Як в Україні купують виборців і хто за це відповів. 17 судових вироків (ДОСЛІДЖЕННЯ)

Кримінальні правопорушення у сфері виборчих прав в Україні є численними, їх масовий характер нерідко ставить під загрозу можливість визнання виборів такими, що відповідають демократичним стандартам. Наприклад, у 2004 році значний обсяг виборчих фальсифікацій призвів до масових протестів в Україні. Злочинами, які найбільше впливають на викривлення результатів волевиявлення, створення неконкурентних умов для кандидатів, є порушення фінансування виборчих кампаній. Саме тіньове фінансування стає джерелом іншого масового кримінального явища – підкупу виборців.

Серед 442 досудових розслідувань, зареєстрованих за фактами, що мали місце на чергових місцевих виборах 2015 року, стаття 160 Кримінального кодексу України (підкуп виборців) є безумовним лідером. За цією статтею було розпочато 159 проваджень. Розслідування за статтею 159-1 КК України (порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації) є нечисленними, їх протягом та після місцевих вибрів зареєстровано лише сім. Проте слід розуміти, що джерелом підкупу виборців аж ніяк не виступають легальні фінансові надходження партій та кандидатів, у цьому випадку задіяне саме тіньове фінансування. Непрозорість фінансування передвиборних кампаній місцевих організацій партій та кандидатів визнається ключовою проблемою виборчих кампаній в Україні – у звітах як вітчизняних, так і міжнародних моніторингових організацій. Зокрема, у підсумковому звіті місії зі спостереження за черговими місцевими виборами в Україні ОБСЄ/БДІПЛ було відзначено відсутність співмірних санкцій за порушення під час фінансування кампаній.

Навіть порівняно з кількістю зареєстрованих проваджень кількість проваджень, доведених до суду з обвинувальними актами, за цією категорією справ є критично малою.

За даними Єдиного реєстру судових рішень у кримінальних провадженнях, щодо підкупу виборців ухвалено 17 вироків стосовно 19 обвинувачених. 13 осіб скоїли злочин, погодившись на отримання грошей взамін на голос, п’ятьох було засуджено за пропонування неправомірної вигоди виборцям. Натомість лише одного кандидата на місцевих виборах було притягнуто за підготовку чи здійснення підкупу виборців. Варто зауважити, що п’ятеро засуджених осіб визнали, що діяли в інтересах конкретних кандидатів, проте цих претендентів на виборні посади досі не було притягнуто до відповідальності.

Жодне провадження за фактом порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборної агітації не було передано до суду з обвинувальним актом.

Низька результативність розслідувань щодо порушення правил фінансування агітації та підкупу виборців зумовлена низкою як суб’єктивних, так і об’єктивних причин.

Злочини, передбачені статтями 159-1 (порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації) та 160 КК України (підкуп виборців) характеризуються латентністю їх перебігу. Так, організація схем підкупу, їхнього фінансування, пошук посередників відбуваються приховано, лише на стадії безпосередньої передачі неправомірної вигоди злочин переходить у публічну площину.

Проте свідками таких правопорушень стають зазвичай особи, причетні до їх скоєння, зокрема виборці, які безпосередньо отримували неправомірну вигоду. У разі надання свідчень вони самі перетворюються на суб’єкта злочину – за отримання неправомірної вигоди взамін за реалізацію свого виборчого права. Таким чином, не доводиться сподіватися на розголошення виборцями схем підкупу до законодавчого регулювання звільнення їх від відповідальності виборців, за надання інформації слідству. Таке звільнення за аналогією до корупційних злочинів має стосуватися лише осіб, що надали слідству інформацію до оголошення їм підозри. На сьогодні свідчення дають лише особи, впіймані на гарячому, котрі не мають фінансової спроможності на отримання адвокатської допомоги. Такі особи визнають себе винними та укладають угоди про визнання винуватості з прокуратурою.

У випадку скоєння тяжких злочинів проти виборчих прав громадян (на сьогодні це стосується лише підкупу, вчиненого повторно, за попередньою змовою із групою осіб, кандидатом, його довіреною особою, уповноваженою особою партії, членом комісії або спостерігачем) можливе застосування негласних слідчих (розшукових) дій. Такі дії проводяться з дозволу слідчого судді апеляційного суду, йдеться, зокрема, про аудіозапис, приховану відеозйомку, спостереження за особою або місцем, де здійснюється підкуп або незаконна передача грошей для фінансування кампанії, використання конфіденційної співпраці (тобто наявність інформатора у штабі кандидатів про джерела фінансування чи про вибудовування пірамід підкупу).

