Чи час святкувати перемогу? Рішення Стокгольмського арбітражу: усі деталі

Сьогодні, 31 травня, НАК «Нафтогаз України» отримав окреме рішення Стокгольмського трибуналу у провадженні проти «Газпрому» по контракту на поставку газу. Зокрема, вимоги «Газпрому» до «Нафтогазу» за умовою «бери і плати» повністю скасовані. Воно є остаточним і обов’язковим для виконання сторонами.

Та що це значить для України, і чи варто вже святкувати перемогу?

В чому суть конфлікту?

«Нафтогаз» і «Газпром» судяться в Стокгольмському арбітражі з червня 2014 року. Саме тоді компанії подали кілька взаємних позовів щодо газових контрактів 2009 року про постачання і транзит газу і їх виконання (чи невиконання, як стверджують сторони) до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма.

Зокрема, «Газпром» звернувся в Арбітраж з метою стягнення з «Нафтогазу» боргу за поставлений у 2013-2014 роках газ, а також коштів, що передбачались формулою «бери або плати», передбаченою у контракті.

Зі свого боку «Нафтогаз» звернувся з позовом про ретроактивну зміну ціни (простіше кажучи, через суттєву зміну умов на ринку можна було б переглянути ціну, але партнер на це не погоджувався), відшкодування переплат та скасування заборони реекспорту (крім перегляду ціни на російське паливо, що різко зросла з другого кварталу 2014 року більше, ніж на третину - до $ 485 за тисячу кубометрів, у позовній заяві «Нафтогазу» містилася вимога до «Газпрому» повернути $ 6 млрд, які українська компанія переплатила з 2010 року).

«Пастка» газового контракту

Підписавши в 2009 році з подачі Тимошенко і Путіна газовий контракт, «Нафтогаз» зобов'язався купувати 52 млрд кубометрів газу на рік. Зменшити цей показник можна за угодою сторін не більше ніж на 20%, тобто до 41,6 млрд.

Юридична спільнота та експерти у сфері енергетики досить критично сприйняли укладення контракту купівлі-продажу природного газу та контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України між «Нафтогазом» та «Газпромом». Найбільшу кількість зауважень викликали формула визначення ціни на газ, асиметричність відповідальності сторін та методика розрахунку транзитної ставки.

Пастка «крилася» ще й в умові «бери або плати». Згідно з контрактом, українська компанія зобов’язалась щорічно оплачувати мінімальну річну кількість газу. При цьому Україна в минулому році обійшлася в чотири рази меншими обсягами імпортного газу. Потреби країни в газі скорочуються, в тому числі з-за часткового руйнування промислової інфраструктури в Донбасі. Навіть якби Україна до цих пір закуповувала газ в обумовлених обсягах, їй було б нікуди його дівати: за контрактом реекспорт в треті країни заборонений.

«Ми пам’ятаємо, в яких умовах укладався цей контракт - припинене постачання газу в Україну та країни ЄС, морозна зима та нестабільна політична ситуація в Україні. Якщо точніше, то йшлося про відкрите протистояння президента та прем’єра, а також тодішньої опозиції», - нещодавно нагадала заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Газовий контракт, як зазначила вона, став симбіозом невдалих політичних домовленостей на найвищому рівні та менеджерської майстерності, а тому містить багато «сірих зон», які постійно використовував «Газпром» для нав’язування своїх інтересів, зокрема щодо трактування формули ціни контракту, перегляду ціни і вимоги «бери або плати».

«Виходячи з трактування «Газпрому», ми мали би купувати, тобто сплачувати 52 млрд кубометрів газу, незалежно від фактично поставленого обсягу (у 2016 році «Нафтогаз» закупив у європейських постачальників 11 млрд кубометрів, а в Росії - 0», - сказала вона.

Контракт, нагадала пані Зеркаль, надає можливість перегляду ціни товару в разі суттєвої зміни ринкових умов. За 8 років умови змінилися, і не раз, але «Газпром» жодного разу, навіть за часів Януковича, не погодився на такий перегляд.

Взаємні фінансові претензії «Нафтогазу» і «Газпрому»

Виконання контрактів стало предметом тривалих переговорів між «Нафтогазм» та «Газпромом» вже на фоні загострення відносин між країнами - у зв’язку з окупацією Криму та частини Донбасу. Сторони не змогли вирішити спірні питання шляхом переговорів і передали взаємні претензії на розгляд в Стокгольмський арбітраж.

