П’ять років тюрми за $100 хабара. Хіт-парад химерних корупційних вироків

У часи генпрокурорства Юрія Луценка він увів моду звітувати про кількість корупційних злочинів, а також засуджених хабарників. Для більшої зручності на сайті ГПУ навіть встановили такий собі «онлайн-лічильник» хабарників, який фіксував кожного викритого правоохоронцями чиновника.

Після того, як наприкінці серпня 2019-го Юрія Віталійовича «пішли», він встиг відрапортувати у Facebook про три роки свого життя у прокурорському кріслі: «Завдяки спільній роботі ГПУ, МВС, СБУ і парламенту я маю право гордитися 3000 вироків за корупцію і 135 млрд грн повернутих державі активів. Це — рекордні результати».

Запаморочлива цифра «3000 вироків», чи не так? Але насправді вона мало що говорить обивателю. «Наші гроші» свого часу провели цікаву вибірку: наприклад, за 2016 рік було винесено 335 вироків за статтею про отримання неправомірної вигоди стосовно 362 осіб. І лише п’ятеро із 362-х сіли до в’язниці!

Здебільшого, потрапляють за грати не топ-високопосадовці, а дрібні чиновники нижчих ланок. Ті, що «пожирніші», користуються багаторазовим виграшним лотерейним квитком, укладаючи угоду зі слідством і отримуючи символічні штрафи.

З цього приводу досить слушні зауваження зробила суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник: «Угода зі слідством — одна з форм уникнення реального покарання. У голлівудських фільмах бачимо: пом'якшення відповідальності стає можливим за умови викриття інших учасників злочину та підтвердження свідчень у суді. У нас навпаки: не здаєш нікого і дозволяєш слідству й прокуратурі виконати показники «розслідуваних» злочинів. Затримано хабарника, а «на виході» маємо зловживання впливом, покарання за яке — незначний штраф, рідше – шахрайство, котре корупційним злочином не вважається».

Наведемо кілька показових прикладів. У 2017 році колишній заступник голови правління «Нафтогаз Україна» Олександр Кацуба, дії якого, за версією слідства, завдали збитків державі на суму понад $1 мільярд, уклав угоду про визнання винуватості. Він вийшов на волю, компенсувавши лише 100 млн грн. Того ж року експерший заступник голови Державної податкової служби України Андрій Головач уклав угоду про визнання винуватості і сплатив до державного казначейства 130 млн грн. Він обвинувачувався в участі у злочинній організації і незаконному відшкодуванні ПДВ підприємствам з ознаками фіктивності, що знаходилися під контролем злочинної групи Януковича, Азарова, Клименка на суму 3,2 млрд грн.

У 2018 році суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і звільнив від кримінальної відповідальності ексміністра фінансів Юрія Колобова у зв’язку із закінченням строків давності. Перед закриттям справи топ-посадовцю інкримінували службову недбалість (ч. 2 ст. 367 ККУ). Термін давності притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин становить п’ять років. Слідство підозрювало Колобова у заволодінні державним майном, що призвело до матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 220 млн грн.

У 2019 році суд виправдав міського голову Одеси Геннадія Труханова і ще сімох осіб, яких звинувачували у заволодінні 92 млн грн з міського бюджету під час придбання приміщення для мерії з подвійною переплатою. Усіх обвинувачених визнано невинуватими у зловживанні службовим становищем з метою заволодіння коштами; також суд не знайшов фактів попередньої змови.

Але так щастило не усім…

«Главком» зібрав показові корупційні вироки за 2019 рік, в яких фігуранти отримали реальні терміни за гратами, спокусившись на дрібні хабарі.

«Мзда» за таксі 

5 листопада Голопристанський районний суд Херсонської області визнав винним колишнього начальника Голопристанського відділення Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Івана Бельцика в одержанні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). Його позбавили волі на п`ять років з конфіскацією всього майна. За матеріалами справи, начальник районної податкової мав інформацію, що місцевий мешканець надає послуги таксі без відповідних дозволів. Податківець зустрівся з ним із поставив вимогу — заплатити 2,5 тис. грн хабара за можливість в подальшому займатися підприємницькою діяльністю без дозвільних документів. Суму посадовець продемонстрував з екрану свого мобільного телефона. У визначений день обвинувачений отримав хабара в автомобілі потерпілого. Кошти поклав до барсетки після чого його затримали правоохоронці.

