Тимошенко програла суд «язикатому» Гройсману

Юлія Тимошенко і Володимир Гройсман
Фото: УНІАН

Тимошенко зазначала, що завдяки словам Гройсмана у людей склалося враження, що «вона зацікавлена в якихось газових схемах…»

Лідер фракції «Батьківщина» вимагала від прем`єр-міністра Володимира Гройсмана спростувати його заяву про те, що громадяни доплачують Юлії Тимошенко за комунальні послуги та газ по одній тисячі доларів. Суд визнав ці слова алегорією та оціночним судженням.

В середині березня Апеляційний суд Києва відмовив у задоволенні позову Юлії Тимошенко про захист гідності та ділової репутації.

Заяву до суду Тимошенко подала влітку минулого року після брифінгу за участю голови уряду. Тоді прем'єр-міністр Гройсман під час парламентського заходу «година запитань до уряду» сказав наступне: «Щодо пільгових цін на газ, кожен місяць пересічний український громадянин доплачував їй  (Юлії Тимошенко) за комунальні послуги та за газ одну тисячу доларів»;

Опозиційний політик вимагала сатисфакції: аби суд зобов’язав Гройсмана оприлюднити спростування такого змісту:

«8 липня 2016 року у Верховній Раді України на брифінгу з питань, запланованих до обговорення під час «години запитань до уряду», мною, Володимиром Гройсманом, як прем'єр-міністром України, під час публічного виступу була поширена інформація про те, що «По пільговим цінам на газ кожен місяць рядовий український громадянин доплачував їй (Юлії Тимошенко) за комунальні послуги та за газ одну тисячу доларів». Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію Юлії Тимошенко, як політичного та державного діяча. У мене відсутні докази того, що громадяни України доплачують кожного місяця за Юлію Тимошенко одну тисячу доларів за її комунальні послуги. Такі мої твердження були голослівними»;

Тимошенко зазначала, що завдяки словам Гройсмана у значного кола осіб виникла підстава вважати, що «вона зацікавлена в якихось газових схемах, бо тоді, нібито, не вона сплачує за спожитий газ у своєму помешканні, а інші особи».

17 січня 2017 року суд першої інстанції відмовив Юлії Тимошенко і вона подала апеляцію.

Серед іншого, в апеляційній скарзі вона вказала на резонанс у ЗМІ, який спровокували слова Гройсмана та негативні наслідки для її іміджу.

В судовому засідання представники прем`єр-міністра та Секретаріату Кабінету Міністрів проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд встановив, що повністю слова Гройсмана були такими: «Система соціального захисту побудована таким чином, щоб захистити саме того, хто потребує цього захисту. Я подивився декларацію Юлії Тимошенко. Вона сьогодні мешкає в будинку, по моєму, 500 кв. метрів. По пільговим цінам на газ кожен місяць рядовий український громадянин доплачував їй за комунальні послуги та за газ одну тисячу доларів США. Це справедливість? Тобто, хтось хоче повернути систему, при якій бідні платять за багатих?».

Розібравши ситуацію суд дійшов до висновку, що Тимошенко є публічною особою відомою в суспільстві, політичним діячем та народним депутатом України, відповідно, межа допустимої критики щодо неї є значно ширшою.

Разом з тим судді зійшлися на тому, що «поширена інформація прем`єр-міністром не містить фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема алегорії, речення стосується позивача Юлії Тимошенко опосередковано та не містить оцінки її дій, властивих їй моральних якостей, її характеристики».

Понад те, залучене до суперечки «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» прийшло до висновку, що інформація, яка стосується Юлії Тимошенко за лінгвістичними параметрами не містить будь-якої оцінки, відтак не є негативною. Висловлення Гройсмана «…по пільговим цінам на газ кожен місяць рядовий український громадянин доплачував їй за комунальні послуги та за газ одну тисячу доларів…» виконує роль ілюстрації до тези про несправедливість старої системи ціноутворення і тарифів на газ у наведеній мовцем системі аргументів та є алегоричним, а виражена в ньому інформація представлена у формі оцінного судження.

Федір Орищук, «Главком»