Як Україна поставила рекорд Гіннеса. Одним законом закрили мільйон кримінальних справ

Якщо депутат Надія Савченко своїм законом достроково випустила на свободу тисячу вбивць і ґвалтивників, то депутат Андрій Лозовий, схоже, взагалі не дасть таким злочинцям потрапити за ґрати. Такі наслідки можливі завдяки його скандальній правці у законопроекті № 6232 з пакету судової реформи, за який на початку цього пленарного тижня проголосував парламент. «Правка Лозового» суттєво скорочує терміни досудового розслідування: до трьох місяців для незначних і середніх злочинів та шести місяців  – для тяжких та особливо тяжких. Ці обмеження для багатьох справ унеможливлюють встановлення та покарання винуватця. Керівництво НАБУ та МВС вже закликали скасувати  увесь закон через цю правку. Адже обмеження торкнеться і «старих» кримінальних проваджень – розслідувань, терміни яких за новим законом спливуть. Як з’ясував «Главком», мова йде про майже мільйон записів у Єдиному реєстрі досудових проваджень, які на сьогодні розслідуються більш як півроку і, відповідно, їх муситимуть закрити.

Цим сумнівні наслідки законопроекту № 6232 не обмежуються. Новий етап судової реформи передбачає ледь не двократне підвищення ставки судового збору, перетворюючи українську Феміду на «правосуддя для заможних».

Розроблений в Адміністрації президента і ухвалений 2 жовтня закон «Про внесення змін до Господарського кодексу, Цивільного кодексу та адміністартивного кодексу судочинства України та інших законодавчих актів (№6232). є продовженням судової реформи, розпочатої два роки тому. Законопроект є критично важливим для запуску повноцінної роботи Верховного суду та водночас вносить суттєві зміни в усю судову систему. Як йдеться у пояснювальній записці, новації мають на меті підвищити справедливість, неупередженість та своєчасність захисту прав і свобод особи в судах.

Закон передбачає створення спеціалізованих патентного і антикорупційного судів; ліквідацію вищих спеціалізованих судів та передачу їх повноважень новому складу реорганізованого Верховного суду; запровадження «електронного суду», удосконалення системи апеляційного перегляду, надання суду ексклюзивного права призначати експертизу, в тому числі за власною ініціативою, посилення ролі судового збору як основного джерела фінансування судової системи і т.д.

Словами спікера Андрія Парубія, цей закон має найбільший обсяг за всю історію України. Дискусії навколо нього тривали в парламенті три тижні, але щоб відчути наслідки дії закону знадобиться значно менше часу. Адже буквально з перших днів низка правоохоронних органів будуть змушені закрити майже мільйон кримінальних проваджень, інформація про які раніше була внесена у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Такий ефект не був на меті цього законопроекту – їх спричинили правки, внесені  під час розгляду документу депутатом від Радикальної партії Андрієм Лозовим.

Ініціатива парламентаря полягає у суттєвому скороченні строків, відведених на досудове розслідування, яке здійснюють правоохоронні органи.

Строк досудового розслідування, за пропозицією Лозового, буде обчислюватися з моменту отримання заяви про злочин та внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто на момент, коли відомо лише про злочин, але не має достатніх даних про коло осіб, які його скоїли. Наразі відлік строку починається значно пізніше, коли слідчі знайшли встановили підозрюваного – з моменту повідомлення конкретній особі про підозру.

При цьому термін досудового розслідування, згідно правки Андрія Лозового, зменшиться до трьох місяців (нетяжкі та середньої тяжкості злочини) та шести місяців (тяжкі та особливо тяжкі злочини). Наразі процесуальне обмеження максимального строку досудового розслідування становить 12 місяців. 

Водночас, законопроект зобов`язує завершити розслідування протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

«Холодне літо 53-го»

За своїми наслідками цей закон нагадує так званий «Закон Савченко» (автор – депутат Надія Савченко), що передбачає зарахування у строк покарання злочинців час їх перебування у місцях попереднього утримання із коефіцієнтом 1:2 (один день попереднього ув`язнення прирівнюється до двох днів перебування у місцях позбавлення волі). За півтора року завдяки дії цього закону (скасований у 2017 році) достроково вийшло на свободу не менше тисячі осіб, засуджених за навмисне вбивство та більше сотні ґвалтівників.

Згідно з вироками, середній термін ув’язнення цих осіб складав майже 11 років. Після перерахунку час їх перебування за ґратами у середньому зменшився майже на два роки.

Серед таких звільнених є навіть ґвалтівники, що намагались вбити чи вбивали свою жертву. Ось, наприклад, опис одного з таких злочинів у судовому реєстрі: «…продовжуючи свої злочинні дії засуджений із застосуванням насильства зґвалтував (жертву) і задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження. З метою приховати вчинені злочини ОСОБА_1 зв’язав потерпілій ноги та увімкнув газ. Однак свій намір на вбивство він не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі…».

Серед покараних за навмисні вбивства, яким пощастило вийти на волю раніше – більше 130 осіб, які раніше були засуджені до 15 років позбавлення волі та навіть більше. Це – злочинці, що скоїли найтяжчі злочини і отримали найсерйозніші покарання. При цьому для них зменшення терміну покарання (через врахування попереднього ув’язнення) виявилося більшим, ніж у інших (в середньому термін покарання для вбивць, засуджених раніше на 15 і більше років було зменшено на 2 роки та 2 місяці).

