Усе буде «Приват»? Волинський глухий кут Блоку Порошенка

На початку лютого цього року Волинь сколихнула сумна звістка. З життя пішов мер Луцька Микола Романюк. Він керував обласним центром із 2010-го.

І ось скоро вже мине рік з моменту, коли місто залишилось без керманича, а Верховна Рада так і не спромоглася призначити нові вибори міського голови. За цей час у Луцьку встигли вже кілька разів змінитись секретарі міськради, які виконують обов’язки мера. Все це наслідки того, що на Волині зіштовхнулись інтереси Адміністрації президента, оточення Ігоря Коломойського, мера Львова Андрія Садового та гравців меншого «калібру».

Три «мери» за півроку

Після смерті Романюка вся повнота влади в місті перейшла до секретаря міськради Юлії Вусенко з «Самопомочі». «Самопоміч» свого часу отримала цю посаду, тому що входила в промерську більшість, але трагічна подія спутала всі розклади. Фракція «Укроп», яка домінує в міськраді, явно розраховувала скористатись ситуацією, аби перебрати «ключі від міста» до своїх рук. І заради цього Ігор Коломойський та голова Волинської облради Ігор Палиця нібито пішли на домовленості з лідером «Самопомочі» Андрієм Садовим.

У березні 2015-го несподівано про здачу мандата заявила депутат Верховної Ради від «Самопомочі» Альона Бабак, пояснивши це втомою від політики. Пікантність ситуації полягала в тому, що у такому разі замінити її у Раді мала саме Вусенко, яка була наступною в списку. Аби отримати мандат, їй потрібно було тільки залишити ласе місце в міськраді. Тоді в розмові з «Главкомом» Вусенко уникла відповіді, який вибір вона зробить, – чи залишиться у Луцьку, чи перебереться в законодавчий орган. Але чи то втома Бабак пройшла, чи у партійного керівництва виявились інші плани, але здавати мандат вона таки передумала.

Вусенко ж лишилась і без статусу народного депутата, і без посади в міськраді. Більшість, що була за покійного мера, переформатувалась і звільнила її. 22-го березня секретарем міськради було обрано голову фракції «Укроп» Ігоря Поліщука, який одночасно став в.о. міського голови. Раніше Поліщук працював головним юрисконсультом благодійного фонду Ігоря Палиці – відомого бізнесмена-«приватівця» та колишнього губернатора Одещини. Саме завдяки впливу Палиці Волинь і стала нині форпостом для «Укропу».

Та на цьому історія з кадровими рокіровками не завершилась. 3-го липня «укропівець» склав повноваження і новим секретарем було обрано колишнього главу обладміністрації Григорія Пустовіта з «Батьківщини». Саме Пустовіт головував на сесії під час звільнення з посади секретаря Вусенко і підписував рішення про її звільнення.

«У нову більшість у Луцьку тепер входять «Укроп», «Батьківщина», частина депутатів БПП, Радикальної партії, – перелічує голова обласного «Укропу» В’ячеслав Рубльов. – Більшість визначила людину, яка може представляти її інтереси, незалежно від партії, – головне, щоб вона була професійною. Пустовіт раніше очолював облдержадміністрацію, був секретарем міськради минулої каденції, тому він повністю всім вимогам відповідає».

«Укропівець» запевняє, що на цей час відсутність повноправного мера не позначається на роботі міста, але психологічно лучанам все ж комфортніше мати обраного голову. Рубльов звинувачує Вусенко в тому, що вона своїми намаганнями відновитись на посаді не дає місту спокійно працювати. Ігор Поліщук також піддає критиці «Самопоміч», яка «перебуває на підтанцьовках у президентської сили» та начебто бере участь у цькуванні місцевої влади.

Колишній секретар Вусенко оскаржила свою відставку в судах, отримала позитивні для себе рішення і з ними на руках вимагала від міськради поновити себе на посаді. Минулого четверга міськрада вчинила досить традиційно як для таких колізій – поновила Вусенко й одразу звільнила знов. У голосуванні не брали участь фракції «Самопомочі», «Свободи», Блоку Порошенка та «Народного контролю».

В «Укропі» вважають, що за активністю Вусенко стоїть народний депутат з групи «Воля народу» Степан Івахів – колишній бізнес-партнер покійного Ігоря Єремеєва. А «єремеєвці» історично були конкурентами «приватівців» на Волині. Зазначимо, що на довиборах в окрузі Єремеєва перемогла якраз представниця «Укропу» – Інна Констанкевич, ще одна людина Палиці.

«Приват» проти Банкової

Хоча «укропівці» наразі мають відносно комфортну для себе ситуацію в міськраді, вони вважають, що цілком можуть виграти вибори мера і вимагають від Верховної Ради, нарешті, їх призначити. На виборах 2015-го року до другого туру вийшли Романюк, який балотувався від БПП «Солідарність», та голова правління благодійного фонду Палиці «Тільки разом» Олександр Товстенюк. Тоді досвід Романюка переміг, але за відсутності такого потужного конкурента «укропівці» розраховують все ж досягти успіху. Враховуючи те, що облраду очолює сам Палиця, перемога його ставленика на мерських виборах дасть змогу «приватівцям» взяти область та місто під тотальний контроль. Чому ніяк не можуть радіти на Банковій.

