Смерть Чуркіна. Інтриги лише починаються

Безумовно, уповноважений від Російської Федерації в ООН Віталій Чуркін був досить одіозною політичною особистістю – у контексті не лише міжнародної дипломатії, а й світової геополітики. Його дії в ООН критикувались, ставали предметом запальних дискусій, а сам він був ньюсмейкером щодо позиції РФ з питання належності Криму, присутності російських військових на Донбасі, діяльності військової коаліції Росії із урядом сирійського глави держави Башара Асада в Сирії.

Інсинуації щодо смерті. Від чого помер постійний представник Росії в ООН

Моніторинг ЗМІ та соціальних мереж загалом дозволяє виокремити кілька версій причин смерті Чуркіна. Топ-причиною є «внутрішньо дипломатичні непорозуміння посла із російським вищим політичним керівництвом». Про нього вперше після смерті посла заговорила російська журналістка Юлія Латиніна, яка на своїй сторінці у Twitter розповіла подробиці смерті постійного представника Росії в ООН 20 лютого. За її словами, «Чуркін помер у генеральному консульстві Росії в Манхеттені після розмови з Путіним. Дипломат знепритомнів і потребував серцево-легеневої реанімації. Його екстрено госпіталізували». Журналістка Латиніна стверджує, що розмова між Чуркіним та Путіним була емоційною. Останнім часом, додала Латиніна, російський дипломат засуджував російську окупацію українського півострова Крим.

Наступна версія – «політичне замовлення». Тут також ньюсмейкером виступила Латиніна, котра вказала, що російський глава держави звинувачує у смерті посла свого колегу, вже екс-очільника США  Барака Обаму.

Третя версія – смерть Чуркіна не була природною. Про це повідомляло одне з найвпливовіших ЗМІ світу. Washington Post оперативно відгукнулася на раптову смерть постпреда Росії при ООН. Видання апелює до того, що американці з недовірою поставилися до природних причин смерті російського дипломата. Однією з перших реакцій була така: «Це треба розглядати з підозрою, з огляду на триваюче розслідування участі Росії у виборах у США. Раптові смерті людей, які могли щось знати про це, сумнівні».

Четверта версія, непопулярна на сьогодні, – природні причини смерті. Цієї версії особисто дотримується і автор. Фактори стресу, психологічних та інформаційних кампаній проти Чуркіна могли зіграти з ним злий жарт. Адже не кожен з політиків і дипломатів зміг би витримати шквал різновекторної критики та навішування неприємних для дипломатичної етики ярликів. Поза сумнівом, наступнику Чуркіна буде нелегко представляти національні інтереси Росії, зважаючи на репутаційні втрати російської дипломатії через неоднозначні публічні заяви та ініціативи екс-посла Чуркіна.

Про дипломатичні досягнення Чуркіна

Російський поспред Віталій Чуркін виступав від імені Російської Федерації в ООН трохи більше 10 років – з 2006 по 2017 рр. За цей час відбулось безпрецедентне в історії пострадянської Росії погіршення відносин його країни із Заходом.

Представництво інтересів Росії в ООН Чуркіним припало на час російсько-грузинської війни в 2008 році, анексії Росією Криму, окупації Донбасу та катастрофи рейсу MH17 у 2014 році, перекидання до Сирії російських військ та бомбардувань мирних жителів в Алеппо. Безперечно, всі ці події стали епохальними віхами найбільшого загострення відносин між Росією і Заходом, внаслідок якого ООН перетворилася на місце зведення рахунків Москви із оточуючим її світом. Те, як РФ вустами Віталія Чуркіна не визнавала війну проти Грузії в 2008-му війною, котру спровокувала РФ, окупацію Криму й частини території незалежної України, цинічне несприйняття ідеї створення міжнародного трибуналу з розслідування збиття «Боїнга» МН17 варте окремих дипломатичних монографій та гостросюжетних фільмів.

