Свіжі рейтинги: серед «нових облич» найбільша довіра у Вакарчука і Зеленського

У президентському рейтингу лідирує Тимошенко, а партія Зеленського долає прохідний бар’єр у парламент

Агентство «Рейтинг» в середині квітня провело чергові соціологічні заміри.

Нові обличчя в українській політиці користуються найвищим рівнем довіри серед громадян. До такого висновку прийшли соціологи агентства «Рейтинг». За їх даними, станом на середину квітня, Святославу Вакарчуку довіряють 33% опитаних, не довіряють – 47%, Володимиру Зеленському довіряють 32%, не довіряють – 50%.

Анатолію Гриценку довіряють 26%, Юлії Тимошенко – 20%, Олегу Ляшку – 17%, Юрію Бойку  – 18%, Володимиру Гройсману – 17%, Андрію Садовому – 17%, Вадиму Рабіновичу – 14%, Валентину Наливайченку – 14%, Петру Порошенку – 13%, Олегу Тягнибоку – 11%, Арсенію Яценюку – 8%.

У президентському рейтингу лідирує Ю.Тимошенко, її готові підтримати близько 9% серед усіх опитаних, Гриценка – 7%, Бойка, Вакарчука, Зеленського – по 6%, Порошенка, Ляшка – 5%, Рабіновича – 4%, Садового – 2%, Наливайченка, Тягнибока, Яценюка – 1%, іншого кандидата – 11%, ще третина – не визначилися або не мають намірів голосувати.


 

Водночас, серед тих, хто мають намір голосувати і визначився з вибором, підтримка кандидатів становить: Тимошенко – близько 14%, Гриценко – 11%, Бойко, Порошенко, Вакарчук – 9%, Зеленський, Ляшко – 8%, Рабінович – 6%.
 
Лідером т.зв. «другого вибору» є Володимир Зеленський, його могли б підтримати до 6% тих, хто не знайшов би у списку кандидатів свого основного фаворита. Близько 4% респондентів за таких умов могли б віддати голоси за Тимошенко, Вакарчука, Гриценка та Ляшка, по 2% – за Рабіновича, Бойка, Садового, Тягнибока, Порошенка та Наливайченка.
Слід зазначити, що прихильники «нових» кандидатів, за умови неучасті свого фаворита, швидше схильні голосувати за «нові обличчя», аніж за особистостей, які вже давно присутні в українській політиці – щонайменше третина прихильників Святослава Вакарчука можуть проголосувати за Володимира Зеленського.


Лідером антирейтингу є Петро Порошенко. Майже половина опитаних не проголосували б за нього за жодних умов. Антирейтинг Арсенія Яценюка – 26%, Олега Ляшка – 25%, Юлії Тимошенко – 24%, Олега Тягнибока – 18%, Юрія Бойка – 17%, Вадима Рабіновича – 16%.

Партійний рейтинг очолює Батьківщина. Цю політичну силу готові підтримати близько 9% серед всіх опитаних. За Опозиційний блок,  партію «Слуга народу» Зеленського, Громадянську позицію Гриценка – по 6%, Радикальну партію, партію «За життя», БПП Солідарність – по 5%, Самопоміч – 3%, Свободу і Аграрну партію – по 2%.  Інші партії – близько 14%, понад третина – не визначилися або не мають намірів голосувати.

Водночас, серед тих, хто мають намір голосувати і визначився з вибором підтримка партій становить: Батьківщина – 16%, Громадянська позиція Гриценка, Опозиційний блок – по 10%, партія «Слуга народу» В.Зеленського – 9%, партія «За життя», Радикальна партія, БПП Солідарність – по 8%, Самопоміч – 5%. Найближчі до подолання прохідного бар’єру партії Свобода (4%), Аграрна партія (3%) та УКРОП (2%).


Найчастіше мотивом вибору політичної сили опитані обирали підтримку соціально-економічних ініціатив партії. Виходячи з симпатій до лідера обирають 17%, через ідеологічні засади – 11%. У динаміці за останні кілька років суттєво зріс запит на соціально-економічні ініціативи та зменшився запит на ідеологічні принципи.
 
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 75% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 14% – висловлюють протилежну думку, 11% – вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму у цьому питанні висловлюють мешканці Києва та Подільського кластеру (Вінницька та Хмельницька області), найвищий рівень критики – у регіонах Півдня та Сходу.

Поступово зростає запит на зміни. Сьогодні майже 70% опитаних вважають, що країні потрібні радикальні перетворення, ще 10% вважають, що краще хай залишається як є, лише б не гірше, разом з тим, 16% – за повернення того, як було раніше. У середовищі майже усіх електоральних груп, за винятком прихильників діючої влади, кількість тих, хто вимагає змін перевищує кількість прихильників стабільності, або повернення у минуле. Відносно вищий запит на поворот у зворотному напрямку серед симпатиків Юрія Бойка, Вадима Рабіновича та Олега Ляшка (більше 20%), на стабілізацію – у прихильників Петра Порошенка (45%). Найбільше тих, хто прагне змін серед молодих (до 40 років), більш заможних та більш освічених респондентів, а також опитаних, які прагнуть змін у політиці і шукатимуть альтернатив на майбутніх виборах серед «нових» партій, зокрема, серед прихильників Вакарчука і Зеленського. Водночас, запит на радикальні перетворення серед респондентів інших категорій не менш високий.

У суспільстві зростає вимога на модернізацію політичного середовища. Якщо у 2012 році половина опитаних були готові підтримувати партії, які були представлені у Верховній Раді, і лише 21% хотіли змінити їх, то у квітні ц.р. ситуація зворотна: 46% опитаних висловили готовність підтримати нові політичні проекти, і лише третина голосувала б за парламентські партії. Найбільше тих, хто прагне змін у політичному житті серед молоді, більш забезпечених респондентів та мешканців міст. Навіть у середовищі прихильників «старих» партій не менше третини готові шукати їм альтернативу.

Припинення військових дій на Сході України та посилення боротьби з корупцією – два основні очікування від майбутнього Президента України. 38% очікують від нового Глави держави відродження промисловості, майже чверть – підвищення якості медицини та соціальних стандартів, 16% – зменшення впливу олігархів на політику, 11% – відродження аграрного сектору, 7% – стимулювання розвитку бізнесу.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність:
  • 6000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1.5%.
  • Терміни проведення: 10-22 квітня 2018 р.

Повна версія дослідження

«Суспільно-політичні настрої населення: нові виклики»