«Роттердам плюс» Ахметову. Як нас грітимуть цієї зими

З настанням опалювального сезону теплові електростанції різко збільшать спалювання вугілля. До 1 листопада його запаси мають становити щонайменше 2,2 мільйона тонн. І хоча затверджений профільним міністерством план майже вдвічі менший порівняно з попередніми роками, генеруючі компанії не дотягли й до цієї планки: на початок жовтня у наявності менше 1,3 мільйона тонн.

«За фактом маємо відставання від графіку накопичення на 340 тис. тонн, з них 160 тис. – антрациту і  180 тис. – вугілля газової групи. Але є і плюси: уряд постійно збирає штаби за участі представників «Укрзалізниці». Для забезпечення стабільної роботи енергосистеми потрібно щодоби постачати на станції близько 90 тис. тонн», – так окреслив найбільшу проблему галузі головний диспетчер ДП «НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко на круглому столі з підготовки до зими.

Чому ж третій рік поспіль енергетики в пожежному режимі готуються до похолодань? Уже й тарифи на електроенергію для всіх без винятку споживачів зросли до економічно обґрунтованого рівня. Та постачання вугілля все одно кульгає. Тому знову всі сподівання – на атомну енергетику?

«Нині досить значну частку електроенергії виробляють ТЕС, але вона буде знижуватися, тому що днями виходять з планових ремонтів два атомних енергоблоки (вже запущено після ремонту 4-й Рівненської АЕС та 2-й Запорізької АЕС. – «Главком»). Вже з середини лютого буде профіцит атомної енергії – енергосистема України не зможе прийняти близько 1,2 млн кВт, цей період буде надважким для енергосистеми. Теплові енергоблоки працюватимуть вночі, можливо, навіть нижче мінімально допустимого складу енергоблоків», – прогнозує Віталій Зайченко. Перевиробництво енергії відбудеться взимку, а зараз осінь і на складах порожньо.

Дійсно, теплові електростанції починають зупинятися на планові ремонти, тому компенсувати виведені потужності буде «Енергоатом». Традиційно планові ремонти всіх станцій відбуваються влітку, коли спадає навантаження енергомережі. Але цей рік був особливим, адже з березня по червень було арештовано рахунки і майно «Енергоатома», тобто було заблоковано фінансово-господарську діяльність найпотужнішої генеруючої компанії. «З травня по вересень теплова енергетика змушена була збільшити виробництво електроенергії на 25% – це пов’язано з тим, що різко впали обсяги виробництва на АЕС. Частину ремонтів теплових енергоблоків ми перенесли на вересень-листопад. Але тепер введено два атомних енергоблоки і ми отримали можливість для подальшого накопичення вугілля», – пояснив керівник департаменту ТОВ «ДТЕК Енерго» Дмитро Маляр.

Ще два блоки Зміївської ТЕС («Центренерго») зупинено на модернізацію з метою переведення котлів з газового на антрацитове вугілля – в листопаді один блок запустять, а загалом проект завершиться в серпні 2017 року. Це перший такий проект в Україні, хоча не виключено, що з часом доведеться переобладнати більшість теплових енергоблоків, адже антрацит видобувають на окупованій території Донбасу.

Ціна з Роттердама, а везуть зі сходу?

Щоб покінчити з ризикованими закупівлями антрациту з окупованої території Донбасу та розгорнути імпорт з-за меж нашої держави, наприкінці квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №721 про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію – через різке підвищення ціни на вугілля. Регулятор запровадив формулу ціни чорного золота, що передбачає прив’язку до ціни вугілля в порту Роттердама плюс вартість доставки в Україну.

Експерти порахували, що за формулою «Роттердам плюс» ціна вугілля для теплової генерації підскочила з $44 до $63, що й зумовило зростання ціни продажу електроенергії ТЕС в оптовий енергоринок. У вищезгаданій постанові №721 визначено поквартальне зростання оптової ціни на електроенергію – на 2-й, 3-й та 4-й квартали: з травня по червень – до майже 1237 грн за 1 МВт×год (без ПДВ), на 3-й – до 1280,28 грн, на 4-й квартал – до 1318,69 грн за 1 МВт×год (без ПДВ).

Звісно, що зростання оптової ціни перекладається на споживачів – через застосування формули ціни вугілля «Роттердам плюс» для теплової генерації (для компаній «Центренерго» та ДТЕК Ріната Ахметова) ціни на електроенергію для споживачів зросли майже на 20%.

Експертне середовище різко негативно реагує на таке рішення регулятора: чому ціну вугілля прив’язали до Роттердама, а інші види палива не прив’язані цією ж методологією до жодних європейських бірж. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус зробив висновок: «Формулу «Роттердам плюс» введено виключно для отримання додаткової вигоди деякими виробниками електроенергії». Кого він мав на увазі, здогадатися нескладно, адже 70% теплової генерації належить ДТЕК Ріната Ахметова.

