Що стоїть за планами Пентагону озброїти Україну?
Адміністрація Обами до кінця відмовлялась давати летальне озброєння Україні. Цієї ж лінії трималася і команда Трампа. До останнього часу…
Агресія РФ змусила Україну боротися за міжнародну матеріально-технічну допомогу для посилення обороноздатності. Саме в цьому офіційний Київ бачить одну з головних передумов ефективній протидії Кремлю. Особливу вагу має отримання летального озброєння – протитанкових ракетних комплексів (ПТРК), переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), які мають збільшити ціну агресії для РФ. При цьому основні наші очікування покладаються саме на США як країну із найбільшим військово-технічним потенціалом, і яка при цьому є підписантом Будапештського меморандуму
Дискусії серед американських експертів щодо того, чи мають США піти на такий крок, як передача Україні летального оборонного озброєння, посилювалися на фоні ескалації бойових дій на Донбасі. Особливої гостроти дискусії набули на початку 2015 року. Тоді порушення російськими маріонетками домовленостей вересня 2014 року поставило перед Білим домом питання необхідності надати Києву системи для захисту.
Однак на фоні підписання пакету домовленостей «Мінськ-2» 12 лютого 2015 року і подальшої значної деескалації питання передачі летального оборонного озброєння для Білого дому відійшло на другий план. США не виключали повністю можливість, однак вважали такий крок невиправданим на фоні деескалації і навіть таким, що може зірвати мирний процес на Донбасі. І експертні дискусії фактично паралельно зійшли нанівець за невеликими винятками. Адміністрація Барака Обами до самого кінця свого перебування в Білому домі дотримувалася лінії ненадання Україні летального оборонного озброєння. Цієї ж лінії поведінки дотримувалася і команда Дональда Трампа. До останнього часу.
Нові плани і дискусії
Повернення до проблематики можливого надання Україні летального оборонного озброєння із боку США наприкінці липня 2017 року стало доволі неочікуваним. Перш за все, цього разу немає масштабного порушення режиму припинення вогню,як це мало місце на початку 2015 року. Окрім того, такий радикальний крок, як передача летального озброєння на фоні формування стратегії нової адміністрації в Білому домі щодо українсько-російського конфлікту теж видається дещо передчасним.
Але тим не менше, 25 липня спеціальний представник США з питань врегулювання конфлікту Курт Волкер заявив, що у Вашингтоні розглядають можливість постачання зброї. При цьому це, на його думку, сприятиме зміні поведінки в РФ у конструктивний бік, і аж ніяк не призведе до ескалації. Показово, що ці заяви американський дипломат зробив після відвідин прифронтової зони на Донбасі. Хоча врешті Курт Волкер визнав, що остаточного рішення з цього питання ще не прийнято.
Однак повідомлення The Wall Street Journal і USA Today менш, ніж через тиждень після цієї заяви американського дипломата дозволили припустити, що мова йде не про окрему думку, а про поворот в американській політиці. Одразу два американські видання повідомили про спільну розробку плану міністерством оборони і Державним департаментом США щодо передачі Україні озброєння, що, в тому числі, включатиме ПТРК.
Це повідомлення одразу привело до відновлення експертної дискусії в США про те, чи варто Білому дому йти на такий радикальний крок. Група друзів України з питань безпеки при U.S.-Ukraine Foundation іще в червні 2017 року у своїй доповіді говорила, що збільшення ціни за агресію проти України не лише змусить Кремль відмовитися від можливої ескалації, а й підштовхне до конструктиву в реалізації Мінських угод. Окрім того, як зауважив Філіп Кербер під час відвідин Києва, мова тепер уже іде не лише про конфлікт на Донбасі як такий, а про розгортання по периметру українського кордону одразу двох загальновійськових армій РФ – 20-ї і 8-ї. А тому Україна потребує асиметричної протидії.
Колишній заступник помічника міністра оборони США з питань Росії, України і Євразії (2015-2017) Майкл Карпентер навіть запропонував пов’язати надання Україні летального оборонного озброєння з подальшим прогресом у реформах (насамперед в антикорупційній сфері) і реформою «Укроборонпрому». Тим самим, на його думку, це дозволить у середньо- і довгостроковій перспективі зробити Україну самодостатньою у питаннях оборони.
