер Андрій Парубій згодом поставив на голосування, набрало лише 200 голосів. Таким чином бліц-кріг «Блока Порошенка» та «Народного фронту» не вдався, як і минулого четверга, хоча плече коаліції в голосуванні за Брауна підставила частина «Опозиційного блоку».

Антикорупційний комітет Ради, який очолює представник «Самопомочі» Єгор Соболев, ще в грудні того року розглянув це питання і зробив вибір на користь американця Сторча – заступника генерального інспектора департаменту юстиції США. Але згодом з подачі БПП і «Фронту» в Раді несподівано з’явилась кандидатура менш відомого британця Брауна. За даними Центру протидії корупції, свого часу Скотланд Ярд розслідував справу, де Браун нібито дав хабар британському полісмену за делікатну інформацію в інтересах свого російського клієнта. Також газета Times повідомляла, що компанія пана Брауна ISC Global отримала 6 млн фунтів з офшорів, пов'язаних з опонентами Володимира Путіна. Голосів на жодну кандидатуру в лютому не виявилось, але з того часу відбулись цікаві події в профільному комітеті, який дає добро на винесення питання про аудитора до зали.

У парламенті довгий час була велика кількість «безпритульних» депутатів, не приписаних до жодного комітету. Деякі з них навіть брали участь у комітетських засіданнях, але, звісно, без права голосу. 14 березня, нарешті, Рада прийняла рішення про розподіл нардепів по комітетах. У комітету з питань запобігання та протидії було чи не найбільше поповнення, причому все воно представлено БПП – Юрій Буглак, Андрій Немировський та Тетяна Ричкова. Це серйозно порушило баланс на користь пропрезидентських представників і їх сателітів – і вже 16 березня ті зібрались на засідання, причому без голови комітету. «Заколотники» винесли рекомендації Раді – розглянути кандидатури і Сторча, і Брауна. Причому зрозуміло було, що Сторча поставили в парі з Брауном, аби продемонструвати «чистоту гри» та наявність альтернативи. Кандидатура, на яку більшість зробила реальну ставку (Браун), була надто очевидною. Але галас, який сьогодні влаштували представники фракцій меншості на чолі з Соболєвим та «антикорупціонерами» з БПП, що заблокували трибуну, все ж таки не дозволив провести кандидатуру Брауна.

Комісія з аудиту має складатись з трьох членів, яких щороку обирають Верховна Рада, президент та Кабмін. Втім наразі не обрано жодного. Що ж це за «трійка», за яку йде така боротьба та якими будуть її повноваження?

Законом про НАБУ керівник бюро дуже ретельно захищений від звільнення, аби мінімізувати можливість політичного впливу на нього. Указ президента про його призначення не може бути скасований, за виключенням кількох прописаних в законі підстав.

Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:

• подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
• призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
• досягнення 65 років;
• неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням МОЗ;
• набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи померлим;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
• припинення його громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;
• невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції», встановленим рішенням суду, що набрало законної сили;
• невчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• набуття громадянства іншої держави;
• наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) діяльності Національного бюро, передбаченої статтею 26 Закону, про неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов’язків його Директором.

Нібито математично підстав не так мало, але, якщо придивитись, більшість з них малоймовірні для реалізації, якщо голова бюро, звісно, сам не буде зацікавлений у звільненні. Тож фактично висновки комісії з аудиту – чи не найбільш реальний сценарій, за яким очільника НАБУ можна відставити. Верховна Рада за наявності підстав, визначених пунктами 6–11, за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу парламенту може прийняти рішення про звільнення директора НАБУ з посади, а президент – підписати відповідний указ. Оцінка діяльності директора бюро комісією йде якраз останнім пунктом серед можливих підстав для відставки.

Хто може бути аудитором НАБУ

Законом визначено, що членами комісії мають бути особи, «які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію». Ну і, звісно, вони мають бути незалежними та не повинні виконувати чиїсь вказівки. Для проведення оцінки члени комісії мають право на доступ до низки документів, якими володіє бюро, окрім тих, що становлять державну таємницю, та проводити конфіденційні інтерв’ю з працівниками НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та іншими особами, які володіють інформацією, необхідними для проведення оцінки.

Щороку звіт комісії включається як додаток до письмового звіту Національного бюро про свою роботу та заслуховується Верховною Радою. А та вже, почувши думки сторін, може визначатись щодо кадрових висновків. Інструмент для недоброзичливців новоствореного антикорупційного органу потенційно дуже потужний, тож не дивно, чому навколо формування складу комісії киплять такі пристрасті.

Що ж далі?

На думку Єгора Соболева, є два варіанти розвитку подій – або антикорупційний комітет на завтрашньому засіданні повторно рекомендуватиме парламенту обрати аудитором НАБУ Сторча або подасть на розгляд Ради іншу кандидатуру. За інформацією ж Мустафи Найєма, президент може зробити красивий «хід конем» та висунути Сторча за своєю квотою. «Антикорупційна» громадськість в свою чергу рекомендувала Кабміну трьох кандидатів в комісію, з яких уряд мав би обрати когось одного:   колишнього американського прокурора Марту Борщ, яка домоглася ув’язнення у США Павла Лазаренка, іспанського прокурора Карлоса Кастресану та італійського юриста і гендиректора Європейського управління боротьби з шахрайством Джованні Кесслера.

Останнього, до речі, Кабміну рекомендував і антикорупційний комітет Ради.