Проте теплові електростанції не дуже поспішають купувати вугілля в Роттердамі, адже зовсім поруч – в окупованій зоні – воно набагато дешевше, а відтак, маржа вища. Але там стріляють, руйнують транспортні шляхи, що й спричинило відсутність вугілля на складах ТЕС у запланованих обсягах.

З окупованої території вугілля дешевше

Офіційна статистика не публікує дані, скільки ж вугілля ввозиться на теплові електростанції з окупованого Донбасу. І зрозуміло чому: в 2014 році закупівлю вугілля в окупованій зоні прирівнювали до фінансування тероризму. Але з огляду на те, що половина всіх наших ТЕС (загалом в Україні 14 ТЕС) працює на антрациті, в 2015 році влада різко змінила орієнтири: поставки було дозволено на підконтрольну територію України лише за умови, що  підприємство-постачальник перереєструється в Україні та відкриє рахунок в українському банку. Щойно СБУ затвердила тимчасовий порядок контролю за переміщенням вантажу, вугілля з окупованої території, часто з перебоями через бойові дії, почало надходити на наші ТЕС.

Нібито для того, щоб уникнути ризиків поставок у майбутньому, регулятор підвищив ціну на електроенергію, адже подорожчала закупівельна ціна вугілля для ТЕС, до рівня «Роттердам плюс доставка».

Але цілком очевидно, що саме дилема – купувати дешевше вугілля в окупованій зоні чи завозити більш дороге паливо з інших країн – спричинила невиконання і без того заниженого плану зимових запасів. 

«Диверсифікація поставок вугілля цього року, як і минулого, почалася фактично з осені – перші поставки антрацитового вугілля з Південно-Африканської Республіки (ПАР) відбулися лише наприкінці вересня. Першою була генеруюча компанія «Центренерго». Компанія ДТЕК замовила вугілля з ПАР пізніше. Хоча диверсифікацію потрібно було починати одразу після закінчення минулого опалювального сезону – тоді необхідно було заключати контракти з ПАР чи з іншими країнами, де є таке вугілля», – вважає Віталій Зайченко.

Створені для диверсифікації поставок вугілля умови не спрацювали, тому уряд та профільне міністерство рятують процес підготовки до опалювального сезону в авральному режимі. Водночас споживачі платять завищені ціни на електроенергію і живуть в очікуванні 5-го етапу – як обіцяє влада, останнього, підвищення тарифів у 2017 році.

«Коли  для теплової генерації змінили принцип тарифоутворення, то голова НКРЕКП Дмитро Вовк сказав, що це потрібно для забезпечення автономності поставок вугілля від зони АТО – це пролунало як аргументація, чому запроваджується цей «Роттердам плюс доставка», – заявив Андрій Герус на вищезгаданому круглому столі, наголосивши на тому, що генеральний директор ДТЕК (Максим Тимченко. – «Главком») також вітав перехід до формульного ціноутворення і обіцяв, що «ми з цим будемо працювати».

Справді, якщо споживачі платять за послуги, то виробники повинні виконувати свої зобов’язання: забезпечення зимових запасів вугілля на ТЕС – одне з них. «Що відбувалося, якщо проаналізувати ситуацію з весни. Перший досить високий тариф для теплової генерації було встановлено у квітні: тоді зробили деякі фокуси з дотаційними сертифікатами і тариф став 1,2 грн за кВт-год. Водночас усі розуміли, що поставки вугілля із зони АТО не відповідають елементарним вимогам безпеки. Тому встановлений у квітні тариф уже забезпечував тепловій генерації можливість імпортувати вугілля, тоді воно було дешевшим – $50 за тонну антрациту. Компанії могли імпортувати, якщо вони дійсно хотіли диверсифікувати свої поставки. Але цього не зробили», – зауважив Герус.  

Згодом вугілля подорожчало і теплова генерація заявила про необхідність підвищення тарифу на електроенергію. «Але якщо менеджмент не зробив вчасно рентабельні закупівлі, то це не проблема споживачів. Це проблема менеджменту компаній», – робить висновок експерт. Але регулятор почав підвищувати тариф: якщо у червні для ТЕС він становив 99 коп за кВт-год, то в липні зріс до 1,07 грн, у серпні – до 1,16 грн, а на кінець вересня перевищив 1,3 грн.

Експерти прогнозують, що під кінець року оптовий тариф для теплової генерації зросте до 1,4 грн. Андрій Герус стверджує, що зі споживачів додатково зібрано приблизно 40 млрд грн! У підсумку, маючи такий потужний додатковий фінансовий ресурс, проблему з проходженням осінньо-зимового максимуму навантажень на енергосистему не було вирішено.

