«У лісі-лісі темному, де ходить хитрий…» Казочка про неймовірні пригоди черкаського бізнесмена Бабенка

колаж: glavcom.ua, створено за допомогою ШІ

Держаудитслужба викрила масштабну схеми заробітків на державних лісах. «Главком» розмотав клубок несподіваних подробиць

3 липня «Главком» опублікував велике ексклюзивне інтерв’ю з головою Державної аудиторської служби України Аллою Басалаєвою. Посадовиця оприлюднила нові факти зловживань у різних секторах економіки під час війни. Особливо зухвалою є історія бізнес-успіху громадянина Бабенка та близьких до нього осіб.  Підприємець прямо або опосередковано контролює дюжину фірм, які отримували мільйонні контракти від підрозділів державного підприємства «Ліси України». Наприклад, лише у 2025 році сума таких договорів склала ні багато ні мало, а майже пів мільярда гривень. Головна аудиторка країна та її підлеглі мають великі сумніви у тому, що послуги цих фірм потрібні державі та були виконані належним чином.

Під час аудиту Держаудитслужба виявила: 11 із 12 підприємств «групи Бабенка» відсутні за своїми юридичними та фактичними адресами. Скоріше за все, припускає Басалаєва, робота виконувалася місцевими найманими працівниками, яким платили готівкою без сплати податків.

«Одне з підприємств сімейства Бабенків у березні 2025 року задекларувало висадку 2,4 млн дерев. При цьому на підприємстві офіційно працевлаштована лише одна особа. Згідно з нормами виробітку, для виконання такого обсягу робіт потрібно було залучити щонайменше 168 працівників!» – навела красномовний приклад «схематозу» голова Держаудитслужби.

Інше підприємство з цього ж «кола» відзвітувало про висадку 3,5 млн дерев, не маючи у штаті жодного працівника. Хоча за нормативами для такої роботи потрібно щонайменше 244 працівника.

Після оприлюднення цих даних «Главком» вивчив детальніше діяльність громадянина Бабенка та його фірм.

Бізнес в одних руках

Отже, Держаудитслужба дослідила діяльність 12 компаній, які за бюджетні кошти виконували різні замовлення, пов’язані з доглядом лісів та висадкою саджанців. Із них сім фірм («Слобожани-ЛІС», «Бориспільське», «Вишгородське», «Закарпаття-ЛІС», «Полтавське», «Сіверське» і «Сумське») напряму підпорядковуються мешканцю Черкас Сергію Вікторовичу Бабенку – там він і засновник, власник і співвласник.

Перелічені підприємства зареєстровані, здебільшого у 2022-2023 роках; мають символічний розмір статутного капіталу – від 200 грн до 500 грн. За короткий проміжок часу вищеперелічені щойно створені підприємства стрімко виросли до серйозних тендерних гравців. Наприклад, влітку 2025-го «Слобожани-ЛІС» на першому ж своєму тендері, який містив чотири лоти, отримав 1,73 млн грн на догляд за лісовими культурами у Сумському надлісництві. Далі – більше: 4,12 млн грн – за ручний та механізований догляд за лісовими культурами площею у кілька сотень гектарів; 5,71 млн грн – культивація і дискування ґрунту, а також висівання насіння горіха та жолудя.

Окремі фірми Бабенка («Бориспільське» і «Закарпаття-ЛІС») настільки захопилися лісовим бізнесом, що навіть перемогли на тендері з… надання послуги кочегарів котельні, яких потребував  Столичний лісовий офіс «Ліси України».

Фірмами «Умань-Ліс» і «Чигиринське», які також потрапили під перевірку державних аудиторів, володіють Надія Бабенко і Олександр Бабенко, відповідно. У реєстраційних документах пані Надія вказала прописку у місті Золотоноша Черкаської області, а пан Олександр – теж із Черкащини. Джерела «Главкома» у Держаудитслужбі зазначили, що ці особи мають родинні зв’язки із Сергієм Бабенком.

За інформацією аналітичної системи YouControl, якщо «Умань-Ліс» заробив на тендерах у минулому році відносно скромні 8,8 млн грн, то успіхи  ПП «Чигиринське» вражають своїми масштабами. Фірма протягом 2024-2026 років натендерила солідні 634,3 млн грн. В цій цифрі різноманітні закупівлі різноманітних структурних підрозділів ДП «Ліси України.