Отже, два роки та два місяці для цих злочинців – середній час перебування в СІЗО, протягом якого тривало досудове розслідування. Але Лозовий вважає, і його підтримала Верховна Рада, що для розслідування таких злочинів достатньо і шести місяців.

Те, що правоохоронні органи не вкладатимуться в такі строки розслідування, – очевидно. Крім того, така норма закладає й корупційні ризики. Адже слідчі зможуть особливо не докладати зусиль у збиранні доказів за окремими провадженнями і спокійно закривати їх через закінчення термінів.

Скорочення термінів досудового розслідування матиме найбільш негативний вплив на розслідування складних кримінальних проваджень, які потребують проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій. Отже, одним із найголовніших наслідків закону № 6232 стане зменшення розкритих злочинів та ухилення від покарання винних.

Для людей, як для себе

Наразі у правоохоронних органів та адвокатів не має чіткого уявлення щодо іншого – як закон вплине на давні кримінальні провадження, що вийшли за нові часові обмеження.

Як відомо, закон зворотної сили не має (ст. 58 Конституції України). Однак, із цього може бути виняток: має зворотну силу кримінально-процесуальний закон, згідно з яким покращується становище учасників процесу (надаються нові права, скасовуються певні запобіжні заходи тощо). Саме такі можливості відкриваються перед старою та новою «злочинними владами».

Як повідомив у коментарі «Тижню» начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, відповідно до цих змін, усі провадження, які розслідує департамент у злочинах проти Майдану, після вступу закону в дію треба буде закрити».

Чи готується святкувати перемогу захист Віктора Януковича дізнатися не вдалось – адвокат екс-президента Віталій Сердюк повідомив «Главкому», що зможе коментувати закон лише після його публікації в остаточній версії.

Якщо закон таки зачепить «старі» злочини, то разом із Януковичем сухими із води вийдуть багато інших осіб: екс-депутати Олександр Онищенко та Микола Мартиненко (підозрюються у хабарництві та розтраті в особливо великих розмірах), депутати-радикали Ігор Мосійчук (підозрюється в отриманні хабара) та сам Андрій Лозовий (підозрюється в ухиленні від сплати податків).

Суд для заможних

Разом з тим, «правка Лозового» - не єдина вада законопроекту № 6232. Більше того, її абсурдність та шкідливість настільки очевидні, що схожі на спробу відволікти увагу від чогось більш важливого.

Не дарма Головне юридичне управління Верховної Ради зробило півсотні сторінок зауважень до законопроекту.

Одне з ключових – погіршення доступу до правосуддя через запровадження новим законопроектом так званого «електронного суду». Мова йде про створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для обміну документами в електронній формі між судами, судами та учасниками процесу, фіксування судового процесу, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Як зазначили юристи з Управління справами Верховної Ради, створення «електронного суду» виглядає передчасним, адже значна частина громадян позбавлена доступу до інтернету. Більшість буде вимушена звертатися до суду у «паперовій формі». По-перше, це буде дорожче, ніж в електронній (судовий збір для електронного варіанту має коефіцієнт 0,8). Відтак буде порушено принцип рівності усіх громадян перед законом.

Одне із найбільш скандальних положень закону передбачало рух у бік закритості судового процесу: в президентському законопроекті автори заклали обмеження присутніх в судовій залі кількістю вільних місць, а суддям надали право визначати, коли і в який момент  можна припиняти трансляцію з суду. Однак напередодні остаточного голосування ці абзаци викинули з тексту. Але залишились інші суперечливі новели.

Наприклад, цим законом буде підвищено ставку судового збору.

Так, судовий збір за подання апеляційної скарги за новим законом зросте із 110% до 150% від суми, яку слід сплатити при поданні позову. А за касаційну скаргу – із 120 до 200%. Подорожчання судового процесу має посилити роль судового збору як основного джерела фінансування судової системи.

На етапі розгляду законопроекту звучали пропозиції не підвищувати ставку судового збору, а натомість збільшити її максимальну межу до 350 розмірів прожиткового мінімуму. Наразі, при поданні фізособою майнового позову судовий збір не може перевищувати  п’ять прожиткових мінімумів. Однак, в остаточній версії закону ставки таки підняли.

Ось як проілюстрував наслідки народний депутат Юрій Одарченко: «…Простий українець не отримав судову повістку, бо за цим законом її опублікували на якомусь сайті, про який він не знає, і банк стягнув з нього, припустимо, 5 тисяч гривень. Так от, щоб оскаржити це рішення, українець має сплатити – увага! – державі 2,4 тисячі гривень, а за касаційну  скаргу –3,2 тисячі гривень при ціні позову 5 тисяч гривень…».

Ще одна суперечлива норма: будь-які експертизи в суді тепер призначатимуться винятково за рішенням слідчого судді. Самі сторони не зможуть ініціювати залучення експертів. Крім того, всі експертизи мають проводитися виключно у державних експертних установах. Що створює монополію і може спровокувати корупцію.

Також нардеп Сергій Власенко звернув увагу, що перехідні положення передбачають скасування обмежень на розмір компенсацій, які сторона, що програла,  сплачуватиме переможцю на правову допомогу. У той же час винагорода адвоката або представника є необмеженою.

Критики законопроекту у парламенті звертали увагу і на принципи створення судових колегій, які, згідно нових правил, будуть формуватись самими суддями, а не автоматизованою електронною системою. Це може вплинути га неупередженість розгляду справи.

Федір Орищук, «Главком»