Навіть прем’єр Гройсман засумнівався в доцільності застосування формули «Роттердам плюс» і в червні пообіцяв розібратися. Схоже, що вже розібрався: «Є дуже велике питання, яку формулу застосовувати для визначення ціни вугілля. Міненерговугілля переконане, що треба застосовувати формулу Варшавської біржі, бо вона ближча до нас», – сказав глава уряду. Хоча орієнтація на закордонні біржі, не виключено, помилкова.

Газомазутні блоки на випадок кризи?

У разі сильних морозів, коли обсяги спалювання вугілля на ТЕС щодня зростають на десятки тисяч тонн, постачання палива «з коліс» не врятує від енергетичного колапсу. З огляду на відсутність достатніх запасів вугілля та щоб підстрахуватися Міненерговугілля готує до запуску газомазутні блоки теплових електростанцій. Але вироблена з газу електроенергія обійдеться в рази дорожче порівняно з вугільними блоками.

«В разі тривалого зниження температури до мінус 20 градусів для запуску газомазутних блоків вирішили збільшити обсяги стратегічного запасу газу із запланованих 14,5 млрд кубометрів до 17 млрд. Це потрібно для того, щоб створити подушку безпеки у випадку критичної ситуації», – вважає радник міністра, екс-керівник НЕК «Укренерго» Костянтин Ущаповський. Він також переконаний, що «накопичення вугілля потрібно було робити одразу після завершення опалювального сезону, але відсутність вагонів, локомотивів та палива» загальмували процес. «За наявності підписаних контрактів ми не можемо гарантувати дії тих псевдокерівників на неконтрольованій території, тому дані про поставки вугілля звідти ми не можемо включати в наш баланс. Потрібна диверсифікація. І небажано робити це восени, коли на вугілля великий попит, ціна зростає», – натякнув Ущаповський на наявні, але, схоже, не виконані домовленості з бойовиками.

Водночас стрімке нарощування запасів газу для забезпечення роботи газомазутних блоків породить додаткові проблеми на валютному ринку України. «Якщо йдеться про закупівлю додаткових 2,5 млрд кубометрів газу, то знадобиться $500 млн. Якщо «Нафтогаз України» купить їх на міжбанківському ринку за тиждень чи за два тижні, ми побачимо абсолютно інакший курс гривні», – застерігає Герус, акцентуючи увагу на плановій роботі «Нафтогазу» щодо виконання графіку накопичення газу в підземних сховищах, який не коригується щотижня чи щомісяця.  

Міністр зобов’язав розробити паливно-енергетичний баланс на 2017 рік

Щоб у майбутньому покінчити з проблемами забезпечення теплових електростанцій паливом, потрібно нарешті розробити деталізований баланс галузі. За даними Костянтина Ущаповського, глава Міненерговугілля зобов’язав до 15 жовтня розробити паливно-енергетичний баланс єдиної енергосистеми України на 2017 рік. 

Проблема в тому, що вже кілька років поспіль не лише енергетика, а й вся держава живе без енергетичного балансу, хоча на необхідності такого балансу давно наполягають експерти галузі. Але протягом минулого року енергобаланс на 2016 рік так і не з’явився. Не володіючи детальною інформацією, складно зрозуміти, скільки коштів буде зібрано зі споживачів, яку ціну буде закладено в баланс, скільки вугілля потрібно тепловій генерації, де його можна купити тощо.

У коментарях «Главкому» Костянтин Ущаповський повідомив, що методологію створення паливно-енергетичного балансу держави буде розроблено в межах оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року. «Документ з’явиться до кінця 2016 року. Але питання в тому, як він пройде процедуру затвердження, а це достатньо складна і тривала справа, пов’язана з великим колом зацікавлених міністерств та відомств», – уточнив експерт.

Визнаючи провальну підготовку до осінньо-зимового періоду, енергетики готуються до надзвичайних заходів, але переконують, що до цього не дійде. «Ми провели програму диверсифікації поставок вугілля – підписано дострокові контракти, що дає нам змогу підготуватися до різних ситуацій. У жовтні ми очікуємо на прибуття антрацитового вугілля з ПАР – 75 тис. тонн, а також з Польщі – 100 тис. тонн. Загалом постачання антрациту відбувається досить ритмічно – 550 тис. тонн щомісяця наша компанія постачає на власні ТЕС. Протягом 3-го кварталу ДТЕК привіз на свої станції 5,2 млн т. Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє і виконуємо плани міністерства», – відрапортував керівник департаменту ТОВ «ДТЕК Енерго» Дмитро Маляр.

За його даними, цього року компанія різко наростила інвестиції у вуглевидобуток, завдяки чому в другому півріччі ДТЕК збільшить видобуток вугілля на 3,5 млн т порівняно з першим півріччям. Дмитро Маляр не уточнив, з яких джерел компанія фінансувала розвиток власних шахт. Чи, може, насправді йдеться про вугілля від окупантів, за ціною Роттердама?

Наталка Прудка, «Главком»