Фінансові результати підприємств «Умань-Ліс» і «Чигиринське»
дані: YouControl

Також аудитори дослідили діяльність фірм «ЛПК Захід-ліс» і «Буковинське» у контексті перевірки зв’язків з неформальною групою «Сергія Бабенка». Ці структури мають спільного власника Петра Кічулу, зареєстрованого у Тернополі. Попри відстань між тернопільським Кічулою та черкаським Бабенком, застосунок GetContact усе ж їх дуже тісно пов’язує. У телефонах користувачів контактний номер компаній Петра Кічули підписано як «Петро Бабенко».

У телефонній книзі деяких користувачів Петро Кічула підписаний як Петро Бабенко, що може свідчити про його зв’язок із черкаським бізнесменом Сергієм Бабенком
дані: GetContact

ПП «ЛПК Захід-ліс» засвітилося у кримінальному провадженні територіального львівського управління ДБР. Правоохоронці підозрюють керівництво  філії «Карпатський лісовий офіс» держапідприємства «Ліси України» у підписанні фіктивних договорів, які спричинили солідні збитки. Йдеться про тендер із прибирання приміщень та миття вікон об’єктів філії Карпатського лісового офісу очікуваною вартістю 44,7 млн грн. Силовики наполягають: після проведення тендера лісівники з Карпатського офісу звільнили 80 прибиральниць. Однак ці ж експрацівниці продовжили виконувати свою роботу, але вже поза штатом. За відомостями слідства, з ними розраховувалися готівкою, а також переказом коштів на карткові рахунки.

У цьому тендері ПП «ЛПК Захід-ліс» брало участь, але не перемогло. Однак, як свідчать матеріали досудового розслідування, Карпатський лісовий офіс таки залучав фірму Петра Кічули до прибирання службових приміщень і миття вікон. Станом на сьогодні, відповідні докази вилучили правоохоронці, а пізніше їх арештував суд.

З іншою фірмою з орбіти Бабенка – ПП «Сумське» – сталося неочікуване. У квітні 2026 року за рішенням суду цю компанію офіційно визнано банкрутом. Останній її успішний тендер відбувся у жовтні 2025 року. За 650 тис. грн ПП «Сумське» повинно було посадити лісові культури на замовлення Новгород-Сіверського надлісництва.

Вирок з минулого

У середині березня 2026 року Сергій Бабенко вивів на «лісові» тендери іншу свою компанію – ПП «Лісівне». Вона подалася на участь двох тендерів із надання послуг лісовідновлення очікуваною вартістю понад 3 млн грн, які проводила філія Поліського лісового офісу. Проте замовник запідозрив керівника ПП «Лісівне» у брехні і відхилив пропозиції його компанії. Зокрема, «не грала» довідка, в якій зазначалося, що директор Сергій Бабенко не був засуджений за кримінальний злочин, пов’язаний із хабарництвом.

Директор ПП «Лісівне» Сергій Бабенко запевняв лісівників, що не мав судимостей, а тим паче за корупцію
дані: ProZorro

Цю інформацію спростовували відомості з реєстру корупціонерів НАЗК, який отримала філія Поліського лісового офісу.

За даними реєстру корупціонерів, у 2015 році Сергій Бабенко засуджений за корупційною статтею 368 Кримінального кодексу
дані: ProZorro
Єдиний реєстр корупціонерів підсвітив давній вирок щодо Сергія Бабенка
дані: Опендатабот

Як виявилося, Сергій Бабенко у далекому 2015 році дійсно одержав корупційний вирок у вигляді 20,4 тис. грн штрафу. Смілянський міськрайонний суд Черкаської області довів, що у 2014 року обвинувачений, працюючи фахівцем Центру надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування, вимагав і отримав 3 тис. грн хабаря у громадянки за видачу посвідчення водія без складання іспиту.

Аби на майбутнє уникнути неприємностей, пан Бабенко вирішив залагодити питання швидким способом. Залишив посаду директора ПП «Лісівне», доручивши керівництво Анатолію Тулуману.

Після «бану» у ProZorro Сергій Бабенко знайшов дієвий спосіб залагодити ситуацію
дані: YouControl

Треба наголосити: пан Тулуман записаний керівником й інших фірм Бабенка, зокрема, ПП «Сумське», ПП «Сіверське», ПП «Бориспільське».

І це не єдиний випадок, коли Тулуман підставив Бабенку дружнє плече. Навесні 2025-го Слобожанський лісовий офіс держпідприємства «Ліси України» обрав переможцем ПП «Полтавське» (власник Сергій Бабенко), яке 4,5 млн грн мало провести лісогосподарські роботи.

