В Раду з пляжу. Як депутати повертались з літніх канікул

Слідом за школярами повернулись з літніх канікул і народні обранці. У вівторок, 6 вересня, відкрилась п’ята сесія Верховної Ради VIII скликання.

Близько десятої ранку до парламенту сходились нардепи – усміхнені, посвіжівші і загорілі. Зміни сталися і в будівлі парламенту – зі стелі у вестибюлі зникло (було закрито) панно із символами часів радянської епохи – під назвою «Квітуча соціалістична Україна». На вході у черзі потроху нервували журналісти – у зв’язку із посиленням заходів безпеки (в Раді чекали на президента) їх запускали до ВР невеличкими групами. Загалом же атмосфера в парламенті була на диво спокійною. Навіть найзапекліші політичні опоненти, що зазвичай відкривали словесну «стрілянину» один проти одного перед першою-ліпшою камерою, і ті, здавалося, ще не увійшли у «робочий» режим після відпочинку. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко обіцяв не блокувати трибуну та розповідав, що саме хоче почути від президента. «Хочемо в посланні почути, як вони збираються вирішувати всі проблеми, зупиняти політику геноциду, яку вони проводять щодо українців», - вживався у звичну роль Ляшко в кулуарах. Його колеги тим часом обговорювали з журналістами проблему дієздатності коаліції, яка, як виявиться пізніше, навіть в перший день роботи стикнеться із дефіцитом голосів.

Нагадаємо, якраз напередодні початку роботи Ради, стали циркулювати чутки про те, що БПП та «Народний фронт» можуть злитись в одну мегафракцію, до якої доєднаються депутати зі сторони. Політологи також висловлювали думку, що життєздатність коаліції залежить не лише від чисельності депутатів у ній, а й від процесів всередині фракцій – членів коаліції. Зокрема, в пропрезидентській партії, як відомо, кілька членів перебувають лише номінально. Вони вже розкручують власну новостворену політсилу (мова про Сергія Лещенка, Мустафу Найєма, Світлану Заліщук, Вітора Чумака, Наталю Новак). А в «Народному фронті», за словами експертів, посилюється конфлікт між трьома групами впливу: Арсенія Яценюка, Арсена Авакова та Олександра Турчинова.

«Я чув такі розмови, - підтвердив «Главкому» нардеп від БПП Артур Палатний. – Та БПП і «Народний фронт» - це дві окремі самостійні команди, які добре йдуть у фарватері один з одним. Не думаю, що ідея об’єднання є доброю». Голова фракції Блоку Порошенка Ігор Гринів також запевнив «Главком» в тому, що «все це не правда»: «Обговорюються питання перспектив, реформування БПП – тобто, що робити, хто очолить партію і так далі. Але розмови про об’єднання – це не правда».

О 10-й розпочалося засідання. Після офіційного відкриття і гімну, який цього разу виконував не хор Верьовки, а капела Ревуцього, слово взяв спікер. «Ми маємо пам’ятати кожного дня і кожної хвилини, що Верховна Рада – парламент воюючої країни… До кордонів України стягується величезна кількість техніки і живої сили. Офіційно все це відбувається в рамках військових навчань «Кавказ-2016». До Південного військового округу перекидають армійські підрозділи навіть з далекого Сходу. Український Крим перетворюється на суцільну військову базу», – малював ситуацію в темних барвах голова Верховної Ради Андрій Парубій. 367 нардепів, представники уряду та президент Порошенко уважно слухали.

Далі в порядку денному – головний номер програми – виголошення щорічного звернення президента до ВР.

Акцент у своїй промові гарант поставив, звичайно, на війні – більша частина сказаного стосувалася стану Збройних сил, обороноздатності. Питання економіки і «соціалки» Порошенко торкнувся побічно.

Основні меседжі президента

- Курс на професіоналізацію українського війська. Армія вже на 75% контрактна – і ці складова надалі буде збільшуватися, це потребуватиме збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців… Лише цього року 50 тисяч добровольців записалися до лав Збройних сил.

- Я не хотів би ні мобілізації, ні воєнного стану. Чи буде нова хвиля часткової мобілізації або, не дай Бог, повна мобілізація? Відповідь на це питання залежить від Москви». У складі російсько-терористичних військ на Донбасі – майже 38,5 тисяч осіб, більше 600 танків і 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилерійських систем, близько 300 реактивних систем залпового вогню.

