Вибори у Туреччині. «Надзвичайний» тріумф Ердогана

24 червня у Туреччині відбулись одночасно парламентські та президентські вибори, і відбулись вони в умовах надзвичайного стану, який було введено 21 липня 2016 року після невдалої спроби державного перевороту. Вкотре парламент продовжив його 18 квітня 2018-го ще на три місяці.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган отримав перемогу у першому турі президентських виборів. Про це заявив голова Вищої виборчої комісії Туреччини Саді Гювен. Таким чином лідер країни отримав новий п'ятирічний президентський термін.

Турецькі ЗМІ уточнюють, що за результатами підрахунку 99,7% голосів, за Ердогана проголосували 52,6% виборців, а за його найближчого суперника Мухаррама Індже - 30,6%. При цьому явка становила 86,3%.

В опозиції  офіційно поки не визнали цих результатів, але обіцяють продовжити боротьбу за демократію, «незалежно від результату».

Зате Ердоган вже встиг  оголосити про власну перемогу.

Крім того, він вже прийняв вітання від лідерів іноземних держав. Першими Ердогана привітали прем'єр Угорщини Віктор Орбан, президент Азербайджану Ільхам Алієв, палестинський лідер Махмуд Аббас. Також до вітань приєдналися президент Росії Володимир Путін, боснійський лідер Бакир Ізетбеговіч, глава МЗС Греції Нікос Кодзіас та емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані.

Встиг вже привітати Ердогана і президент України Петро Порошенко, заявивши, що Україна налаштована «на розбудову українсько-турецького стратегічного партнерства та поглиблення взаємодії».

Парламентські вибори

Одночасно з президентськими, у Туреччині пройшли і парламентські вибори. До парламенту країни - Великих національних зборів - потрапляють п’ять партій, яким вдалось перетнути 10% бар’єр.

Найбільшу кількість голосів - 53,6% набрав «Народний альянс», сформований Партією націоналістичного руху (набрала 11,1% голосів) та Партією справедливості і розвитку (набрала 42,5% голосів), лідером якої є Ердоган. Опозиційну Народно- республіканську підтримали 22,7% виборців, прокурдська Партія демократії народів отримала 11,6% голосів, а «Хороша партія» – 10%.

Явка на парламентських виборах становила трохи більше 86%.

Хоча більшість громадян Туреччини підтримали діючий курс президента, все ж партія Ердогана втратила 7% голосів порівняно з 2015 роком, коли за партію проголосували 49,5% виборців. Тоді Партія справедливості і розвитку отримала 317 з 550 місць у парламенті, тоді як зараз їм дістанеться 293 місця з 600.

Чи стала Туреччина ближча до авторитаризму?

Ердогана часто критикують у обмеженні демократичних свобод у країні. Так, після спроби путчу в липні 2016 року у Туреччині ввели надзвичайний стан, а також було репресовано тисячі противників Ердогана.

А тепер, з 24 червня, роль президента Туреччини ще більше посилиться, коли набуде чинності реформа державного устрою, яку підтримали на референдумі 16 квітня 2017 року. Турецька республіка з парламентської перетвориться на президентську.

Тепер президент Туреччини є главою держави і уряду з правом призначати і звільняти міністрів і віце-президентів.

Термін повноважень парламенту збільшений з чотирьох до п’яти років, і тепер парламентські та президентські вибори повинні проводитися в один день раз в п’ять років. Кількість членів парламенту збільшиться з 550 до 600.

Ініціатором внесення змін до конституції країни був Ердоган, за що його неодноразово критикували, переважно на Заході, закидаючи прагнення до авторитаризму.

Однак директор Інституту Сходознавства Олександр Богомолов не вважає реформу в Туреччині негативною. «Парламентська республіка виявилась надто складною конструкцією для турецької політичної культури. Є такий термін – «дистанція влади», так вона дуже висока в Туреччині. Тобто є повага до авторитету, повага до начальника. Турецьке суспільство краще готове сприймати таку політичну конструкція, як президентська республіка», - зазначив він у коментарі «Главкому».

Богомолов додав, що реформа Ердогана не є ідеальною, але може забезпечити стабільність у державі. «Країна (Туреччина) переживає важкий період трансформації. І для нас як сусідів важливо, щоб вона вийшла з кризових процесів і розвивалась далі стабільно. Бо це дуже важливий сусід України», - підсумував експерт.