Противники планів передачі Україні летального озброєння виходять із того, що РФ має так зване «домінування в ескалації». Так на кожен крок Вашингтона Москва відповідатиме пропорційним збільшенням допомоги «ДНР» і «ЛНР», що нівелюватиме ефект американської допомоги. Окрім того, між США і РФ в українсько-російському конфлікті є асиметрія інтересів – у даному випадку для Кремля на кону стоїть більше. А отже, РФ буде готова йти на радикальні кроки. Це, в свою чергу, може поставити США перед непростою дилемою у разі, якщо перші поставки озброєння не дадуть відповідного ефекту і лише спровокують більшу агресію РФ – або йти на іще більше розширення допомоги Україні з можливістю прямого втягування в українсько-російський конфлікт, або відступити і тим самим принести в жертву імідж США. Тому низка американських експертів виступають проти навіть обмеженої допомоги Україні, яка врешті може поставити Білий дім перед такою дилемою. Окрім того, як нагадав колишній очільник відділу з питань Європи в Раді національної безпеки США (2014-2017) Чарльз Купчан, можливе постачання Україні летального оборонного озброєння може поглибити протиріччя між США і такими країнами, як Франція і ФРН, які виступали проти цього кроку. Тим самим це лише зіграє на руку РФ і підірве західну стратегію щодо українсько-російського конфлікту, яка тримається на єдності позицій США і європейських союзників.
Майкл Кофман із Центру Вудро Вілсона заявив, що передача ПТРК була нагальною на початку конфлікту між Україною і РФ, а зараз передусім Києву потрібні захищені системи зв’язку і розвідки. Окрім того, на його думку, США краще сконцентруватися на реформуванні сектору безпеки і оборони України. В той час як журналіст видання Bloomberg Леонід Бершидський за таким планом Пентагону побачив бажання випробувати сучасні американські ПТРК проти російських танків, що однак нічого гарного для України не означає.
Російські експерти почали залякувати США не лише можливою ескалацією чи можливістю потрапляння сучасних американських ПТРК Javelin до росіян, а й до рук КНР у разі їх передачі Україні. Тим самим це, на їхню думку, мало б стримати Вашингтон від такого кроку. Цікаво в цьому контексті, що колишній російський дипломат і авторитетний колумніст Володимир Фролов заявив, що РФ не введе до України додаткові танкові з’єднання у випадку отримання Києвом ПТРК, а обмежиться лише агресивною критикою.
Ці дискусії є показовими, адже вони чітко відображають усі складності формування і реалізації стратегії. Вашингтон повинен прораховувати всі можливі ризики і альтернативні варіанти розвитку подій у разі такого якісно нового кроку, як передача Україні летальних систем озброєння.
Що Україна може отримати на практиці?
Наприкінці минулого тижня стало відомо про те, що Пентагон передав у Білий дім на розгляд вже загаданий план щодо надання Україні летального оборонного озброєння. Цей план включає закупівлю протитанкових комплексів на суму в $50 млн. Для порівняння, у 2014 році Естонія і США підписали контракт на 40 млн євро на постачання ПТРК Javelin. Відповідно до нього у 2015-2016 роках Естонія отримала 80 пускових установок і неназвану кількість ракет до них. Хоча цікаво, що спочатку Естонія планувала закупити в США на $55 млн 120 пускових установок цього ПТРК і 350 ракет до них, разом із 16 тренажерними комплексами. Іншими словами, на $50 млн. Україна може розраховувати приблизно на таку ж кількість пускових установок і ракет. Для порівняння, в доповіді Preserving Ukraine’s Independence, Resisting Russian Aggression: What the United States and NATO Must Do (лютий 2015 року) американські експерти просили щонайменше виділяти $1 млрд щороку для надання воєнної допомоги Україні, що означало б набагато більшу кількість летальних систем озброєння.
Цікаво, за повідомленнями The Wall Street Journal, нинішній американський план передбачає, що летальне оборонне озброєння буде розміщене подалі від безпосередньо лінії фронту. Окрім того, США будуть слідкувати за тим, як Україна використовує отримані системи. Така постановка питання, по суті, перекладатиме на РФ відповідальність за можливу ескалацію конфлікту, адже мова не йде про можливе постачання протитанкових комплексів до лінії фронту і їх застосування там. Це в свою чергу збільшує шанси на отримання Україною американського летального озброєння. Однак тут же виникає запитання, яким чином у такому разі нові системи озброєння вплинуть на РФ у питанні врегулювання конфлікту через збільшення ціни за порушення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
Врешті навіть за найкращого сценарію, отримання Україною пакету летального оборонного озброєння зі США при відсутності ескалації з боку РФ не стане переломним моментом в українсько-російському конфлікті. Звичайно, такий крок засвідчить іще більший рівень політичної підтримки з боку Вашингтону. Але ця зброя не допомогла б змінити докорінно ситуацію на лінії розмежування навіть за її наявності, так само як і зупинити гіпотетичний повномасштабний наступ РФ. А тому додана вартість американського плану не особливо велика і великі надії на нього краще не покладати.
Микола Бєлєсков, Інститут світової політики для «Главкома»