Голова політради «Укропу» народний депутат Тарас Батенко вважає, що вибори голови Луцька досі не призначено через те, що «БПП вважає, що має претендувати на право «першої ночі» щодо цих виборів»: «Я особисто неодноразово звертався до голови Верховної Ради з проханням не гальмувати цей процес – у нас більше 50 населених пунктів потребують негайного призначення виборів голів. Думаю, голова ВР не відчуває, що є достатня кількість голосів для прийняття рішення, тому не виносить питання до зали. До того ж, деякі фракції хочуть пов’язати вибори мера Луцька з виборами в інших містах». Батенко обіцяє, що він та його соратники на наступних двох пленарних тижнях, які будуть іти поспіль, наполягатимуть на тому, щоб відповідна постанова про призначення виборів була проголосована. При цьому депутат не говорить, яку саме кандидатуру планує висувати «Укроп» – Товстенюка, який вже програвав вибори, чи якусь іншу. Батенко рапортує, що на виборах в об’єднані територіальні громади його партія здобула у Волинській області перше місце, взявши 30% усіх мандатів, тож кандидата в мери якось підбере.

Нехлюйство чи теорія змови

Згідно з законом, рішення про призначення позачергових виборів приймається Верховною Радою України не пізніше ніж  через 90 днів з дня дострокового припинення повноважень міськради або міського голови. Неважко підрахувати, що всі терміни давно минули. Треба віддати парламентарям належне – в червні вони намагались проголосувати постанову про призначення позачергових місцевих виборів не тільки в Луцьку, а й в інших містах. Голова Верховної Ради тричі ставив постанову на голосування і максимум, який вдалося отримати, – 216 голосів. Блок Порошенка дав аж 87 голосів з 139, «Народний фронт» – 63 з 81, «Самопоміч» – 18 з 26, «Батьківщина», представник якої зараз фактично керує обласним центром на Волині, – 7 з 20, «радикали» – 2 з 20, а група «Воля народу», близька до Банкової і до якої належить вищезгаданий Івахів, – жодного.

Мажоритарник-«фронтовик» з Волині Ігор Гузь тоді висловив думку, що в Адміністрації президента просто ще не узгодили свого кандидата, але вже листопад, а це питання досі не поспішають ставити на голосування. Хоча в парламенті ще з літа зареєстровано проект постанови, який стосується виключно виборів мера Луцька, документ схвалено профільним комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Голова комітету Сергій Власенко нарікає в розмові з «Главкомом»: «У нас технічні питання раптом стали питаннями політичними – процес гальмується, постанова не виноситься і нікому нічого не пояснюють».

Утім, наприклад, інший мажоритарник-волинянин з «Народного фронту» Ігор Лапін вважає, що не треба вигадувати конспірологічні теорії, бо проблема в нехлюйстві його колег: «Не думаю, що тут є якісь підводні камені. Це питання вже виносилось декілька разів і стосувалось не тільки Луцька, а й виборів в інших містах, але не вистачило голосів через низьку дисципліну народних депутатів. Хоча, чесно кажучи, зараз я не бачу конкретних кандидатів на посаду мера Луцька».

Заступник голови фракції Блоку Порошенка Анатолій Гончаренко, який є одним із авторів постанови про вибори луцького мера, зізнається, що не знає, чому її досі не виносять до зали: «Не можу відповісти на це запитання. Останні два місяці в Верховній Раді були дуже бурхливими, і вся увага була прикута до реформ. Будемо говорити про це зі спікером, подивимось, чи є політична воля. Спікер такі питання звичайно ставить, коли точно знає, що їх проголосують. Можливо, в цьому причина затримки».

Миколаїв стає у чергу

Тим часом, окрім Луцьку, в жовтні без голови лишився ще один обласний центр – Миколаїв. Міськрада висловила недовіру Олександру Сенкевичу, який балотувався від «Самопомочі». Причому в нелюбові до мера одностайні були Опозиційний блок і Блок Порошенка. Чекаємо на клопотання міськради до Верховної Ради щодо призначення дострокових виборів. Процес їхнього призначення теж може затягнутись до безкінечності – по-перше, Сенкевич, як і Вусенко, обіцяв оскаржити своє звільнення в судах, по-друге зараз обов’язки міського голови виконує секретар Тетяна Казакова, яка представляє саме президентську силу. А на Банковій дуже полюбляють розставляти всюди контрольованих тимчасових керівників з приставкою «в.о.».  Тож і «правильний» секретар міськради може лишатись на цій посаді стільки, доки це буде вигідно владі, а на призначення виборів в Раді регулярно не вистачатиме голосів. 

Павло Вуєць, «Главком»