Про «вражаючі» енергетичні реформи. Як уряд та Ахметов нагріли шахтарів

За останніх шість місяців державний регулятор більше ніж удвічі збільшив тариф на електроенергію переважно для приватних теплових електростанцій, тоді як закупівельну ціну вугілля для електостанцій штучно стримує Міненерговугілля.

В результаті шахтарям державних копалень затримують зарплату, вугільна галузь не має коштів на ремонти та розвиток, а в бюджеті на 2017 рік знову передбачено 1,8 мільярда гривень на дотації галузі. Водночас одержувачем надприбутків стала теплова генерація України, 70% якої контролює компанія ДТЕК Ріната Ахметова.

У жовтні тариф на теплову електроенергію регулятор підвищив до майже 1,7 грн за кВт-год (в березні – 0,8 грн). За даними енергетичного експерта, колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, тариф такого рівня передбачає закупівлю вугілля за ціною 2200–2300 грн, але насправді ТЕС купують його в державних шахтах по 1330 грн. Куди ж ідуть отримані надприбутки теплової генерації?

Секрет корупційного хитросплетіння в тому, що державний регулятор запровадив ціну на вугілля для ТЕС за формулою «Роттердам плюс», а міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив пресі, що ця формула не працює. От і виходить, що Національна комісія регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), використовуючи формулу «Роттердам плюс», стрімко нарощує тариф для теплової генерації, але при цьому уряд стримує ціну на вугілля державних шахт.

На заяву міністра відреагував Андрій Герус, у Facebook він написав: «Ігорю Степановичу, це дуже розчаровує, що після півроку роботи міністром і півтора року роботи депутатом у парламентському комітеті ПЕК у вас таке хибне уявлення про принципи тарифоутворення теплової генерації, яка виробляє електрику шляхом спалення переважно вугілля».

Далі експерт наводить міністру прості і зрозумілі розрахунки: «На практиці це означає: якщо тариф для ТЕС встановлено на рівні 0,95 грн за кВт-год, то він покриває ціну вугілля 1100 грн; тариф 1,2 грн покриває ціну вугілля 1500 грн, тариф 1,6 покриває 2200 грн». Одразу ж постає питання: якщо ТЕС не купують вугілля по 2200 грн, то хто і з ким ділить колосальні надприбутки? А прості споживачі втрачають: одразу після запровадження нової формули ціни на електроенергію зросли майже на 20%.

Герус проти регулятора

«Невиправдане зростання тарифу на електроенергію ТЕС зумовило підвищення тарифу на 27% для промислових споживачів. Тобто маємо негативний вплив загалом на економіку держави. І немає відповіді, куди пішли ці гроші», – констатує Андрій Герус.

Одразу після встановлення формули «Роттердам плюс» в експертному середовищі почалися дискусії, але жодної реакції з боку влади. Тому експерт подав позовну заяву до Окружного адміністративного суду Києва про визнання недійсною вищезгаданої постанови НКРЕКП №721 – з метою скасування введеної в дію оптової ціни на базі «Роттердам плюс» і, відповідно, скасування підвищення тарифів для не побутових споживачів.

«Є формальний бік питання: введення нової методології може бути з нового бюджетного року – на 12 місяців і потім поквартально коригується. Але це було порушено, бо з 1 травня не починається ані календарний, ані бюджетний рік. Ця ціна була введена посеред року, тому є низка порушень», – пояснює позивач.   

Де Роттердам, а де шахти

Вже цілком очевидно, що формула «Роттердам плюс» не виконала своє основне призначення – забезпечити вугільну незалежність від зони АТО. «За фактом: паливо імпортує лише державна компанія «Центренерго», тоді як компанія ДТЕК, яка має 70% ринку теплової генерації, імпортує мінімум – лише для того, щоб заявити, що імпорт у них таки є. Тому входимо в зиму з дуже великими ризиками», – зауважив Герус. Він акцентує увагу: тепер усе залежатиме від того, наскільки злагоджено їхатиме вугілля з так званих ДНР і ЛНР. Хоча влада обіцяла, що запаси вугілля буде сформовано за рахунок імпорту, але це виявилося обманом.

