Рекорди українських виборів.
Уманський феномен депутата Яценка

Тотальне «позеленіння» стало головним трендом цих парламентських виборів. Сотні молодих і мало відомих людей, які вперше прийшли до політики, спровадили на політичну пенсію цілий ешелон старожилів української політики. Дехто з «мастодонтів», здавалося, просто навічно окопався на своїх округах. Усі вони свято вірили, що на своїй вотчині їм ніхто не завадить перемогти, але помилилися. У наступному парламенті не буде таких персонажів, як Сергій Ківалов, Олександр Третьяков, Володимир Литвин, В’ячеслав Богуслаєв, Борис Колесніков, брати Балоги та багатьох інших.

Утім декому зі старих і одіозних (Олесю Довгому, Андрію Деркачу, Олександру Герезі) таки вдалося переобратись. Але найбільш ефектно це вдалося Антону Яценку на його 200-му окрузі в Черкаській області з центром в Умані. Саме Яценко, а не якесь модне «нове обличчя», встановив рекорд цих виборів на мажоритарці. Депутат без підтримки жодного партійного бренду набрав 69% голосів, випередивши найближчого переслідувача – кандидата від «Слуги народу» – на 55%.

Кнопкодав та майстер тендерних схем?

У чому ж феномен Яценка? Він тільки покращує свої результати (в 2012-му на цьому ж окрузі у нього було 29,9%, у 2014 – 57,4%) і вщент руйнує стереотип, що на цих виборах заправляли «нові обличчя».

Яценко – нардеп, якого по життю вважали королем схем, пов’язаних з тендерними держзакупівлями. Сам він ці звинувачення заперечує. До парламенту обирався від БЮТ та Партії регіонів, а в парламенті останнього скликання Яценко входив до складу групи мажоритарників «Відродження». І, треба визнати, був ледь не найдисциплінованішим її представником. Поки його колеги прогулювали засідання, Яценко віртуозно тиснув кнопки і за себе, і за інших, заслуживши звання «Кнопкодав року» від руху «Чесно».

Але діяльний нардеп не тільки вправно голосує в Раді, він розвів бурхливу діяльність на своєму окрузі. Причому веде її не тільки перед виборами. Яценко нагадує мешканцям Умані і району, який він міцний господарник, регулярно. Якщо зайти на «фейсбук»-сторінку політика, може здатися, що він – не народний депутат, а мер Умані.

Ось лише частина справ, про які звітує депутат, стверджуючи, що зробив з міста «туристичну перлину Європи». 

• Забезпечив цілодобовим водопостачанням,
• побудував каналізаційний колектор,
• замінив вікна та двері у будинках,
• реконструював сквер та набережну,
• вирішив проблему з приміським автобусом,
• роздає безкоштовний Wi-Fi,
• запустив комплекс фонтанів «Перлина кохання»,
• побудував комплекс водоспадів «Перлина Посейдона»,
• оновив Центральний парк,
• облаштував футбольне поле,
• розписав кафедральний собор,
• створив безкоштовний діагностичний центр,
• відремонтував дороги,
• реконструював дендропарк «Софіївка» (окремо – вирішив там проблему с туалетами) та ініціював безкоштовний вхід туди по паспорту для місцевих мешканців,
• створив сучасний фентезі-парк «Нова Софіївка»,
• відновив звіринець…

Про банальні дитячі майданчики, які має встановлювати будь-який «пристойний» мажоритарник, годі й казати.

Щоб уманчани не думали, що це все просто падає на них з неба, Яценко не соромиться нагадувати, кому вони мають бути вдячними. Наприклад, на завершення світло-музичного шоу про історію Умані з часів Речі Посполітої на водному екрані комплексу фонтанів глядачам показали портрет її сучасного благодійника. Після розповіді про величних постатей з історії міста з’явилась величезна голограма з зображенням самого Яценка з переліком його заслуг перед Уманню.

Нардеп навіть проводив вельми провокативне опитування серед виборців: чи хочуть вони, аби він надалі займався проблемами округу, чим його попрікають опоненти, чи зосередився на політичній роботі в Раді і «сидів там в буфеті». Треба так розуміти, наказ виборців був однозначний.

