Ринок електронних сигарет. Історія неймовірного успіху поза законом

За 2025 рік державний бюджет недоотримав 34 млрд грн від нелегальної торгівлі тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет. У цій страшній цифрі «сидить» 7,5 млрд грн втрат лише від однієї «сірої» торгівлі рідинами для електронних сигарет. За прогнозами експертів, у 2026 році ринок вейпів ризикує не сплатити вже 10 млрд грн податків до бюджету.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, і торік, і сьогодні повторює: весь ринок електронних сигарет перебуває в тіні. «Нічого не змінилось. Там все погано», – лаконічно зазначив впливовий депутат «Главкому».

Нагадаємо, торік Міжнародна торгівельна палата (ICC Ukraine) звернулася з відкритою заявою до МВФ, посольства США та представництва ЄС в Україні щодо нелегального ринку сигарет. Організація закликала спонукати українську владу зосередитися на боротьбі з незаконною торгівлею, а не посилювати тиск на легальний бізнес. Європейська Бізнес Асоціація також звернулася до країн «Великої сімки» з проханням посилити підтримку українських правоохоронних органів у боротьбі з незаконною торгівлею підакцизними товарами.

Водночас у грудні минулого року Міжнародний валютний фонд оголосив нове домашнє завдання Україні для одержання понад $8 млрд кредиту – впровадження заходів із розширення податкової бази та усунення митних лазівок.

Поки МВФ схиляє українську владу, наприклад, запровадити драконівський податок на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, є інші способи наповнення державної скарбниці, які не використовуються. Серед них – детінізація ринку вейпів.

Що відбувається з Uvape?

Загальну картину того, що коїться на ринку альтернативної класичним цигаркам продукції, можна зрозуміти з гучної історії, яка розвивається навколо мережі Uvape. Восени 2025 року «Главком» повідомив про масові облави силовиків у точках продажу електронних сигарет цієї мережі у різних куточках України. Згідно з відкритою інформацією, Uvape – одна з найбільших мереж на українському ринку електронних сигарет; нараховує понад 150 торгових точок, переважно у Києві.

Бюро економічної безпеки запідозрило мережу в отриманні прибутків від незаконного збуту підакцизних товарів, зокрема, нікотиновмісних сумішей та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

«У точках роздрібної торгівлі, як і в інтернет-магазині, продаються рідини, використовуються в електронних сигаретах та компоненти для самозамішування рідин для POD-систем, котрі складаються з гліцерину, пропіленгліколю ароматизатори – продаються окремо. Проте продавці пропонують як подарунок нікотиновмісну суміш, тим самим, здійснюючи збут незаконно виготовлених підакцизних товарів. У податковій звітності факт реалізації дарунка підакцизної продукції жодним чином не відображений», – розписали «схему» правоохоронці.

Реакцію на викриття мережі Uvape оприлюднив у соцмережі відомий економіст Олексій Кущ. На його думку, вимальовується цікава схема: з одного боку, є зареєстрований бренд, який може офіційно передаватись на умовах франчайзингу. А з іншого, за яскравою вивіскою – потужний «тіньовий» бізнес.

«І тоді скільки не виявляй незаконних виробництв, дилерська мережа буде цвісти, як каштани на Хрещатику. Бо вивіска – офіційна, продаж – відвертий, а локація – в пішій доступності від мерії (одна із точок Uvape працювала неподалік будівлі Київської міськради, на вулиці Хрещатик, 21 – «Главком»). Тобто слідство має довести зв’язок між незаконним виробництвом та дилерською мережею. І це вже не криза контролю. Це втрата контролю як політична позиція», – констатував експерт.

Станом на кінець 2025 року, «бебівці» продовжували аналізувати стоси документації, пов’язані з діяльністю Uvape. Через суди правоохоронці одержали тимчасові доступи до речей і документів, які містять банківську таємницю.

Натомість Uvape попри масові обшуки та виїмку продукції веде справи далі. Мережа оголосила набір працівників. Серед вакансій – територіальний керівник мережі магазинів із зарплатою до 50 тис. грн, продавці-консультанти у Києві, Ірпені, Димері. Ржищеві (зарплата до 30 тис. грн), SMM-спеціаліст для просування бренду у TikTok/Instagram (зарплата до 30 тис. грн).

Окремо «Главком» звернув увагу на завершення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у ТОВ «Фрейтіс» (використовує бренд Uvape). Кінцевою датою зазначено 29 грудня 2025 року.

Як свідчать дані аналітичної системи YouControl, у липні 2024 року фірму «Фрейтіс» зареєстрував мешканець столиці Даніїл Попков. Цей же Попков восени 2023 року створив ТОВ «Зентос». А вже наступного року компанія засвітилася у судовому реєстрі. Зокрема, детективи Бюро економічної безпеки запідозрили її у причетності до збуту електронних сигарет і рідин до них без відповідної ліцензії та без марок акцизного податку. Товар реалізовувався через ту ж саму мережу Uvape.

