Три роки в’язня Кремля. Сьогодні Сенцову - 41

1159 днів  – стільки часу провів український режисер Олег Сенцов після арешту спочатку у російському СІЗО, а потім у виправній колонії суворого режиму у місті Якутськ на Далекому Сході РФ.

Засудженого у справі «кримських терористів» режисера етапували до місця відбування покарання у лютому 2016 року. З того часу будь-які спроби звільнити в’язня Кремля безрезультатні. Більш того, за минулий рік з тюрм РФ не вдалося звільнити жодного українця, засудженого з політичних мотивів.  «Главком» згадав основні моменти справи кримського режисера та дізнавався, що зараз відбувається із ним та його справою.

20 років суворого режиму за підпал офісу

25 серпня 2015 року російський суд у Ростові-на-Дону завершив розгляд справи так званих кримських терористів - Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких звинуватили у створенні осередку «Правого сектора» в Криму та підготовці і здійсненні терактів.

Незважаючи на відсутність прямих доказів та політичний характер справи, Сенцова і Кольченка засудили до 20 і 10 років суворого режиму, відповідно.

За версією ФСБ, «терористична група», яку очолював режисер Сенцов, – активний учасник Автомайдану та акцій за цілісність України, планувала низку терактів у Сімферополі, Ялті та Севастополі. Зокрема, мова йшла про начебто підриви пам’ятника Леніну і меморіалу Вічного вогню, а також серію підпалів офісів «Єдиної Росії». До того ж, за версією слідства, «диверсійно-терористична група» мала на меті «вплив на прийняття рішення органами влади РФ про вихід Республіки Крим з її складу».

Керівником групи, що входить в структуру «Правого сектора», слідство оголосило Олега Сенцова. Олександра Кольченко, анархіста за переконаннями і учасника антифашистського руху, слідство також  записало у члени «Правого сектора» і звинуватило в підготовці і здійсненні терактів. Ні Сенцов, ні Кольченко своєї провини не визнали, назвавши звинувачення абсурдними і політично мотивованими.

«Найгуманніший суд у світі»

Справа, яку шили Сенцову та Кольченку більше ніж рік з моменту арешту у травні 2014-го року, почала «сипатися» із самого початку. Сторона обвинувачення мала опосередковані докази та замалу кількість свідків, але це не завадило винести обвинувальні вироки її фігурантам.

Докази звинувачення багато в чому базувалися на свідченнях двох інших фігурантів справи - фотографа Геннадія Афанасьєва і історика Олексія Чірнія, що пішли на угоду зі слідством і визнали свою провину. Але під час судового засідання по Сенцову і Кольченку, Афанасьєв змінив свідчення, заявивши, що змушений був обмовити себе і Сенцова через погрози і тортури з боку слідства. А наданий Олексію Чірнію незалежний адвокат, незабаром відсторонений судом від справи, Ілля Новіков також угледів в зізнаннях клієнта ознаки самообмови. Згодом Афанасьєва, разом із політв’язнями Савченко та Солошенко обміняли на одеських журналістів, яких Україна звинувачувала у сепаратизмі.  

До речі, підтвердження приналежності підсудних до «Правого сектору» так і не знайшли. Один із «потерпілих» у справі,  свідок Андрій Козенко під час слухань зазначив, що про «представників «Правого сектору» у Криму йому нічого не відомо». Дійсно, підпал дверей офісу «Єдиної Росії» був зафіксований на відео, але на ньому неможливо розгледіти зловмисників. До того, як пише «Новая газета», під час слухань стало відомо, що коли був здійснений підпал офісу, він ще не був навіть зареєстрований, як відділення «ЄР»: «Підпал, як відомо, був здійснений 18 квітня 2014 року. А саме відділення було зареєстровано 24 квітня 2014 року», - йдеться у статті.

Ключовий свідок звинувачення Олександр Пирогов, який співпрацював з ФСБ, повністю підтвердив свої показання, дані на етапі слідства. Однак сам він не був знайомий з Олегом Сенцовим і підтвердити участь режисера в злочинній змові не зміг. Отже, після виступу на процесі трьох основних свідків звинувачення суду не були пред'явлені достовірні підтвердження вини Сенцова.

Але найбільшим юридичним казусом стала навіть не відсутність доказів та вагомих свідчень, а те, що Сенцова та Кольченка, як громадян України затримали та вивезли до Росії, тримали у московському слідчому ізоляторі Лефортово , судили у Півночно-Кавказському воєнно-гарнізонному суді у Москві та винесли вирок за російськими законами.

Після вироку

У лютому 2016 року Сенцова етапували до виправної колонії №1 міста Якутська Російської Федерації, однієї із перших виправних установ у регіоні. Заклад є колонією суворого режиму утримання. За словами правозахисників, Якутська колонія була обрана не випадкового, а тому що сюди не так просто дістатися, це набагато ускладнює спілкування режисера з родичами та колегами.

«Зараз в установі для засуджених є молитовна кімната, в житловій зоні - магазин. Проведено будівельні роботи зі зведення гуртожитку, зроблені косметичні ремонти в соціально-побутових об'єктах. Восени 2009 року відбувся запуск пилорам, на яких можна виробляти брус різного розміру. Крім розпилювання засуджені працюють на виробництві каменів бетонних стінових, арболітових блоків. Мають своє підсобне господарство, розводять свиней, кролів, курей. У літню пору вирощують в теплицях огірки, помідори, капусту», - розповідають на одному з форумів про колонію, у якій сидить Сенцов.

