Як Банкова розколола адвокатську спільноту

Після реформи судової системи влада взялася за зміни у сфері адвокатури. Президент Петро Порошенко у вересні минулого року вніс на розгляд Верховної Ради законопроект  «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055), у якому пропонується розширити професійні права адвокатів та закріпити додаткові гарантії адвокатської діяльності. Парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя схвалив цей законопроект та рекомендував парламенту проголосувати за нього у першому читанні.

Наразі ж думки практикуючих адвокатів щодо законопроекту розділилися. Одні кажуть, що запропоновані норми роблять захисників фактично беззахисними і фактично руйнують інститут адвокатури в Україні, інші ж стверджують, що за умов деяких змін документ може виявитися цілком прогресивним.

Захист чи гроші?

Головним критиком законопроекту стала Національна асоціація адвокатів України. І річ, як завжди, у грошах. Керівництво НААУ прийняття законопроекту вкрай невигідно. Сьогодні чималою частиною коштів, які адвокати сплачують за отримання сертифікатів та проходження кваліфікаційних іспитів, розпоряджається саме НААУ. Асоціація також має повноваження скасувати рішення регіональних рад адвокатів. Законопроект президента спрямований на децентралізацію: дозволяє місцевим осередкам самостійно розпоряджатися бюджетом, приймати рішення, які НААУ не зможе скасувати.

Крім того, дещо спрощується і процедура набуття статусу адвоката. Законопроектом пропонується надавати цей статус може особі, яка має вищу юридичну освіту, два роки стажувалась на посаді помічника адвоката (за стажування стажер не платить, а навпаки, може отримувати зарплату), прокурора чи судді та склала єдиний електронний тест для кандидатів в адвокати. Нині ж вимоги інші: вища профільна освіта, піврічне стажування у адвоката (за яке стажер платить), до якого його скеровує Рада адвокатів, після проходження кваліфікаційного іспиту, який не є електронним, а складається з двох етапів: практичного завдання та усного іспиту (до слова, тут і закладена потенційно корупційна складова).

Втім, низка практикуючих юристів також поскаржилась «Главкому» на те, що законопроект послаблює гарантії адвокатської діяльності і суттєво звужує права їхніх клієнтів на захист.

Наприклад, фахівцям не сподобалась норма про те, що адвокатом може стати екс-помічник прокурора чи судді. «Я прихильник того, що в адвокатурі не можуть працювати колишні представники слідства, прокуратури. Коли ти працюєш у прокуратурі, у тебе виробляється певний стандарт мислення, професійна свідомість. І коли людина пропрацювала у прокуратурі, у нього збереглися зв’язки, які він потім використовує як адвокат. Це негативно впливає на вчинення правосуддя, посилює корупцію», - сказав у коментарі «Главкому» адвокат Микола Неділько, який свого часу захищав у суді Миіхеїла Саакашвілі.

Адвокат Віталій Сердюк, відомий тим, що захищає президента-втікача Віктора Януковича, стверджує: суд і прокурори фактично отримують можливість не просто прибрати з процесу занадто розумного адвоката, а й позбавити його ліцензії.  Дуже непокоїть юристів перспектива доповнення присяги словами про підтримання поваги до суду.  При цьому тлумачити, що є повагою, а що є неповагою, можуть судді на власний суб’єктивний розсуд, а відтак, будь-яке формулювання захисника, яке буде не до душі судді, вже може порушувати питання перед уповноваженими органами щодо припинення права на здійснення діяльності адвоката.

Крім того, законопроект передбачає спрощення процедури оголошення про підозру адвокатам. На сьогоднішній день його може може вручити адвокату або прокурор області (чи його заступник), або генеральний прокурор (чи його заступник). Законопроект змінює це правило, бо надає таке право будь-якому слідчому. Сердюк переконаний: таким чином легко «прибрати» будь-якого адвоката.

Законопроект президента також передбачає жорстке покарання адвокатів – аж до позбавлення права практикувати – за «зловживання правами». Разом із тим, у документі чітко не прописані різновиди цих зловживань, що також дає суддям можливість затикати рота захисникам.

Ще одним мінус, на який вказують адвокати, - дозвіл органам досудового та судового слідства на окремі слідчі дії залучати адвокатів з безоплатної правової допомоги за наявності адвоката, який веде справу. «Тобто лояльного до прокурорів», - пояснив Сердюк. Адвокати вбачають у цьому порушення права особи на захист.

Крім вказаних недоліків законопроекту фахівці з «Реанімаційного пакету реформ» (які, до слова, підтримали законопроект) вказують й на інші проблемні пункти документу, зокрема, щодо поєднання статусу адвоката зі статусом державного службовця, зокрема, щодо:

• надання адвокатом, який працює в органі державної влади юридичної допомоги цьому органу за межами адвокатської діяльності (ст. 30);
• одночасне поширення на адвоката правил адвокатської етики і правил етичної поведінки державних службовців (ч. 7 ст. 30) в разі роботи адвоката в органах влади (ст. 30);
• можливості залучення державного службовця до дисциплінарної відповідальності як адвоката (ч. 8 ст. 30).

