Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б'ють на сполох через нові правила бронювання

Бізнес застиг в очікуванні оприлюднення нових критеріїв критичності підприємств для бронювання співробітників. Перші зміни від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства були озвучені ще в травні.

Ключовою новацією стало підвищення вимог до рівня середньої зарплати працівників на підприємстві, що претендує на статус критичного: для підтвердження свого статусу та права на бронювання воно має платити своїм працівникам вже не 2,5 мінімальні зарплати (21 618 грн), а три – 25 941 грн. Старий поріг у 21 618 грн залишається чинним лише для підприємств на прифронтових територіях. 

Також Кабмін уточнив: якщо працівник трудиться на одному підприємстві, а на іншому – працевлаштований за сумісництвом, то при розрахунку квоти бронювання він враховується лише за одним з місць роботи.

Це нововведення має закрити шпарину, бо компанії штучно збільшували свій штат військовозобов’язаних за рахунок сумісників: це надавало змогу підняти загальну кількість працівників і «роздути» квоту для бронювання.

«Система має бути зрозумілою, чесною і захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни», – так пояснював нововведення міністр економіки Олексій Соболев. 

Урядова постанова №692, що була прийнята наприкінці травня, запровадила алгоритм дій щодо перегляду критичності підприємств.

Так, до 10 червня центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мали оновити внутрішні критерії визначення критичності.

До 1 липня вони повинні проаналізувати, чи відповідають раніше визначені критичними підприємства новим вимогам. Якщо підприємство їм не відповідатиме або критерій, на підставі якого воно отримало статус, виключено, – статус критично важливого скасовується. Разом із ним – і право на бронювання працівників. 

Втрата броні не буде миттєвою. Рішення щодо визнання підприємства критично важливим, яке є чинним станом на 2 червня 2026 року, зберігає свою чинність протягом терміну, на який воно прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Тож до осені бізнес, який хоче перебронювати своїх працівників, має це зробити вже відповідно з новими критеріями. Але поки їхнього остаточного варіанту немає…

«Сюрпризи» від обладміністрацій

Через нові правила бронювання особливо б’ють на сполох аграрії. Для агросектору літо та осінь – один з найнапруженіших періодів: триває збирання збір урожаю, потім йде посівна озимих. Тож працівники агропідприємств можуть втратити бронь прямо під час активних польових робіт.

Але справа не тільки у «високому сезоні». Промисловість, рітейл чи IT-сфера можуть відносно швидко прилаштуватися до нових критеріїв бронювання, зокрема, наростивши фінансові обороти або змінивши бізнес-модель. Оборот фермера напряму прив’язаний до профілю агровиробництва, площі угідь, врожайності та ринкових цін. Подвоїти обсяг своєї ділянки, набрати зайвий штат чи продавати свою продукцію кардинально дорожче, він просто не може. 

Всеукраїнська аграрна рада вже офіційно звернулася до уряду з вимогою терміново врегулювати ситуацію: нові критерії критичності можуть залишити господарства без працівників у найбільш невчасний момент. При цьому лякають аграріїв не стільки обов’язкові для всіх критерії Мінекономіки, скільки регіональні. 

Уряд фактично переклав визначення критичності малих та середніх агропідприємств на ОВА постановою №76 наприкінці минулого року. У грудні 2025-го Кабмін та Мінекономіки змінили критерії бронювання від мобілізації для агропідприємств. Зокрема, площа землі, оформленої на агрокомпанію, з тих пір має становити не 500, а 1000 га. Також економічно активною вважається компанія з річним доходом 40 млн грн замість попередніх 20 млн грн. Питання бронювання підприємств із земельним банком, меншим за 1000 га, – відтепер прерогатива обладміністрацій, а ті виставляють кожна свої критерії. 

Протягом червня обласні військові адміністрації прийняли свої проєкти визначення нових показників критичності, які наразі чекають на ухвалення в Мінекономіки та Міноборони. Критерії в регіонах різняться, але ключове оновлення в низці областей – збільшення мінімального земельного банку, який має бути в обробці агропідприємства, що претендує на критичність. 

Аграрії з таким «лобовим» підходом чиновників не погоджуються, як і з практикою різних критеріїв бронювання в різних областях. Два фермерські господарства у сусідніх регіонах можуть обробляти однакову кількість гектарів і сплачувати однакові податки, але одне з них збереже критичність та право на бронювання, а інше – ні, бо місцева обладміністрація встановила вищу планку критичності.