У суді Іван Бельцик не визнав провини, пояснив, що в його обов’язки входило сервісне обслуговування платників податків та їхнє консультування без можливості проведення будь-яких перевірок. Однак у якийсь момент до нього приїхали працівники Управління захисту економіки в Херсонській області, які попросили надавати інформацію щодо підприємств, які діють у незаконний спосіб. У відповідь посадовець відмовився надавати таку інформацію. Зі слів Бельцика, працівники Управління захисту економіки пригрозили певними негативними для нього наслідками.

Обвинувачуваний також стверджував, що підприємець, якому він запропонував легалізувати бізнес, на нього вийшов сам. Однак той начебто відмовився і заявив про намір надати допомогу у придбанні канцелярії чи коштами від двох до трьох тисяч гривень щомісяця. Бельцик наголосив у суді, що на наступних зустрічах почав провокувати чоловіка  назвати конкретну суму неправомірної вигоди.

За словами обвинуваченого, підприємець намагався передати йому хабара, але той відмовився. Яким чином, вилучені 2500 грн опинилися у його барсетці, він пояснити не зміг. Вся кримінальна справа, за словами Бельцика, є спланованою провокацією щодо нього з метою усунення з посади.

Натомість суд вважав, що вина Івана Бельцика у вчиненні злочину підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами. Зокрема, про це свідчать результати негласних слідчих (розшукових) дій та дані з допитів кількох осіб.

Шеф патрульних «доїв» підлеглих

Краматорський міський суд Донецької області 9 грудня засудив колишнього заступника командира батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Нацполіції в Донецькій області Дениса Султанова на п’ять років тюрми за одержання неправомірної вигоди (ч.3 ст. 368 КК України).

Починаючи з січня 2016 року, обвинувачений вимагав хабарі від своїх підлеглих працівників за непритягнення їх до дисциплінарної відповідальності і забезпечення проходження атестації. З метою приховування злочину Султанов повідомив поліціянтам номер банківської картки своєї дружини, на яку вони мали перераховувати гроші.

Всього протягом січня-серпня 2016 року обвинувачений одержав понад 31 тис. грн

У суді ексзаступник командира батальйону ДПС повністю не визнав своєї вини. Але і не заперечив, що на картку його дружини  підлеглі працівники переводили гроші. За його словами, ці гроші йшли на надання добровільної допомоги на поховання, придбання подарунків на народження співробітників та їхніх дітей, надання допомоги на лікування працівників.

Султанов додав, що особисто витрачав ці гроші на придбання паперу, запчастин для службових автомобілів, придбання оргтехніки, оскільки державного забезпечення не вистачало.

Разом з тим, вина обвинуваченого в скоєні злочину підтверджується перевіреними судом доказами та свідченнями потерпілих. Також до матеріалів справи долучений лист управління превентивної діяльності ГУ Нацполіції в Донецькій області, в якому наголошується, що жодного нормативного документу МВС, який би передбачав надання матеріальної (грошової) допомоги поліцейським іншими співробітниками, не існує. Отже, жодні дії, пов`язані з акумулюванням допомоги на карткових рахунках керівництва підрозділів поліції підпорядкованих ГУНП в Донецькій області, не передбачені.

За п’ять тисяч — п’ять років

Заступника керівника військово-цивільної адміністрації Торецька Донецької області Сергія Винника визнано винним в одержанні неправомірної вигоди (ч. 2  ст. 368 КК України) і призначено покарання у вигляді позбавлення волі п’ять років з позбавленням права обіймати посади з виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на два роки і конфіскацією майна.

Про це свідчить вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 13 серпня.