Олексій Філатов, заступник голови Адміністрації президента: «Одне з найдискусійніших питань законопроекту –  питання трудового договору з адвокатом. Врешті-решт, ми вийшли з експертами Ради Європи на компроміс. Їх позиція була однозначною: адвокату має бути заборонено займатися будь-чим, окрім адвокатської діяльності. Наразі в законопроекті відображено таке: якщо адвокат вирішив, що він працює за трудовим договором з організацією, яка не є адвокатським об’єднанням (бюро), то він зберігає певні права адвоката (наприклад, представляти свого роботодавця в судах), не здійснюючи адвокатську діяльність, але маючи статус адвоката. Тобто, якщо адвокат працює за трудовим договором, він має певні права, але немає певних гарантій. Наприклад, у відносинах з роботодавцем на адвоката не розповсюджується адвокатська таємниця. Якщо ж адвокат хоче мати гарантії адвоката, він може перейти від трудових відносин до цивільно-правових для подальшої роботи за договором про надання правової допомоги. І при цьому здійснювати незалежну адвокатську діяльність не підпорядковуючись правилам трудового розпорядку і не маючи керівника».

Що хорошого?

Виникає запитання: якщо документ такий поганий, то чому ж тоді європейці поставилися до нього схвально? Спецпредставник генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя 14 грудня заявив, що законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055) відповідає вимогам Європейського Союзу. Брійя також висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити реформу адвокатури найближчим часом.

Пропозиції Банкової сподобалися не лише європейцям, а й американцям. Рада директорів Американської торгівельної палати в Україні звернулася до народних депутатів з листом на підтримку позитивних та прогресивних положень законопроекту №9055. У листі члени Ради директорів наголошують, що законопроект «спрямований на збільшення обсягу професійних прав адвокатів, збільшення та вдосконалення гарантій адвокатської діяльності, вдосконалення процедури дисциплінарного провадження стосовно адвоката, надання адвокатам реальної можливості участі в адвокатському самоврядуванні».

Експерти громадської організації Transparency International оцінили його як такий, що спрямований на подолання та запобігання корупції як загалом в адвокатській діяльності, так і в діяльності органів адвокатського самоврядування, а також системи правосуддя в цілому.

Група адвокатів, які підтримують президентський законопроект, заявили про тиск і погрози з боку керівників НААУ, а також закликали Раду ухвалити цей закон якнайшвидше. Так, у ЗМІ вони оприлюднили лист-звернення до парламентарів, у якому стверджують, що НААУ розповсюджувала серед адвокатів темники про те, як «правильно» коментувати журналістам цю тему, на які негативні пункти законопроекту вказувати.

Зокрема, автори звернення просять не вірити тому, що практикуючі адвокати проти законопроекту №9055. «Проти законопроекту ті, хто сів на розподіл адвокатських внесків і продає їх невеличкій купці наближених, тому що законопроект залишить їх без теплих місць. Такої номенклатури в українській адвокатурі чоловік 100. Але діючий закон гарантує їм повну безкарність за самодурство і незмінність на своїх посадах. При цьому вони роблять все, щоб знизити інтелектуальний рівень адвокатського захисту, стимулюють підрив авторитету усіх правових інститутів Української держави у засобах масової інформації, розповсюджуючи міфи, які не мають нічого спільного з дійсністю», - йдеться у зверненні.

Як зазначають автори звернення, «адвокатам заборонили виступати на підтримку законопроекту під страхом позбавлення професії, тому ви чуєте голоси одних і тих же адвокатських чиновників… Законопроект 9055 захищає демократичну державу і європейські стандарти в адвокатській професії».

У документі, згідно з пояснювальною запискою, пропонується закріпити за адвокатами додатково до наданих чинним законодавством права на:

• участь у будь-яких слідчих або процесуальних діях, у яких має право брати участь клієнт;
• безперешкодний доступ до приміщень судів у робочий час та у час проведення судового засідання у справі, в якій бере участь клієнт адвоката, а також до приміщень судів, органів прокуратури, поліції, Міністерства внутрішніх справ, правоохоронних органів, установ для попереднього ув'язнення та виконання покарань, органів державної влади у будь-який час, якщо в цих приміщеннях перебуває клієнт;
• ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів;
• не розкривати адвокатську таємницю навіть за наявності дозволу клієнта;
• використання незаборонених технічних засобів без будь-якого дозволу посадових осіб або суду.

• слідчі дії, у тому числі негласні, щодо адвоката можуть здійснюватися лише в межах кримінального провадження, в якому адвокату вручено підозру у вчиненні злочину, і виключно на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду;
• заборона огляду та обшуку у зв'язку із адвокатською діяльністю;
• заборона збору інформації про спілкування між адвокатом (помічником адвоката) і клієнтом, адвокатом і помічником адвоката;
• забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності.

Сьогодні нардепи мали розглянути цей невідкладний президентський законопроект, та не судилося. Закон був аж 37-м у порядку денному, тож проголосувати його народні обранці просто не встигли. У коментарі «Главкому» перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець висловив сумніви у тому, що документ голосуватимуть у залі найближчими днями, назвавши його «дуже сирим» і «таким, що потребує доопрацювання».

Наталія Сокирчук, «Главком»