Оскільки злочини, передбачені статтею 159-1 та частинами 1 – 3 статті 160 КК України, належать до середньої ступені тяжкості, проведення негласних слідчих (розшукових) дій є неможливим.

Неможливість проведення цілої низки негласних слідчо-розшукових дій та ускладнена процедура дозволу на їх проведення призводить до втрати оперативності у пошуках та документуванні доказової бази з даної категорії злочинів.

На сьогодні судовий розгляд щодо підкупу виборців триває в Богунському районному суді м. Житомира. За матеріалами справи підозрюваний протягом жовтня 2015 року, мешкаючи в приміщенні гуртожитку Житомирського державного технологічного університету, пропонував студентам цього вишу реалізувати виборче право за винагороду. Пропозиція стосувалася голосування за необхідного кандидата на посаду житомирського міського голови та підтвердження факту голосування фотографією бюлетеня із позначкою напроти прізвища кандидата.

Технологія підтвердження факту голосування для отримання неправомірної вигоди зустрічається і в кримінальному провадженні у справі №1-кп/234/663/15, що розглядалася Краматорським міським судом Донецької області. Судом встановлено, що в день голосування біля виборчої дільниці до підсудного звернулася невстановлена особа та запропонувала віддати свій голос за кандидата (особу встановлено слідством) та отримати за це винагороду в розмірі 50 гривень. Погодившись, підсудний отримав від невстановленої слідством особи мобільний телефон, на який він зобов’язався сфотографувати бюлетень із позначкою про реалізацію ним свого права голосу. Проголосувавши, виборець сфотографував заповнені ним бюлетені на мобільний телефон, отриманий для цього від невстановленої особи, опустив бюлетені у виборчу скриньку, після чого його зупинили члени ДВК та співробітники поліції. Судом у вигляді покарання призначено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Механізм фотографування як підтвердження голосування для отримання грошей застосовувався і у Київській області, проте сума грошей, пропонованих виборцям, була значно більшою. У справі №369/5667/16-к встановлено, що за два дні до голосування обвинувачений зустрівся із невстановленою особою, яка запропонувала йому заробити гроші шляхом підкупу голосів виборців та передала з цією метою обвинуваченому 9500 гривень. Частину коштів обвинувачений мав залишити собі як винагороду за виконану роботу, решту – віддати виборцям взамін за голос. Кожен виборець міг отримати 200 гривень за голос – 100 гривень до голосування та 100 гривень після здійснення волевиявлення і надання фотографії бюлетеня із наявністю позначки навпроти прізвища кандидата (особу кандидата встановлено слідством).

Чинне виборче законодавство не передбачає заборони фотографування виборчого бюлетеня, сам по собі факт фотографування не тягне за собою ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності. За порушення таємниці голосування особу може бути притягнуто до відповідальності лише у випадку доведення умисного розголошення змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах. Враховуючи масове використання фотографування виборчого бюлетеня у схемах підкупу виборців, необхідно передбачити заборону фото- та/або відеофіксації бюлетеня під час реалізації виборцем права голосувати та встановити в частині 1 статті 159 КК України відповідальність за таке порушення.

За обставинами провадження, що розглядалося Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, обвинувачена в розмові з шістьма виборцями запропонувала їм по 100 гривень за голосування на підтримку кандидата в депутати Дніпродзержинської міської ради (особу кандидата було встановлено слідством). За її словами, вона діяла на прохання іншої особи, яку не знає, отримавши у телефонному режимі вказівку пропонувати виборцям гроші.

Обставини досліджуваних справ є дуже схожими, проте Дніпровським районним судом у справі №209/5175/15-к обрано найбільш м’яке покарання, передбачене санкцією статті, тоді як у справі №369/5667/16-к, попри укладення обвинуваченим угоди про визнання винуватості, Києво-Святошинським районним судом визначено найбільш суворе покарання. Однак у зв’язку із застосуванням звільнення від основного покарання обвинуваченим за результатом призначено фактично однаковий іспитовий строк: 1 рік та 1 рік і 6 місяців.