За матеріалами справи на початку грудня 2017 року до обвинуваченого звернувся директор ТОВ «Промекоресурс» з питанням укласти договір оренди нежитлових приміщень під збирання вторинної сировини на території Торецька. У свою чергу Сергій Винник, як голова конкурсної комісії з оренди об`єктів комунальної власності, пообіцяв вирішити це питання за хабар на суму 5 тис. грн. Передачу неправомірної вигоди зафіксували правоохоронці 21 березня 2018 році у службовому кабінеті посадовця.

У суді заступник керівника військово-цивільної адміністрації Торецька Сергій Винник свою вину не визнав. Вважав, що стосовно нього була вчинена провокація злочину. Від надання будь-яких свідчень у судовому засіданні відмовився.

Суд дійшов висновків про відсутність провокації з боку правоохоронних органів, оскільки на момент подачі заяви потерпілого керівника ТОВ «Промекоресурс» у силовиків була інформація про те, що керівник військово-цивільної адміністрації Торецька, його заступник і ще одна посадова особа вимагали і отримували хабарі від керівників підприємств міста та підприємців за не перешкоджання їхній діяльності. За цими фактами було розпочате досудове розслідування. 

Також суд з’ясував, що посадовець Винник активно «займався» питанням передачі нежитлового приміщення, а саме дзвонив, з метою отримання інформації про оголошення в газеті про конкурс на оренду майна; запевняв керівника ТОВ «Промекоресурс», що у разі виникнення проблем, буде їх вирішувати.

За іншим епізодом ч. 2 ст. 369-2 КК України («Зловживання впливом») суд виправдав заступника керівника військово-цивільної адміністрації Торецька Донецької області за недоведеністю пред’явленого обвинувачення.

Пейнтбол і реальний термін

Дніпровський районний суд Дніпродзержинська 10 січня визнав винною заступника голови адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Ірину Куліш в одержанні хабара (ч. 3 ст. 368 КК України) і призначив їй п’ять років в’язниці з конфіскацією всього майна, що є її особистою власністю.

За матеріалами справи у липні 2016 року до чиновниці звернулася фізособа-підприємець, яка мала намір орендувати нежитлове приміщення та земельну ділянку під спортивно-розважальну діяльність (пейнтбол). У серпні у ході розмови з підприємцем заступниця голови адміністрації поставила умову: лише після передачі їй 40 тис. грн неправомірної вигоди він зможе отримати позитивне вирішення питання оренди.

8 грудня 2016 року у службовому кабінеті Куліш після підписання вказаної угоди про оренду нежитлового вбудованого приміщення площею 436,1 кв. м підприємець передав частину хабара - 20 тис. грн. При цьому, вона попрохала його сплачувати їй щомісячно 5 тис. грн за користування орендованим приміщенням. Під час передачі частини хабара правоохоронці викрили заступника голови адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради.

У суді Куліш не визнала своєї вини. Заявила, що під час прийому розповіла підприємцю процедуру оформлення договору оренди. Водночас хабар не вимагала і не отримувала.

Разом з тим, суд не прийняв позицію захисту з приводу порушення внесення відомостей в ЄРДР, оскільки вони внесені, відповідно по порядку його ведення. Порушень в цьому випадку судом не встановлено.

Також суд критично оцінив доводи захисника в частині  здійснення провокування заступниці голови адміністрації. Суд навів приклади практики Європейського суду, який говорить, що підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів схиляють до вчинення злочину. Натомість у ході цього судового розгляду таких фактів не встановлено.

Хабар за збір урожаю

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області 18 червня визнав винним ексначальника відділу державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколу Андрущака за ч. 3 ст. 368 КК України і призначив позбавлення волі на п`ять років.

За даними досудового розслідування, у травні 2014 року чиновник дізнався, що 22 гектари землі, які орендувало ТОВ «Очаківський цегельний завод», необхідно повернути Очаківській міській раді. Проте, як виявилося, вказана ділянка розпайована і без відповідних документів знаходиться у користуванні ФГ «Югагросервіс». Андрущак зустрівся з керівником агропідприємства і виставив останньому умову: за 15 тис. грн хабара він зможе безперешкодно зібрати урожай. Аграрій був вимушений погодитися дати неправомірну вигоду чиновнику. Під час передачі другого траншу Андрущака затримали у службовому кабінеті.

