За закриття справ із «БРСМ-нафти» вимагали 800 тис. доларів

Як з'ясував «Главком», військова прокуратура розслідує справу про вимагання 800 тис. доларів із групи «БРСМ-нафта» за… закриття порушених проти неї кримінальних справ.

Пожежа під Києвом на нафтобазі групи «БРСМ-нафта», де в червні минулого року загинули шестеро людей, стала найбільшою техногенною аварією в Україні за останнє десятиліття.

Після трагедії МВС порушила кримінальні провадження за фактом порушення правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві проти керівництва кількох компаній, що входили до групи «БРСМ». Серед цих компаній: «Побутрембудматеріали» (власник нафтобази), «УкрТрансОіл-2009» та «Парком транс» (користувачі). Під час вивчення обставин пожежі слідчі порушили ще одне питання – умисне ухилення від сплати податків на суму понад один мільйон гривень.

Одразу після пожежі тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко підтвердив припущення журналістів, що мережа АЗС «БРСМ-нафта» і згоріла нафтобаза належали міністру-втікачу Едуарду Ставицькому. При цьому він додав, що незаконну діяльність нафтобази «дахував» екс-заступник генпрокурора Віталія Яреми Анатолій Даниленко. Останній спростував це і навіть обіцяв подати до суду на керівника Служби безпеки України.

Невдовзі Наливайченка було звільнено, з моменту аварії минув рік, а про результати розслідування правоохоронці досі не відзвітувалися.

Як з'ясувалося, за тишею, яка огорнула цю справу з осені, відбуваються бурхливі події.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень, наприкінці березня цього року у столичному кафе «Реприза» відбулась зустріч між «представником інтересів» «БРСМ-Нафта» та посередником, який гарантував «вирішення зі службовими особами правоохоронних та контрольних органів України питання щодо закриття існуючих кримінальних проваджень та припинення проведення перевірок щодо діяльності зазначеного товариства». За таку послугу він запросив 800 тисяч доларів.

Ця інформація міститься в ухвалі Печерського суду Києва, який 24 червня надав дозвіл на отримання інформації про телефонні дзвінки злочинця і його спільників. Привертає увагу, що здирника на момент цього судового засідання ще не було затримано. Цей факт не завадив прокурорам наперед захистити своїх колег: вони заявили на суді, що дії підозрюваного – шахрайство і він насправді не планував корумпувати посадовців.

В той же час звертає на себе увагу дата цих перемовин, яка може свідчити про те, що посередник був добре інформований про хід розслідування і обрав найкращий час для такої пропозиції. Річ у тім, що розмова з представником нафтобізнесу у нього відбувалась у березні - напередодні завершення строку розслідування (добігав кінця на початку квітня).

Можна припустити, що наслідків ці перемовини не мали. 5 квітня Генпрокуратура продовжила строк розслідування, яке було врешті-решт завершено наприкінці травня.

Чотирьом особам, серед яких заступник директора «Укртрансоіл-2009», директор ТОВ «Побутрембудматеріали», директор та провідний інженер фірми «Парком Транс», судом було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження: до 23 червня 2016 року включно.

Чи передано обвинувальні акти до суду – поки що невідомо.

Нагадаємо, що проблеми у групи «БРСМ-нафти» почалися до пожежі. Ще восени 2014-го року в ЗМІ розлетілася скандальна новина: п'ята частина зі 135 автозаправок групи «БРСМ» призупинили роботу після того, як туди завітали представники правоохоронних органів. Завдяки нафтотрейдерові, який надав інформації розголосу, всі дізналися, що приводом для обшуків стало «обрахування» покупця на 8 копійок.

Поруч з арештами АЗС власники бізнесу стикнулися з новим викликом – у групи намагалися відібрати дві з чотирьох нафтобаз. Одну 2014-го року заарештували на прохання слідства, іншу – ту, що згорить 2015-го року – намагався забрати за борги державний «Укрексімбанк». Незважаючи на всі складнощі, власники зуміли залишитися «при своїх»: арешт із нафтобази під Переяславом-Хмельницьким за кілька місяців зняли, а нафтобазу під Васильковим «відбили» через суди.

Тут можна згадати версію Наливайченка, відповідно до якої восени 2014-го року екс-заступник генпрокурора Даниленко допоміг Ставицькому закрити кримінальну справу проти «БРСМ-нафта» в обмін на частку прибуткового, але «незаконного» бізнесу.

Чому «незаконного»? Річ у тім, що за даними МВС і СБУ, комерційний успіх цим АЗС приносила дешевизна палива: на нафтобазах групи виробляли сурогат із компонентів, які оподатковуються за мінімальною податковою ставкою. Нагадаємо, що одна з основних причин пожежі, що озвучується частіше за інших, - невдале змішування нафтопродуктів.

Обрана бізнес-модель за президентства Віктора Януковича дозволяла нафтотрейдерові рости як на дріжджах. За кілька років кількість АЗС під брендом «БРСМ» зросла в чотири рази – до 139-ти. При таких темпах розширення складно уникнути несподіванок. Наприклад, таких як вибух автозаправки в Переяславі-Хмельницькому 2013-го року. Тоді «БРСМ» повідомила про теракт, проте зустрічна версія вказувала на грубі порушення під час проектування й експлуатації АЗС.

Своєю чергою, «БРСМ-Нафта» пояснювала причину виникнення загоряння на своїй нафтобазі зовнішнім втручанням і пов'язувала це з продовженням терористичних актів на об'єктах компаній (протягом останніх років на заправках компанії неодноразово відбувалися вибухи або пожежі, - «Главком»). Раніше компанія заявляла, що 16 січня 2015 року на автозаправному комплексі в місті Бровари (Київська область) було виявлено і знешкоджено вибуховий пристрій. Про це та ще про два факти виявлення вибухівки, за словами прес-служби компанії, були повідомлені компетентні органи, у тому числі і Служба безпеки України, але вони не були до кінця розслідувані.

Як відзначав в.о. начальника Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Києві Валерій Борисов, такої пожежі, як на нафтобазі «БРСМ-нафта» під Васильковим, в Україні не було з 60-х років минулого століття. Витрати на її гасіння згодом оцінювали в 50 мільйонів гривень.