Так, Сумська ОВА вимагає для надання критичності агропідприємства, оброблення ним угідь на площі не менше ніж 100 га. Окремо чиновники прописали вимоги для тих, хто займається тваринництвом: господарство може бронювати співробітників, якщо має поголів’я великої рогатої худоби 30 голів та більше, та/або свиней 300 голів та більше, та/або овець та/або кіз 300 голів та більше, та/або птиці свійської 1000 голів та більше.

Раніше в Сумській області взагалі не було окремо виписаних критеріїв для аграріїв, вони проходили по тих же критеріях, що інші претенденти на бронювання. Пільга була тільки щодо мінімальної кількості працівників – троє замість п’яти.

Черкаська ОВА у порівнянні з попередніми критеріями залишила вимоги в мінімум 10 гектарів для вирощування плодових та/або ягідних культур, а також овочевих культур та/або картоплі. Однак збільшила з 50 до 100 гектарів – для вирощування інших сільськогосподарських культур.

Кіровоградська ОВА збільшила вимоги до оброблюваної землі для сільськогосподарських культур зі 100 до 200 га, податкове навантаження зросло з 3200 грн до 3800 грн на га.

На Одещині збільшили земельний ліміт для сільськогосподарських культур зі 100 до 200 га, на Рівненщині – з 40 до 50 га.

На цьому тлі критерії критичності для фермерських господарств від Дніпропетровської ОВА виглядають просто «райськими»: лише обсяг річного доходу не менший ніж 500 тис. грн.

Окрім цих показників, низка обладміністрацій вимагає збільшення мінімальної кількості працівників на агропідприємстві (в тій же Рівненській області – з 5 до 10 осіб).

Загалом кожна обладміністрація сама визначає свої критерії критичності: це може бути і розмір угідь, і кількість працівників, і доходи за рік, і сума сплачених податків у розрахунку на гектар… 

Голова агропідприємства на Черкащині, який просив не називати його імені, так описує стан справ після оприлюднення нових критеріїв: «У нас підприємство більше 50, але менше, ніж 100 га. Зараз Черкаська ОВА оновила критерії: з’явилися норми про мінімальний поріг в 100 га та не менше п’яти працівників замість трьох. Множимо мінімальні для критичності 26 тис. грн зарплати на п’ять працівників: 130 тис. грн плюс нарахування 22% у Пенсійний фонд – 158 600 грн на місяць. У рік це – 1,9 млн грн. А загальний дохід нашого господарства – 3,5 млн грн. Тобто всі кошти будуть йти на зарплату, бо на добрива та запчастини нічого не залишиться. В Кіровоградській області критерії ще жорсткіші: було 100 га – стало 200 га та десять працівників. Порівняйте це з тими м’якими критеріями, які діють в Дніпропетровській області». 

Як формується критичність 

Розберемо для прикладу, як готувалися нові критерії бронювання, зокрема, й для агропідприємств, у Хмельницькій області. Заступник голови Хмельницької ОВА Роман Ужва у коментарі «Главкому» повідомив: нові пропозиції обладміністрації для бізнесу не зачеплять сектору промисловості. 

«На початку війни у нас була вимога до підприємств промисловості, які бажають отримати «критичність», – не менше 100 зареєстрованих працівників. Цей показник пізніше переглянули і нині складає 30 зареєстрованих працівників. В останніх змінах ми його не чіпали. Тобто на Хмельниччині є низка середніх підприємств, зокрема, харчової промисловості, які при невеликій залученості людей, продукують великі обсяги податків», – пояснив посадовець.

Натомість незначні коригування усе ж зазнає (у разі затвердження Мінекономіки) аграрний напрямок. Зокрема, підвищується планка земельного банку: з 50 до 100 га. Це означає, що претендувати на одержання статусу критичності зможуть ті агропідприємства, які мають в обробітку 100 га і більше гектарів. Таким чином, за грубими підрахунками, втратити можливість бронюватися можуть до 30 сільгоспкомпаній.

«Варто чітко розуміти: ставка робиться на підприємства, які приносять доходи до бюджетів різних рівнів під час великої війни. У процесі аналізу ми вийшли на цифру, що від 100 га – це вже підприємство, яке можна розглядати як важливе для економіки. Окремо враховувався й фактор забезпечення продовольчої безпеки краю», – пояснив Ужва.

Також обласна влада ініціювала введення критерію критичності для осіб, котрі займаються тепличним господарством, – від 1 га площ. На Хмельниччині у теплицях, здебільшого, вирощують помідори, огірки, а також ягоди, які переробляють на джем і відправляють на експорт.