Яскравий приклад антиконкурентних узгоджених дій фірм Бабенка під час участі в державних закупівлях
дані: ProZorro

Єдиним конкурентом на тендері виступило ПП «Бориспільське», де директором записано Анатолія Тулумана, а кінцевим бенефіціаром Сергія Бабенка. Очевидний факт пов’язаності юридичний осіб чомусь був проігнорований замовником...

Очевидно, що про карколомний бізнес на державних лісах «групи Бабенка» не міг не знати гендиректор ДП «Ліси України», а перед тим очільник Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. «Главком» поставив уже екскерівнику (з 1 липня 2026 року він більше не керує ДП «Ліси України») логічне запитання: хто ж цей пан Бабенко, якому було ввімкнено зелене світло у «Лісах»?

Колишній очільник «Ліси України» Юрій Болоховець виклав власні думки щодо перемог на тендерах фірм Сергія Бабенка
фото: Юрій Болоховець/Facebook

У відповідь пан Болоховець миттєва надав вже заготовлений розлогий письмовий коментар, який просив не корегувати. Тож подаємо його текст зі збереження стилістики та граматики:

«Щодо особи пана Бабенка: за даними аналітичної системи YouControl, він є кінцевим бенефіціарним власником трьох підприємств, які укладали договори з філіями ДП «Ліси України» – ПП «Буковинське», ПП «Слобожани-ліс» та ПП ЛПК «Захід-ліс». Щодо решти компаній із наведеного вами переліку – на сьогодні я не маю підтверджених даних про їхній зв'язок із паном Бабенком і не можу коментувати те, чого не перевіряв особисто.

Водночас важливо розмежовувати оцінку діяльності контрагентів і оцінку дій державного підприємства як замовника. Сам факт того, що після укладення договорів у контрагентів можуть бути виявлені ті чи інші порушення,  не свідчить про порушення з боку ДП «Ліси України» або про незаконність проведених закупівель.

Усі три підприємства перемогли в публічних торгах відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, подавши повний пакет документів, включно з довідками про наявність техніки та трудових ресурсів. На етапі визначення переможця замовник зобов'язаний перевірити відповідність формальним кваліфікаційним критеріям – і за відсутності підстав для відхилення договір укладається. Законних підстав відмовити цим контрагентам на момент проведення закупівель не було.

Оплата за всіма договорами здійснювалася виключно за фактично виконані та прийняті роботи – на підставі актів приймання-передачі, а не авансом. Якщо в подальшому виявляється, що підрядник не мав достатньо працівників для заявлених обсягів робіт, це питання його господарської та податкової дисципліни, перевірка якого належить до компетенції Державної податкової служби та Державної служби України з питань праці, а не підприємства-замовника. Ані уповноважена особа, яка визначає переможця торгів, ані служба безпеки підприємства не мають доступу до конфіденційних даних про реальну штатну чисельність контрагента.

Що стосується статусу цих підприємств як таких, що нібито відсутні за юридичною чи фактичною адресою, – це предмет перевірки контролюючих органів, і я не готовий підтверджувати чи спростовувати цю інформацію без відповідних офіційних матеріалів.

Якщо аудит виявив системні ознаки зловживань з боку конкретних контрагентів – це серйозний привід для розслідування податковими та правоохоронними органами, і я готовий сприяти будь-якій законній перевірці.

Разом із тим було б некоректно робити висновок про неправомірність дій ДП «Ліси України» лише на підставі претензій до підрядників, якщо самі закупівлі проведені відповідно до вимог закону, а оплата здійснювалася виключно за підтверджені виконані роботи. Практика, коли після проведення тендерів у контрагентів виявляються порушення або невідповідність задекларованих ресурсів фактичним, на жаль, не є специфічною проблемою ДП «Ліси України», а стосується системи публічних закупівель загалом. Саме тому відповідальність у кожному такому випадку має встановлюватися щодо конкретних осіб і конкретних порушень, а не ґрунтуватися на припущеннях чи переноситися автоматично на замовника».

***

До 1 липня 2026 року держпідприємство «Ліси України» мало би завершити свою корпоратизацію – перетворення з державної форми власності на акціонерне товариство. Наразі ДП усе ще залишається у стані припинення. Виконувачем обов’язків гендиректора призначено Ігоря Зубовича, ексзаступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства.

Віталій Тараненко, «Главком»