Резонансною є справа підкупу в с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області. 12 епізодів з підкупом виборців стали лише частинкою діяльності злочинної групи, арешти щодо якої розпочалися на початку грудня 2016 року. У селищі із 1350 виборцями при пособництві службовців, що здійснюють реєстрацію виборців, безпосередньо перед виборами в кілька квартир було прописано 750 виборців. Саме вони забезпечили голоси більшості депутатів, що контролювалася злочинною групою.

На сьогодні до відповідальності притягнуто лише 12 осіб. У кримінальних провадженнях у справах №495/9629/15-к, №495/8728/15-к, №495/9628/15-к та №495/8726/15-к судом встановлено, що обвинуваченим (два подружжя, зареєстровані за однією адресою проживання) запропонували проголосувати на виборах до селищної ради за окремого кандидата в депутати за винагороду в розмірі 300 гривень. Виборців не попередали про те, що їхнє місце реєстрації буде змінено. У кримінальних провадженнях у справах №495/8727/15-к та №495/9634/15-к обвинуваченим запропонували за винагороду в розмірі 250 гривень змінити місце реєстрації свого проживання та зареєструвати його за іншою адресою з метою подальшого голосування за кандидата на виборах до селищної ради. Ім’я та прізвище кандидата мали повідомити лише в день виборів. Після зміни реєстрації місця проживання та голосування за необхідного кандидата їм мали сплатити ще 100 гривень, таким чином, загальна сума обіцяної винагороди становила 350 гривень. У кримінальних провадженнях у справах №495/8010/15-к, №495/8009/15-к та №495/8013/15-к кандидат запропонував обвинуваченим за винагороду в розмірі 500 грн змінити місце реєстрації свого проживання та зареєструвати їх за іншою адресою з метою подальшого голосування за нього. Після зміни реєстрації місця свого проживання та голосування їм мали заплатити ще 500 грн, таким чином, загальна сума обіцяної винагороди становила 1000 грн. У кримінальному провадженні у справах №495/8730/15-к та №495/8729/15-к судом встановлено, що обвинуваченій та обвинуваченому запропонували віддати свій голос на виборах до селищної ради за окремого кандидата за винагороду в розмірі 700 гривень. Про те, що їх перереєструють із попереднього місця проживання на інше, їм не повідомили. У кримінальному провадженні у справі №495/8731/15-к обвинуваченому запропонували отримати гроші за те, що він надасть свій паспорт громадянина України для перереєстрації місця проживання та в подальшому проголосує під час проведення місцевих виборів за кандидата, прізвище якого обвинуваченому буде повідомлено пізніше. За те, що обвинувачений змінить місце реєстрації, він мав отримати винагороду в розмірі 100 гривень, а після голосування ще 200 гривень, тобто загальна сума неправомірної вигоди становила 300 гривень.

У всіх 12 справах особи уклали угоди з обвинуваченням, до них було застосовано статтю 69 КК України (призначено вдвічі м’якше покарання, ніж передбачено законом) у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн), що в деяких випадках є меншою сумою, ніж сума обіцяної їм неправомірної вигоди.

12 проваджень, за якими ухвалено вироки, стосувалися осіб, котрих було викрито ще до проведення виборів, що не завадило злочинцям реалізувати в подальшому план із реєстрації ще 750 виборців та отримати фактичний контроль над селищною радою. Як зазначається в інформаційних повідомленнях, окрім чиновників місцевих органів влади, до злочинної групи входили й місцеві судді та СБУшники, поліцейські та прокурори. Таким чином, прикриття організаторів та пособників підкупу виборців часто відбувається із залученням посадових осіб держави.

Ще одна резонансна схема підкупу мала місце у Чернівцях. У судовому прядку трьох осіб визнано винними за ст. 160 ч. 4 КК України (підкуп виборців – обіцянка або надання виборцю неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб). Судом встановлено, що за два дні до голосування один з обвинувачених прийняв пропозицію кандидата за грошову винагороду скуповувати голоси виборців – студентів навчального закладу. До протиправної діяльності він залучив двох своїх знайомих. Кандидат зустрівся з обвинуваченими, до яких безпосередньо довів план вчинення підкупу та надав кошти в сумі 20 000 гривень. Після цього обвинувачені пропонували студентам (один – 45, інші – по 13) по 250 гривень кожному за голосування за кандидата в депутати на виборах до Чернівецької міської ради. З трьома обвинуваченими затверджено угоду про визнання винуватості та визначено основне покарання із застосуванням статті 69 КК України (призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті) у вигляді позбавлення волі на три роки. Відповідно до статей 75, 76 КК України, обвинувачених звільнено від відбування покарання з випробуванням із застосуванням однорічного строку. До відповідальності на сьогодні притягнуто лише посередників, у той час як провадження проти кандидата, якому оголошено підозру, було закрито та поновлено лише під тиском громадськості – як наслідок розгляду поданих до Генеральної прокуратури скарг.