«Зараз тепличний сектор стрімко розвивається. Нещодавно відвідав П’ятий міжнародний інвестиційний конгрес в Києві. До мене підійшла представниця Торгової палати в Японії, яка розповіла про пошук партнерів для запуску проєкту з будівництва теплиць в одній з областей України. Зі свого боку наш бізнес повинен розробляти такі технології, щоб вирощування продукції на менших площах давало більшу ефективність», – зазначив заступник голови Хмельницької ОВА.

Також для аграрного сектору Хмельниччини, який бажає бронюватися, введено критерій – не менше п’яти робочих місць. Такий само встановлено і в низці інших регіонів. Окремо збережено вимогу, пов’язану з отриманням прибутків: зокрема, дохід з гектара має складати на рівні 20 тис. грн за попередній календарний рік.

Крім того, Хмельницька ОВА відкоригувала критерії критичності для сфери послуг. Якщо раніше бізнес міг на вибір обрати вимоги – мінімум 50 млн грн доходу на рік або не менше 10 робочих місць, то тепер для визначення критичності беруться до уваги одразу два вказаних показники.

Загалом на Хмельниччині нараховується 683 підприємства, які нині є критично важливими для функціонування економіки та держави. За час воєнного стану в області статус критичності втратили 64 компанії. Масштабний аудит на перевірку критичності Хмельницька ОВА проводила у 2024 році. Тепер цей процес відслідковується щомісячно, йде обмін інформацією між податківцями та Пенсійним фондом.

Щоб почути настрої аграріїв Хмельниччини, «Главком» не на диктофон поспілкувався з представником підприємства середнього розміру. За його оцінками, підняття планки з 50 га до 100 га несуттєво позначиться на «середній температурі» у галузі. Але невеликі господарства, які потрапляють у ці рамки, повністю втратять статус критичності, а весь їхній штат – орієнтовно від двох до 14 працівників – залишиться без бронювання.

Крім того, «Главком» попросив пояснити логіку змін критеріїв критичності Запорізьку обласну військову адміністрацію. Заступниця голови ОВА Оксана Матвіїшина запевнила: запропоновані зміни не матимуть негативного впливу на функціонування економіки області та мобілізаційні процеси, а також збережуть для критично важливого бізнесу прифронтової території можливість утримувати працівників, необхідних для стабільної роботи в умовах воєнного стану. Зокрема, влада Запорізької області повідомила, що переглянула кількісні критерії критичності, актуалізувала переліки необхідних документів та уточнила коди основних видів економічної діяльності підприємств.

«Фермери ляжуть на лопатки»

На думку аграріїв та їхніх захисників, встановлені багатьма областями критерії буде просто нереально виконати. Член комітету з питань аграрної та земельної політики «слуга народу» Дмитро Соломчук зауважує, що останніми роками критерії і так були складними для маленьких агропідприємств, а більшість обласних військових адміністрацій їх тепер ускладнили. 

«Ми чекаємо на комітеті на зведені пропозиції від обладміністрацій і точно будемо пропонувати зміни, щоб маленькі фермери змогли отримати бронювання, – каже нардеп. – В іншому випадку мале фермерство повністю ляже на лопатки – особливо це загрожує тим, хто вирощує ягоди, овочі, займається садівництвом». 

Соломчук очікує, що в цьому питанні мають бути враховані пропозиції від асоціацій, які представляють фермерів, переробників, виробників молока тощо: «Без вивіреного підходу ми просто втратимо на полицях магазинів доступні українські продукти, на них буде переважати імпорт».

Виконавчий директор Всеукраїнської федерації громад, голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник вважає основною проблемою якраз регіональне розмаїття критеріїв. Він впевнений, що оптимальним варіантом було б приведення їх урядом до спільного знаменника.

«Хотілося, щоб Міністерство економіки, наприклад, надало методичні рекомендації, бо ті критерії, що видали ОВА, дуже різняться: від адекватних в Дніпропетровській області до неадекватних в Черкаській, – каже Слободяник. – Наша пропозиція така: на фермерських господарствах, де переважно використовується власна праця засновника або голови господарства, потрібно, щоб він підлягав безумовному бронюванню, але із розрахунку не більше ніж одна людина на 100 га. При цьому має бути показаний відповідний грошовий оборот, аби це не було якесь новостворене господарство і не виглядало як схема. Ну і, звісно, середній рівень зарплат, має бути той самий, який вимагає Мінекономіки для великих господарств – близько 25 тис. грн». 