І хоча влада президента посилиться, так само збільшиться його відповідальність. «Туреччина отримала таку владу, яка й існувала до виборів, але існувала де-факто, а зараз вона отримала цю владу де-юре. Тепер у Ердогана немає можливостей перекласти провину на когось в тому разі, якщо його програма не спрацює», - заявив «Главкому» директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Крім того, важливий момент: партія Ердогана втрачає популярність, а до парламенту на цей раз потрапляють найбільші опозиційні партії, в тому числі прокурдська. Хоча вони представлятимуть меншість, яка, на думку експертів, цілком імовірно з часом може перетворитись на більшість.

Інозмі: Ердоган як Путін?

У своєму сюжеті про результати виборів у Туреччині ВВС наводить вітальні слова новообраного президента Ердогана до свого народу та зауважує: багато людей щасливі з таких результатів. Одна з прихильників Ердогана сказала: «Ердоган – наше все. Туреччина без нього буде втрачена». «Щоправда, не всі раді таким підсумкам виборів», - зазначили журналісти.

Свою оцінку результатам виборів у Туреччині дала впливова американська газета The Wall Street Journal у редакційній статті «Туреччина обирає авторитаризм». «Перемога на виборах наділить Реджепа Тайіпа Ердогана значними повноваженнями, які розширять його все більш авторитарну владу», - йдеться у статті. Втім, у The Wall Street Journal зауважили: «Є і крихта хороших новин: вибори показали, що у Туреччині оживає переслідувана демократична опозиція».

«Багато виборців незадоволені поверненням правлячої Партії справедливості і розвитку до неправильного, на їх погляд, управління економікою після колишніх сильних показників, йдеться в публікації. «Туреччина переживає повільне економічне зростання, ріст інфляції і відтік капіталу, на тлі того, як Ердоган піддався своїм авторитарним інстинктам і політизував Центральний банк (у травні Ердоган посилив контроль над економічною і грошово-кредитною політикою в країні і, зокрема, почав давати рекомендації Центробанку про рівень процентних ставок, - «Главком»). Він намагався відвернути увагу від фінансових питань, відправляючи війська в Сирію і Ірак і розпалюючи націоналізм», - пише WSJ.

Німецька Deutche Welle підкреслює, що про свою перемогу Ердоган оголосив ще до офіційного завершення підрахунку голосів: «Згідно з неофіційними результатами, наш народ довірив мені роль президента країни, а парламентська більшість – «Народному альянсу». Це велика відповідальність». «Я сподіваюся, що ніхто не буде ставити під сумнів результати голосування, аби приховати свій провал», - сказав він, додавши, що Туреччина «показала приклад демократії». Видання також зауважує: попри повідомлення про порушення в ході виборів, опозиційні партії відмовилися оскаржувати результати голосування.

У своєму сюжеті про вибори у Туреччині телеканал «Аль Джазіра» нагадує, що місцеві та міжнародні правозахисні організації звинувачують уряд у використанні спроби державного перевороту як примусу для затримки опозиції в країні. Уряд Ердогана ж стверджує, що чистки та затримання відповідають нормам закону та спрямовані на зняття прихильників Гулен з державних установ та інших частин суспільства.

Варто зазначити, що у пресі постійно робляться порівняння Ердогана з Володимиром Путіним. А Carnegie Moscow Center наголошує, що умови, у яких проводились вибори, є надзвичайно сприятливими для Ердогана: «режим надзвичайного стану, який продовжує діяти в країні, надає хороші можливості для тиску на ЗМІ і опозицію».

«Президентські вибори в Туреччині начебто схожі на російські, але на більш високому рівні складності. Опозиційні кандидати виступлять цілком реальні, ось тільки чисто математично шансів перемогти у них небагато. Це так, якби до виборів в Росії допустили всіх-всіх, включаючи Олексія Навального, то президентом все одно переобрався б Володимир Путін», - зауважують експерти.

Росія схвально поставилась до перемоги ситуативного друга Путіна. Депутат Держдуми РФ і член делегації спостерігачів від Парламентської асамблеї ОБСЄ Артем Турів відзначив, що «вибори пройшли прозоро і відкрито, будь-яких порушень відзначити не можемо», пише ТАСС. «Також відзначаємо високу явку виборців, яка пов'язана з тим, що вибори керівника країни визначають подальший розвиток країни», - додав він.

Тим часом без інцидентів не обійшлося. У деяких провінціях країни були взяті під варту 10 іноземних громадян. За даними газети Aydınlık, троє французів, троє німців і четверо італійців приходили на виборчі дільниці і представлялися спостерігачами від ОБСЄ. Які саме цілі вони переслідували, не повідомляється.

Яна Степанковська, Наталія Сокирчук, «Главком»