Теплові електростанції не поспішають імпортувати вугілля, адже в окупованій зоні воно набагато дешевше, але там досі неспокійно, тому станції так і не забезпечили запланованими обсягами. До 1 листопада потрібно було запасти на зиму щонайменше 2,2 млн т чорного золота, тоді як нині на складах ТЕС є лише 1,6 млн т. А з настанням морозів теплові електростанції різко збільшать спалювання вугілля.

Коли НКРЕКП запроваджував ціну вугілля за формулою «Роттердам плюс», лунали обіцянки, що це вирішить проблеми вугільної галузі, а українські шахтарі отримуватимуть зарплату приблизно таку ж, як їхні австралійські колеги. Але вийшло все навпаки: тариф для ТЕС зріс удвічі, а ціна вугілля стоїть на місці. Тому проблеми шахтарів нікуди не зникли.

«Нас (шахтарів держпідприємств Львівсько-Волинського басейну. – «Главком») ущемлюють, тому що все вугілля Ахметов везе з Донецька, Луганська, Павлограда, а нам постійно урізають його собівартість. Багато вугілля залишається на складах, тяжко його збути. Часто доводиться через компанію «Вугілля України» везти наше вугілля аж на Луганську ТЕС – це ж які кошти державі доводиться витрачати на транспортування», - обурюється голова незалежної профспілки шахти №10, ДП «Волиньвугілля» Василь Прадік. І що цікаво, при цьому електроенергетика також балансує на межі прірви, тому досі незрозуміло, навіщо взагалі було підвищувати тарифи на електроенергію?

Провальні реформи

«У жодних домовленостях із західними кредиторами ви не знайдете вимогу про підвищення ціни на електроенергію. Чому взагалі її підвищували?» – запитує  директор «Case-Україна» Дмитро Боярчук. Логіка полягала в тому, щоб зрівняти тарифи на електроенергію для населення та промислових споживачів. У такий спосіб планували покінчити з перехресним субсидіюванням, адже різницю в тарифах покривали не побутові споживачі.

Але що з того вийшло?  Виявляється, субсидіювання не лише не зникло, а й стрімко зросло: цього року сума вже перевищила 54 млрд грн (в 2013-му – 35 млрд грн). «На кожного споживача додатково ляже через чеки в магазинах 1200 грн. Інвестиції на розвиток енергетики також не зростають. Тоді навіщо було починати цю реформу, якщо гроші невідомо куди йдуть? Незрозуміло, що відбувається з модернізацією і розвитком мереж. Тут більше питань, ніж відповідей», – каже Боярчук.

Про надзвичайно критичну ситуацію в електроенергетиці свідчить загальна заборгованість енергопостачальних компаній за придбаний на енергоринку товар – понад 28 млрд грн. Відповідно, енергоринок не повністю платить виробникам електроенергії та головному оператору НЕК «Укренерго»! В найгіршому становищі компанія «Енергоатом» – їй заборгували майже 12 млрд грн. І це при тому, що погіршення фінансового стану відбувається паралельно зі зростанням тарифів, у тому числі й завдяки формулі «Роттердам плюс».

 «Ми даємо можливість отримувати додаткові кошти як тепловій генерації, так і тим, хто видобуває вугілля – 85% енергетичного вугілля видобуває ДТЕК. Дане рішення має конкретного бенефіціара – це ДТЕК, яка дійсно дістає з цього великі дивіденди. На жаль, це ніяк не позначається на простих шахтарях у державній вугільній галузі – це приблизно 35 шахт, які підлягають модернізації», – говорить депутат парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлесецький.

«Запровадження схеми «Роттердам плюс» і підвищення ціни на електроенергію ніяк не впливає на стратегію розвитку вугільної галузі. В бюджеті-2017 знову закладаються кошти 1,8 млрд грн на підтримку різниці ціни (з економічно обґрунтованим рівнем. – «Главком»), що виглядає абсолютним нонсенсом, оскільки одна рука не знає, що робить інша рука», – каже Підлесецький, наголошуючи на тому, що комітет планує покласти цьому край.

Дані ДП «Енергоринок»

Наталка Прудка, «Главком»