Слободяник також нарікає на проблеми з заплутаністю процедури надання критичності та бронювання: «Ти можеш подати документи – і взагалі не отримати жодної відповіді. Тому мали б бути визначені конкретні терміни, протягом яких тобі мають чітко надати відповідь, аби було розуміння – чи далі йти цим шляхом, чи взагалі закривати господарство. Земля – це ж не той актив, який ти, як будинок, можеш просто закрити і поставити під охорону. Її потрібно обробляти, є договори оренди, стосунки з пайовиками, з орендодавцями».

Аграрій бачить інтерес в посиленні критеріїв за кількістю гектарів саме у великих виробників, яким легше буде домовитися з головою військової адміністрації та ТЦК, щоб де-факто паралізувати невелике господарство. 

«Ми чули позицію Мінекономіки – не втручатися у питання бронювання, – розводить руками Слободяник. – Але у нас же не федеративна, а унітарна держава, і уряд має виробити якісь спільні підходи, а не віддавати це просто на розсуд ОВА».

У плюсі великі холдинги?

Голова Асоціації фермерів Дніпропетровщини, де діють одні з найбільш лояльних критеріїв, керівник фермерського господарства Анатолій Гайворонський вважає, що різні критерії в областях можуть стимулювати корупцію. «Фермери ж, що у Дніпропетровській області, що у Закарпатській – однакові, – обурюється він. – Ми виступаємо проти того, аби ці критерії взагалі прив'язувалися до розміру земельного банку. Чому 100 га? А якщо у когось 99 га? А що робити ягідникам або овочівникам, у яких лише п’ять гектарів?».

Натомість Гайворонський пропонує використовувати для визначення критичності обороти минулого року: «Якщо фермер працює офіційно і його річний оборот складав 500 тис. за рік, а середня зарплата буде ті самі 25-26 тис. грн, які вимагаються новими критеріями, він має претендувати на критичність. Бо хоч у нього 10, хоч 20 га, цю землю будуть обробляти, наповнювати економіку та приносити користь державі. Якщо всіх фермерів заберуть, то хто буде на ній працювати? Мабуть, великі холдинги. Можливо, на їх користь такі критерії і приймаються».

Голова фермерської асоціації стверджує, що якщо критерії будуть прив’язані до кількості землі в обробці (до 100 га), бронювання втратять близько 60-70 % фермерів. 

Поки всі очікують на фінальні рішення уряду, експерти наголошують: нинішня система оцінки критичності базується на хибних показниках. Намагання оцінити важливість підприємства виключно масштабами його діяльності створює купу перекосів.

Юрист-дорадник Руслан Сокол впевнений, що сам по собі великий розмір підприємства не означає його критичної важливості: «Можна обробляти значні площі землі, мати великі обороти та водночас не забезпечувати пропорційного наповнення державного і місцевих бюджетів. Окремі великі аграрні холдинги працюють за моделлю, де експортні операції та відшкодування ПДВ суттєво впливають на обсяг податків, що фактично залишаються в бюджетній системі. Натомість середні та навіть невеликі підприємства часто забезпечують значні надходження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та Єдиного соціального внеску, утримують робочі місця безпосередньо в громадах і є важливими для місцевої економіки. І саме ПДФО та військовий збір безпосередньо впливають на фінансову спроможність територіальних громад».

Сокол також звертає увагу на те, що практика попередніх років показала наявність перекосів і на рівні окремих ОВА. «В окремих випадках додаткові регіональні критерії фактично створювали переваги для господарств із незначним земельним банком, але з непропорційно великою кількістю працівників, – згадує експерт. – Такі підходи також викликають запитання щодо об’єктивності оцінки критичності, оскільки сама по собі чисельність персоналу не завжди свідчить про економічне значення підприємства».

Втім аграрії не полишають надій на перегляд виданих ОВА проєктів критеріїв. За словами Анатолія Гайворонського, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький обіцяє, що в уряді їх не підпишуть без узгодження з представників профільних громадських організацій, зокрема, фермерів. 

Як стверджують джерела «Главкома» в Мінекономіки, міністерство найближчим часом може видати оновлений наказ: в ньому буде йтися про те, що урядові критерії для аграріїв не змінилися. Аналогічно цього тижня мають бути перезатверджені критерії від обласних адміністрацій. Часу до 1 липня, коли за урядовим графіком має бути визначено, чи відповідають чинні критичні підприємства новим вимогам, лишилося обмаль.

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»