За словами двоюрідної сестри Сенцова, Наталі Каплан, яка, мабуть, із усіх родичів найбільше спілкується з братом, усі суди у справі «кримських терористів» в Росії були програні, справа була передана до Європейського суду з прав людини, але коли її розглянуть, невідомо.

Щоб дізнатися, що зараз відбувається із Олегом Сенцовим та його справою, «Главком» поспілкувався з правозахисниками та родичами режисера.

Зоя Светова: «Олег уже написав книгу та два або три сценарії»

журналістка, правозахисниця

Журналістка Зоя Светова давно слідкує за справою Сенцова. Вже під час його перебування у Якутії, вона намагались зробити інтерв’ю з в’язнем, але їй відмовило керівництво установи без пояснення причини.

Як зараз просувається процес по оскарженню рішення колонії? Ви подавали у суд?

Ми будемо оскаржувати рішення керівництва колонії спочатку в Московському міському суді, впевнена, що нам відмовлять, тоді ми підемо до Конституційного суд. Ми плануємо оскаржити саму норму закону кримінально-виконавчого кодексу, які дозволяють федеральній службі виконання покарань відмовляти журналістам в інтерв'ю із засудженими без пояснення причини. Це історія, яка займе декілька місяців.

Як давно ви спілкувалися з Олегом?

Я дуже давно спілкувалася з Олегом, з моменту вироку у 2015 році, один лист від нього прийшов, коли він сидів у Ростові, з того часу - я надсилала листи, але не було ніяких відповідей. Я знаю, що він отримав лист, але, можливо, не відповів або відповідь не дійшла до мене. Все, що я про нього знаю - це тільки від його сестри Наталії Каплан. Він їй дзвонить раз на місяць. Я написала йому, привітала з днем народження. Олег уже написав книгу. Два або три сценарії. Він працює, але він не хоче, щоб їх публікували. Каже, що вони вийдуть разом з ним.

Я не вважаю, що наші українсько-російські відносини погіршилися за цей рік. Але чому ці люди продовжують сидіти? Це дуже небезпечно, адже ми знаємо, що в російських колоніях люди вмирають, а Сенцов сидить у колонії суворого режиму в дуже кліматично важкому регіоні. Там дуже холодно буває взимку... Я думаю, що його психологічний стан, яким би він сильним не був, не може бути дуже хорошим. Ситуація по суті катастрофічна, час іде, про людину забувають.

За словами Путіна, Сенцова можуть звільнити тоді, коли «дозріють певні умови». Як це можна трактувати?

Я думаю, що мова йде про якийсь торг,  Путіну мають щось запропонувати за Сенцова. У нас звільняють українських політв'язнів тільки шляхом обміну. Мені здається, що по-іншому це просто неможливо. Можливо, Сенцова обміняють на тих російських військовослужбовців, яких зараз затримали в Україні. Але для цього їх повинні засудити спочатку.

Дмитро Дінзе: «На питання: скільки Сенцов буде за ґратами? - я не маю відповіді»

адвокат Сенцова

У російському суді українського режисера захищав адвокат Дмитро Дінзе. Останній раз Дінзе бачив Сенцова у грудні 2016 року, коли приїздив спеціально до Якутії.

Як почувався Олег Сенцов, чим займався на момент вашого спілкування?

Умови утримання у нього хороші, в принципі, у нього всього достатньо, родичі про нього піклуються в міру можливості. Адміністрація виправної установи до нього претензій не має. Відповідно, він очікує обміну або якихось зрушень у його справі. Сам він працює над сценаріями, оповіданнями. Відмовляється працювати на будівельних підприємствах, або в колонії. Зі здоров'ям у нього було все добре.

Ви, як людина, яка знає справу Сенцова від кінця до початку, можете спрогнозувати можливі зрушення у ній?

Ситуація тут виключно політична, як президент Росії Путін сказав: «Повинні дозріти певні умови». Які саме повинні бути ці умови, незрозуміло, він їх не озвучив. Тільки політична воля може змінити цю ситуацію. Якщо говорити про юридичний бік цього питання, то можна що завгодно робити, але якщо не буде політичної волі, то нічого не станеться. Ми можемо подати відповідне клопотання, документи, але це буде безглуздо, якщо ці умови, як сказав Путін, не дозріли. На питання, скільки Сенцов буде за ґратами?- я не маю відповіді, на нього можуть відповісти у Адміністрації президента, або сам президент.

Алла Сенцова: «Якщо раніше хоч якось допомагали, то тепер немає нічого»

колишня дружина

«Главком» поспілкувався із колишньою дружиною Олега Сенцова, яка в окупованому Сімферополі виховує їх спільних дітей-підлітків – доньку та сина. Жінка розказала, що отримує вкрай мало допомоги від України та волонтерів, але наголосила, що фінансовими питаннями займається не вона, а двоюрідна сестра Олега Наталя Каплан.

«Ситуація стала тільки гіршою. Якщо раніше хоч якось допомагали, то тепер немає нічого. Взагалі нічого. Житла у нас немає. Ми знімаємо квартиру і кожен місяць я не знаю, чи будуть у мене гроші за неї  заплатити. В цьому році дочці оплатили тільки путівку в табір, і все. Особисто мені гроші не доходять.

Мій син - аутист. Усі про це знають. І він - у театральній групі. Якщо хтось хоче допомогти синові Сенцова, хай допоможуть нашому театру, який створений спеціально для дітей із вадами здоров’я. Як існувати, якщо немає місця для репетицій, якщо немає грошей на декорації і ляльки?», - зазначила Алла.

Юлія Тунік, «Главком»