Єдиним прикладом притягнення до відповідальності кандидата в депутати місцевої ради на сьогодні є провадження у справі №567/123/16-к, що розглядалося Острозьким районним судом Рівненської області. Судом встановлено, що обвинувачений 20 жовтня 2015 року, будучи кандидатом у депутати на чергових місцевих виборах до Острозької міської ради, звернувся до студента Національного університету «Острозька академія» із пропозицією надати по 50 грн кожному виборцю, який на чергових місцевих виборах проголосує за нього, та додатково пообіцяв пригостити цих виборців на суму 500 грн. Виборці, що голосуватимуть за обвинуваченого, повинні були кидати бюлетені до шостої скриньки, а «людина» обвинуваченого, що перебуватиме на виборах, мала вести підрахунок цих виборців та ставити відповідні позначки у наданому студентом списку виборців. Обвинувачений надав студенту частину обіцяних грошей у сумі 500 грн для забезпечення «частування» осіб, що проголосують за нього. Передбачалося, що кількість виборців, залучених до незаконних дій, становитиме 23 особи. Крім цього, обвинувачений надав студенту вказівку забезпечити за обіцяну суму голосування не лише за нього, а й за кандидата на посаду міського голови Острога на цих виборах (особу встановлено слідством). За останні дії обвинувачений обіцяв додатково забезпечити виборців «частуванням» на суму 300–400 гривень. Кандидату призначено мінімальне визначене санкцією покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Застосовано статтю 75 та звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців. Особи, які передавали та отримували кошти, не понесли відповідальності за своє діяння.

Узагальнюючи, наголосимо: незважаючи на те, що найбільша кількість досудових розслідувань стосувалася підкупу виборців, лише у 17 винесених вироках фігурував даний склад злочину. При цьому 12 з 17 вироків щодо підкупу виборців винесені одним судом Одеської області за результатами розслідування однієї незаконної технології. Як засвідчують результати моніторингу Громадянської мережі «Опора», органи слідства зіштовхуються зі значними проблемами щодо доведення фактів підкупу виборців.

Виправити ситуацію з притягненням до відповідальності за найбільш суспільно небезпечні виборчі злочини, такі як порушення порядку фінансування виборчих кампаній та підкуп виборців, можуть заходи із вдосконалення законодавства, підсилені зміною підходів до правозастосовчої практики.

Що необхідно?

• Посилити відповідальність за порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, пропозицію, обіцянку або надання виборцю неправомірної вигоди, передбачивши відповідальність на рівні тяжких злочинів.
• Передбачити можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно повідомили про незаконне фінансування політичної партії, передвиборної агітації, підкуп виборців і сприяли розкриттю відповідних злочинів.
• Внести зміни до частини 3 статті 160 КК України, передбачивши відповідальність за обіцянку надання чи надання як юридичним, так і фізичним особам грошей чи безоплатно або на пільгових умовах неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією або згадуванням назви партії, місцевої організації партії чи імені кандидата на відповідних виборах.
• Передбачити заборону фото- та/або відеофіксації бюлетеня під час реалізації виборцем права голосувати та встановити в частині 1 статті 159 КК України відповідальність за таке порушення.
• Розширити можливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій у справах про порушення правил фінансування виборчих кампаній (стаття 159-1 КК України) та підкуп виборців (стаття 160 КК України), що передбачатиме необхідність визнання цих злочинів тяжкими або розширення кола злочинів, щодо яких можливе застосування негласних слідчо-розшукових дій, на корупційні правопорушення та виборчі злочини, визначені статтями 159-1, 160 КК України.
• Посилити відповідальність за частиною 1 статті 158-1, частиною 1 статті 159 КК України, частинами 1–3 статті 159 КК України, частиною 1 статті 160 до позбавлення волі до трьох років для уможливлення застосування у випадку скоєння таких злочинів застосування статті 208 КПК України (затримання порушника на місці представником органа Національної поліції).

Ольга Коцюруба, юрист Громадянської мережі «Опора»