«Олега Винника привозив»

«Результат Яценка – це феномен хіба що для тих, хто не в курсі його діяльності, – пояснює голова місцевого відділення Комітету виборців Максим Михлик. – Він із тих мажоритарників, які реально «фігачили» на окрузі: вкладав в нього час і гроші».

Михлик підтверджує, що депутат наробив тут багато корисних справ, постійно проводив концерти. «Олега Винника привозив», - робить наголос експерт.

«І все це не тільки під вибори, а регулярно протягом п’яти років. Для цього він і бюджетні кошти використовував, і свої, і жодного конкурента на окрузі у нього реально не було», - говорить представник КВУ.

Всього на 200-му окрузі зареєструвалось вісім кандидатів, серед яких не виявилося представників «Батьківщини», «Голосу», а висуванець порошенківської «Європейської солідарності» хоч і висунувся, але згодом зняв свою кандидатуру. Михлик впевнений, що ці партії просто не побачили сенсу намагатися боротися з явним фаворитом. Схоже, за все так вирішили і в «Слузі народу», виставивши на окрузі нікому тут невідому київську адвокатку.

«Висуванка «Слуги народу» не проводила кампанії, – констатує аналітик руху «Чесно» Оксана Ставнійчук. – Є гіпотеза, що сюди навмисно поставили слабкого кандидата, нібито через домовленості з Яценком. А так його мажоритарна кампанія на окрузі почалася ще два роки тому – фонтани, дендропарк, лазерне шоу… В округ були влиті великі кошти, і все це супроводжувалося потужною медійною підтримкою в соцмережах».

При цьому треба визнати, Яценко не є лідером з отримання бюджетних субвенцій на свій округ. У минулому скликанні перше місце у цій справі було за Максимом Бурбаком, що не допомогло йому повторно перемогти на своєму окрузі. Але, за даними «Опори», Яценко таки входить у число лідерів серед тих депутатів, які витрачають бюджетні ресурси на непряму агітацію за себе.

Втім слід визнати, що, на відміну від багатьох своїх колег, Яценко ефективно (і ефектно) використовує ці кошти для підвищення особистої політичної капіталізації. Сам депутат-рекордсмен взагалі заявив «Главкому», що не задоволений результатом і провів розбір польотів, бо, враховуючи, скільки зробив для округу, розраховував на всі 90%.

«Останню сорочку віддам»

«Ми постійно працювали і зробили з депресивного регіону такий, який займає перше місце з розвитку туризму, – пояснює свій успіх Яценко. – Ті, хто у нас побував і багато бачив, порівнюють тільки з двома місцями – Дубай та Сингапуром. Я називаю округ своїм, причому не так, як місцеві царьки, які тільки все викачують з території. Люди зі мною пов’язують зміни на краще, і я їх за шість років жодного разу не підвів і не підведу, останню сорочку віддам».

При цьому Яценко заперечує домовленості з іншими партіями про «зачистку» округу від конкурентів: «Ні з ким у мене домовленостей не було і бути не могло. Щодо «Слуги народу», так їхні мажоритарники по всій країні не вели кампанію, а тим не менш хтось виграв, а хтось програв. У нас був кандидат від невеликої «Сили і честі», лідер якої Смешко сам родом з мого округу і вчився в Умані, але він набрав менше 7%. Я маю підтримку людей не тому, що я хороший і красивий, а тому що ми багато вирішили проблем інфраструктурного розвитку регіону. І неправда, що я тільки ставлю лавочки: я є співавтором закону про Дорожний фонд, автором закону про скасування «закону Савченко». Не думаю, що переможцю виборів «Слузі народу» з такою кількістю депутатів потрібен мій один голос, тож я буду працювати, як і працював».

На зауваження, що в разі урізання бюджетних субвенцій на округ йому буде важче реалізовувати всі його проекти, депутат каже, що залучає й сторонні кошти – через гранти Євросоюзу та міжнародні фонди.

Тож, як бачимо, тренд на оновлення спрацював не всюди. І ті з переможених, які пояснюють свою поразку тільки чарівною дією на виборців бренду «Слуги народу», мають перед очима геть протилежний приклад.

Павло Вуєць, «Главком»