Віталій Чуркін, незважаючи ні на що, захищав «російські національні інтереси», хоча дії політичного керівництва РФ трактувалися більшістю представників країн ООН як російська агресія. Його заяви в ООН за своєю стилістикою часто були різкими за змістом і не дуже дипломатичними за формою. Ось лише кілька з них без додаткової редакторської інтерпретації:

• «Вважаю, що Рада Безпеки – це не місце для обговорення різних версій щодо МН17... Для подальшого суду є або цілком можуть бути створені відповідні механізми без залучення РБ ООН, яка кримінальними справами займатися не повинна», – липень 2015 року, з приводу внесеної Малайзією і заблокованої Росією резолюції Радбезу ООН про створення міжнародного трибуналу щодо катастрофи MH17 на Донбасі.
• «Росія зі свого боку готова продовжувати сприяти проведенню повного незалежного та об'єктивного розслідування причин катастрофи з метою виявлення винних та їхнього подальшого покарання». За словами Чуркіна, «рішення РФ проголосувати проти проекту резолюції про створення трибуналу щодо авіакатастрофи «не має нічого спільного із заохоченням безкарності».
• «Якщо ви ще раз заговорите зі мною таким тоном, такої речі, як Катар, після сьогоднішнього дня більше не буде», – відповідь представнику Катару, який критикував блокування резолюції Радбезу ООН щодо Сирії.
• «Москва не визнає легітимність нинішньої української влади, тому політичні відносини Росії з Україною перервано», – реакція на ескалацію ситуації в Україні під час політичної кризи на тлі громадських протестів. Водночас Чуркін висловив надію на те, що в Україні проведуть незалежне розслідування подій, пов'язаних з убивствами невідомими снайперами та автоматниками не лише учасників протестів, а й представників міліції.
• 3 березня 2014 року ввечері на засіданні Ради Безпеки ООН Чуркін зачитав заяву Януковича від 1 березня 2014 року про те, що той попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати свої війська для «відновлення законності» в Україні.

Варто згадати також і заяву дипломата, датовану березнем 2014 року про те, чи присутні російські війська на півострові Крим. Тоді Чуркін резюмував: «Росія в Криму діє в рамках підписаної з Україною угоди про базування Чорноморського флоту». Чуркін переконував, що «Росія не може допустити повторення «заворушень», котрі відбувалися в Києві, західних та центральних регіонах України, у східних та південних областях».

Проте саме за участю Чуркіна ще на початку 2017 року було схвалено резолюцію ООН щодо початку мирного врегулювання ситуації в Сирії за дипломатичного сприяння Росії та Туреччини.

Кому «усміхнеться» доля представляти Росію в ООН? 

Відомо, що  тимчасово обов’язки  представника Росії в ООН виконуватиме Петро Іллічов, який був у Чуркіна першим заступником. Утім, він виконуватиме обов’язки очільника російської дипломатичної місії доти, доки не буде призначено нового постпреда РФ.

Зважаючи на всю палітру контраверсійних матеріалів про Чуркіна, доцільно припустити, що російська влада може вдатись і до більш прагматичного кроку, запропонувати менш одіозного і більше технократичного дипломата. Адже – не забуваймо! – попри всі останні не досить лояльні пасажі президента Трампа щодо Росії і Путіна, все ж таки генеральна лінія нової адміністрації у Вашингтоні полягає у пошуку шляхів політичного і економічного порозуміння з Росією. Представником Росії в ООН, не виключено, може стати і представник олігархічних кіл чи фінансово-промислових груп, близьких до оточення Путіна. А чом би й ні? Сьогодні, якщо брати за приклад кадрову політику Трампа, представниками США можуть бути й колишні менеджери транснаціональних чи американських кампаній.

Можливо, Петро Іллічов збереже за собою функції дипломатичного представництва Росії не лише в найближчій часовій перспективі. Головним же залишається питання, на які поступки готова російська дипломатія за тимчасового чи нового посла РФ. Чи на нас чекає нова спецоперація Росії під умовною назвою «Чуркін 2.0. Перезавантаження»?

Катерина Одарченко, для «Главкома»