- Військового варіанту відновлення територіальної цілісності не існує. По-перше, потенціал нашої армії суто оборонний. По-друге, ворог окопався в найбільш урбанізованих і густонаселених районах. Єдиний шлях – політико-дипломатичний.

-  «Нормандський формат» і «Мінськ» відкривають реальний шлях до повернення Донбасу. Саме тому частина українських політиків критикують ці переговори.

- Майже 3% ВВП на оборону – це багато в порівнянні з 1%, яким нехтували попередні уряди. Але занадто мало для країни в стані війни.

- Зараз виконується більше 40 імпортних контрактів на поставку в українську армію різних засобів оборони на загальну суму 1,5 мільярда доларів США.

- Стратегічною метою залишається вступ до НАТО. Але слід також усвідомлювати, що в Альянсі нема консенсусу щодо членства України. Формально двері відкриті, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Але ці двері сенсорні – можуть і зачинитися при надто різкому наближенні. Тому кожен наш крок має бути виваженим – щоб не вийшло так, як із планом членства 8 років тому.

- Порушення Росією прав людини на окупованих територіях, в тому числі і щодо кримських татар, вимагає введення додаткових секторальних санкцій.

- Заява Путіна, що питання Криму закрито, - це тільки його марення. Хоча воно дійсно закрито в 1954 і 1991 роках: Крим був, є і буде українським.

- Другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося. І не відбудеться, доки для того не визріють відповідні умови.

- Агресивне закриття Росією свого ринку стало для України є економічним шоком. Воно обійшлося нам, за деякими підрахунками, щонайменше, у 15 мільярдів доларів.

- Кабінет міністрів повинен від політики виживання перейти до стратегії розвитку, від макрофінансового оздоровлення – до економічного зростання, від затягування поясів – до поступового зростання доходів українців.

- Відсутність права на вільний продаж і купівлю землі сільськогосподарського призначення стримує інвестиції в аграрну сферу, знижує і порушує права селян, занижує і ціну оренди.

- Не допущу скасування стипендій і державного фінансування навчання на магістратурі.

- Облава, яку ГПУ, НАБУ, СБУ та МВС влаштували на корупціонерів, рухається з безпрецедентно широким захватом. Ще ніколи не потрапляла під слідство така велика кількість високопосадовців.

- Проблеми зі стартом електронного декларування мали суто технічний характер. А моя політична воля як президента  на запуск цієї програми незмінна. Вона була є і буде.

- 100 днів нового генпрокурора: ГПУ трансформується в європейський орган, який слідкує за законністю, а не обслуговує інтереси політичні і бізнес-класів.

Загалом, меседжі, що виголошував гарант, не нові. Лише реакцію президента на ідею зі скасуванням стипендій можна вважати ефектною розробкою його політтехнологів. Говорив Порошенко цього разу без емоцій, майже не жестикулював і іноді навіть буркотів щось собі під ніс – і так майже годину.

Не дивно, що серед депутатів і дипломатів, які теж були присутні на відкритті сесії, були й ті, хто примудрився у цей час закуняти… Нардеп Вікторія Войціцька була у когорті найстійкіших. Вона ретельно конспектувала усю промову гаранта.

Коли треба, усі, звісно, аплодували, але це не були овації.

Прямо під час промови президента нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв в кулуарах роздавав коментарі журналістам. Не всю промову прослухав і Євген Рибчинський, який в минулому році переметнувся з БПП до групи «Воля народу». Він, взагалі, прийшов до парламенту десь на середині виступу Порошенка і, не знімаючи чорних окулярів та не вітаючись із журналістами, пройшов до зали. «Мабуть, добре вчора футбол подивився», - кинули йому у спину.

Закінчення промови Петра Олексійовича оживило публіку. Аплодували нардепи гаранту стоячи. Щоправда, «был один, который не стрелял». Олігарх, представник «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, щодо якого ГПУ начебто готує подання на зняття недоторканності, не плескав і не вставав.

«З військовою тематикою у гаранта трохи був перебір. Але сьогодні безпека справді важлива. Та прикривати нею решту не можна», - озвучив свої враження від промови гаранта голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. «Слава Богу, менше феєрверків і суперемоційних пасажів нині в проповідях державних чиновників. Та президент на початку сказав про три стовпи, які потрібні для розвитку країни: мир, безпека і реформи. Я з цим згоден. Але тут немає ключового – довіри людей. Поки що держава керується комерційним підходом, який у українському виконанні має шалену корупційну складову», - пояснював депутат.