Після серії програшів «Зентос» в апеляційному суді (не зуміло повернути вилучені добавки до електронних сигарет), киянин Даніїл Попков продав її мешканцю Узбекистану Уміджону Тешабоєву. Зараз компанія називається «Сот Нетворкінг».

Крім того, як з’ясувало слідство, за адресами точок роздібної торгівлі ТОВ «Фрейтіс» без ліцензій працює низка інших фірм: «Ріксейтед», «Ліфтенд», «Трінталс» і «Кантрікс». Троє із перелічених підприємств зареєстровано за однієї адресою у Києві, а два з них – в один і той же день. Це може свідчити про їхню пов’язаність.

У серпні журналіст Євген Плінський повідомив, що ниточки від Uvape можуть тягнутися до народного депутата від «Слуги народу» Анатолія Костюха та його колишнього помічника на громадських засадах Івана Чейпеша.

«Главком» звернувся до нардепа Анатолія Костюха щодо підтвердження або спростування його зв’язвку з Uvape. «Дякую, що перед публікацією матеріалу ви вирішили поставити мені питання, а не сліпо обливати брудом та поширювати нісенітниці. Жодного стосунку до цього не маю (до ринку електронних сигарет та мережі Uvape – «Главком»)», – запевнив політик. Депутат переконує, що пан Плінський «поширює вигадки».

Проте саме колишній помічник Костюха Чейпеш, за даними Плінського, через свою ТОВ «Тиса Енерджі Груп» є головним постачальником мережі Uvape. У аналітичній системі YouControl дійсно є посилання на ухвалу Личаківського районного суду Львова, що фірма Чейпеша «погоріла» на контрабанді електронних сигарет. За інформацією Плінського, ТОВ «Тиса Енерджі Груп» везла товар начебто для мережі Uvape. Чим закінчилася ця історія, наразі невідомо. Крім того, Анатолій Костюх у 2023 році користувався автомобілем Mercedes-Benz GLE 250 саме у ТОВ «Тиса Енерджі Груп», про що свідчать дані його декларації за 2023 рік.

Також «Главком» звернувся із запитами до Бюро економічної безпеки та Національного антикорупційного бюро з проханням надати свіжу інформацію про розслідування діяльності мережі Uvape. На момент виходу статті відповідей від правоохоронців не надходило.

«Шухер» на Хмельниччині

Проте не на Uvape єдиному тримається багатомільярдний ринок. Наприклад, у Хмельницькій області поліція та прокуратура розслідують низку кримінальних проваджень за фактами незаконного збуту підакцизних товарів та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом фальсифікованої продукції.

Як дізнався «Главком» із судового реєстру, вже на початку 2026 року відбулася серія обшуків торговельних точок, які спеціалізуються на продажу електронних сигарет та різних заправок до них. Зокрема, за версією слідства, рідини для електронних сигарет не мають відповідного маркування, сертифікації, обліку та надходять у торгові точки в обхід офіційних каналів постачання. Продаж такої продукції здійснюється з грубим порушенням законодавства, частково без фіскалізації або з використанням підроблених/змінених чеків, що свідчить про системну тіньову діяльність.

Крім цього, для надання законного вигляду діяльності, у торгових точках продається ароматизатор та гліцерин для електронних сигарет, а нікотин – за вказівкою організаторів дають у так званий подарунок.

Наразі обшуки проведено у магазинах Soska Ваг, AlmazSho, «Табакерка», «Тіпок», SmokeHab, «Вейп шоп тіпок», «Вейп шоп 18+ Cloud castle», що на території обласного центру та інших населених пунктів Хмельниччини. Також вилучено низку заправок до вейпів (ароматизатори, гліцерин, нікотин, підсилювач міцності).

Важливе уточнення: гліцерин та ароматизатору не є підакцизними товарами; їх можна вільно реалізовувати.

У відповіді на запит «Главкома» начальник Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області Ольга Височина повідомила: за період з, що включає 2022 рік-жовтень 2025 року, було проведено понад сім тисяч перевірок у сфері обігу підакцизних товарів. Сума накладених штрафів склала понад 66 млн грн з них 2,3 млн грн на суб’єктів господарювання, які продають тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Економічний експерт Олексій Кущ підсумовує: ситуація, яка склалась навколо ринку вейпів – це не просто проблема окремих точок продажу. Це лакмусовий папірець для правоохоронців: якою є їхня реакція на «тіньовий обіг товарів, за якими в нормальній ситуації має платитись акциз і має бути забезпечено дотримання всіх вимог, в тому числі обмежень за віком споживачів».

«Бізнеси «переформатовуються», але гроші течуть далі, просто іншим руслом повз легальний сектор та оподаткування. На наших очах – яскравий приклад неофеодальної моделі економіки, де податки платять лише дурні, а інші – «вирішують питання», – наголосив експерт.

Віталій Тараненко, «Главком»