У суді обвинувачений своєї вини не визнав і повідомив, що гроші, які він отримав, є сумою повернення боргу в розмірі 16 тис грн, яка виникла ще в 2012 році, про що нібито є письмова розписка, підписана керівником ФГ «Югагросервіс». Водночас, суд вирішив, що вина Андрущака підтверджується доказами, зокрема показаннями свідків, а також письмовими документами провадження.

Нажива на санаторії

Ужгородський міськрайонний суд засудив начальника одного з відділів Державної служби надзвичайних ситуацій України у Закарпатській області Валерія Штимака на п’ять років і шість місяців позбавлення волі за хабар на суму 21 тис. грн.

Згідно з вироком, посадовець вимагав у директора ТОВ «Охоронні системи ЛТД» хабар за погодження актів про введення в експлуатацію систем протипожежного захисту спального корпусу та ресторану «Бокораш» санаторію «Гірська Тиса», де працівники згаданого ТОВ виконували роботи з монтажу протипожежної сигналізації та блискавкозахисту. Після підпису відповідних документів обвинувачений отримав суму, яку вимагав.

У суді Штимак вини не визнав, відмовився надавати свідчення і просив його виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Його адвокат додав, що зібрані органом досудового розслідування докази є недопустимими та неналежними. Однак суд вирішив, що винуватість співробітника ДСНС підтверджується доказам, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості і достовірності.

$300 – такса для «атовця»

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області 27 лютого визнав винним начальника управління містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Козятинської міської ради Олександра Павлова в отриманні $300 і призначив п’ять років в’язниці.

За даними досудового розслідування, посадовець отримав кошти у своєму службовому кабінеті за сприяння учаснику АТО відвести земельну ділянку для організації підприємницької діяльності.

Під час судового засідання Павлов не визнав вини: сказав, що у  середині лютого 2017 року до нього звернувся учасник АТО і просив допомогти встановити тимчасову споруду для торгівлі. За словами посадовця, за вирішення питання той пропонував 2-3 тис. грн. Однак обвинувачений відмовив йому. Пізніше учасник АТО ще приходив до нього, запитував як написати заяву, і в останній день свого візиту поклав гроші йому на стіл.

Водночас суд вважав, що винуватість начальника управління містобудування підтверджується поясненнями свідків, іншими доказами, які досліджувались в судовому засіданні. Між іншим, Вінницький апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції щодо Павлова.

Поштарку-крадійку — за грати

Гуляйпільський районний суд Запорізької області 30 жовтня визнав винною колишнього начальника відділення поштового зв’язку міста Оріхів Запорізької області Антоніну Шаповал у привласненні 4045,57 грн і присудив один рік тюрми.

За матеріалами справи обвинувачена привласнила гроші, отримані від мешканців села Новозлатопіль за послуги водопостачання. Сума 4045,57 грн підлягала перерахуванню комунальному підприємству «СКГ «Новозлатопіль».

У судовому засіданні жінка повністю визнала свою вину і пояснила, що взимку 2017 року вона потребувала грошей на опалення і в зв`язку з важким матеріальним становищем їй не вистачало 1600 грн. Заподіяні збитки комунальному підприємству відшкодувала під час судового слідства.

Прокурор просив для обвинуваченої два роки в’язниці. У підсумку суд призначив один рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади, а також посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, строком на два роки «як необхідне та достатнє для попередження нових злочинів». 

P.S. «Главком» поцікавився у генеральної прокуратури сумами коштів, які протягом 2014-2019 років перерахували до державного бюджету засуджені особи за корупційні злочини.

(для перегляду повного варіанту документу натисніть на зображення)

Однак відомство розвело руками: попри те, що така звітність щомісячно формується органами Нацполіції, зведені показники за рік не виокремлюються.

Віталій Тараненко, для «Главкома».