«Я почув тут багато якісних і самокритичних речей – це добрий знак. Але був пасаж, де йшлося про репресії і облави на корупціонерів. Поки люди не побачать облав на корупціонерів, які знаходяться в найближчому оточенні президента, уряду, які сидять ось в цьому залі, доти ніякої віри в боротьбу з корупцією в країні не буде», - не зупиняв критики Березюк.

Певну маніпулятивність у промові президента побачив представник фракції БПП, що вже вступив до лав партії «Демальянс», Мустафа Найєм: «Акценти, розставлені гарантом, мали маніпулятивний характер. Мені не дуже зрозуміло, чому президент так сильно акцентує увагу на тому, як розкрадали чи розпродавали армію, і при цьому ми не маємо ніякої інформації щодо того, що ж відбувається зараз».

А от народний депутат Віктор Балога висловив свої враження від Порошенка і його спічу ще під час виступу президента. В особистому спілкуванні з одним зі своїх консультантів Юрієм Палійчуком, як вдалося зафіксувати фотокореспонденту «Главкома», Балога був більш промовистим: «Юра, я більшого пафосу не слухав ні від одного глави держави. Народ і парламент у свідомості президента просто лохи…».

В цей же день присягу склали сім нових депутатів, які перемогли на позачергових виборах Ради ще 17 липня, - Ірина Костанкевич, Віктор Шевченко, Юрій Одарченко, Сергій Шахов, Руслан, Богдан Максим Микитась та волонтер Тетяна Ричкова. Все пройшло більш-менш гладко. Лише під час складання присяги будівельним олігархом Микитасем депутати від фракції Ляшка скандували: «Ганьба». Раніше Микитася звинувачували у фальсифікаціях результатів виборів і підкупах виборців, а його компанію «Укрбуд» - у незаконній забудові.

Дала Рада згоду і на затримання та арешт одіозного судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса (хоча, як відомо «Главкому», ще станом на 9 ранку консенсусу у цьому питанні не було навіть на профільному комітету з правової політики та правосуддя). Щоправда, за словами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, одіозний суддя вже перебуває в анексованому Криму. І якщо цьому буде підтвердження, то оголосити у міжнародний розшук його буде… фактично неможливо. «Парадоксальна ситуація. Бо Крим – це Україна. Якщо ми спробуємо це зробити, то ми формально визнаємо юрисдикцію агресора на території нашої країни», - пояснив журналістам Холодницький. Він також додав, що не варто звинувачувати антикорупційну прокуратуру в тому, що вона прогавила Чауса. «Бо у нас понаприймали закони, які надають депутатам фактично абсолютний імунітет, суддям – майже абсолютний, забороняють  правоохоронним органам вчиняти ті чи інші дії до рішення Верховної Ради. Не могли ми жодним чином його в чомусь обмежити чи затримати», - констатував прокурор.

Злагоджена робота Ради застопорилася вже на затвердженні питань, що мають бути розглянути обранцями впродовж цієї сесії. Як відомо, на розгляді в парламентських комітетах знаходиться вже більше 15 тисяч законопроектів. Серед найважливіших: бюджет на наступний рік, зміни до Податкового кодексу, оновлення ЦВК, зміни до Конституції в частині децентралізації. Затвердити порядок денний пакетом на всю сесію депутати не змогли – тож, обмежились лише цим тижнем. Не вистачило голосів і на те, щоб, як запропонував Парубій, зробити середу – днем роботи лише в комітетах.

«Сьогоднішній порядок денний наповнений другорядними питаннями. Завтрашній робочий день Парубій намагався зробити взагалі де-факто вихідним (назвавши це «засіданням комітетів»), але... не вистачило голосів. Абзац. А звідки взятися голосам? Я так розумію, усі обрані у парламент на кшталт Березенка чи Микитася свої проблеми повирішували. Сенс витрачати час на цю задушливу, гамірну залу», - написав на своїй сторінці у Фейсбуці постфактум нардеп Ігор Луценко.

Парубій, пообіцявши опублікувати у «Голосі України» прізвища прогульників, закрив ранкове засідання…

Фоторепортаж з відкриття п’ятої сесії Верховної Ради VIII скликання: «Засмага і поцілунки: як депутати поверталися до роботи»

Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»