Як повідомляють в «Нафтогазі», сумарні претензії «Нафтогазу» і «Газпрому» складають вже більше $70 млрд (близько $30 млрд з українського боку та близько $45 млрд від росіян). До кінця терміну дії контракту «набігає» ще декілька десятків мільярдів доларів.

У річній звітності НАК «Нафтогаз» повідомлялося, що взаємні претензії «Газпрому» і «Нафтогазу» за договором купівлі-продажу газу становлять близько $45,7 млрд та 17,9 млрд доларів (без відсотків $36,7 і $14 млрд) відповідно. Фінансові претензії «Нафтогазу» за контрактом включають в себе відшкодування переплати за газ ($17,9 млрд). Претензії «Газпрому» - неоплачені рахунки за листопад 2013 - травень 2014 рр. ($2,9 млрд) і оплата непоставленого газу на вимогу «бери або плати» ($42,8 млрд).

У частині контракту на транзит газу фінвимоги «Нафтогазу» до «Газпрому» становлять близько $12 млрд ($10,6 млрд - без відсотків), «Газпрому» до НАК – $5,3 млн без відсотків. При цьому російська компанія лишила за собою право внести додаткові зустрічні вимоги після отримання рішення за контрактом на купівлю-продаж.

Хід судового процесу

Позови «Нафтогазу» і «Газпрому», подані у Стокгольмський арбітраж в 2014-му році, були об’єднані. Всього там розглядалося дві справи по цьому спору: щодо ціни і умов поставки палива і про транзит (вимога «Нафтогазу» від «Газпрому» доплатити за транспортування газу і виплатити компенсацію за невикористання узгоджених в контракті мінімальних обсягів транзиту). Загалом арбітражний розгляд тривав майже три роки.

Окреме рішення у провадженні проти «Газпрому» по контракту на поставку газу було винесено сьогодні, 31 травня. Загалом же їх буде кілька. Як раніше зазначав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, попереду ще і оголошення в рамках цього ж арбітражу грошового вироку, і оголошення підсумків другого процесу (за контрактом на транзит газу), які можуть бути оприлюднені наприкінці літа.

Але саме перше рішення, за словами експертів, визначатиме принципи, за якими будуть прийматися і наступні вироки. «Очікується, що окреме рішення буде містити оцінку трибуналом усіх юридичних та фактичних питань на яких ґрунтуються вимоги сторін за виключенням окремих елементів та розрахунку розміру вимог сторін, що підлягають задоволенню, - повідомляли в «Нафтогазі». - Розрахунок задоволених вимог при цьому має буде надано пізніше, під час винесення кінцевого рішення».

Рішення арбітражу

Ще у квітні в «Нафтогазі» панував позитивний настрій. Голова правління НАК Андрій Коболєв заявляв, що остання інформація про рішення, що незабаром буде прийнято в Стокгольмському арбітражі за контрактом на закупівлю газу, є оптимістичною для України. За його словами, в «Газпромі» навіть обговорювались варіанти програшу.

Саме скасування умови «бери і плати» ідеальним варіантом для України називала заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Також до «перемоги» входить, як говорила напередодні оголошення рішення чиновник, перерахунок ціни за минулі на наступні періоди, якщо в результаті такого перерахунку «Нафтогаз» буде винен «Газпрому» менше, ніж «Газпром» «Нафтогазу».

«Рішення Стокгольмського арбітражного інституту дає відповіді на правові питання у спорі щодо контракту 2009 року про постачання газу між «Нафтогазом» і «Газпромом», - прокоментувала Зеркаль оголошене сьогодні рішення. - Головний наш інтерес у цій справі полягає у тому аби постачання газу в Україну базувалось на європейських принципах та правилах функціонування ринку газу. Як того вимагає національне законодавство, положення Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Єдина компанія, яка агресивно виступає проти цього – «Газпром». Оскільки за таких обставин змінити контракт шляхом переговорів було неможливо, єдина надія – правова позиція арбітрів Стокгольмського арбітражного інституту». Їх позиція з ключових питань виявилась такою:

1) Умова «бери або плати» (левова частина фінвимог «Газпрому») скасована повністю;

2) Заборона реекспорту скасована повністю;

3) Формула ціни переглянута з 2014 року – європейська ціна.

«Це однозначна перемога. Євроінтеграція в силі», - зазначила заступник глави МЗС.

«Ми це зробили», - коротко прокоментував подію у себе на Фейсбуці глава «Нафтогазу».

Та про тотальний виграш України говорити поки ще зарано. Розрахунок задоволених вимог буде надано пізніше, під час ухвалення остаточного рішення.

Катерина Пешко, «Главком»