Змінюйся або помри. До 2030 року зникне півсотні професій

З розвитком технологій ринок праці суттєво змінюється. Роботи і комп’ютери вже зараз виконують деякі завдання краще за людей, і їхня роль у повсякденному житті буде тільки зростати. За прогнозом вчених з Оксфордського університету, майже половина робочих місць у Сполучених Штатах буде замінена комп'ютерами вже в найближчі 10-20 років.

Та деякі економісти не бачать приводу для паніки, адже економіка проходить через процес автоматизації безперервно: старі професії зникають, натомість з’являються нові. Така проблема турбувала людей ще набагато раніше. Наприкінці ХVIII ст. – початку ХІХ ст. виник рух луддитів. Робітники мануфактур протестували проти впровадження машин на виробництві у Великій Британії.

Експерти прогнозують, що до 2030 року зникне 53 професії, натомість з’являться 186 нових. І до змін вже треба готуватись.

Які професії можуть зникнути?

Особливістю нової технологічної революції є те, що сфер діяльності, де людина могла б бути продуктивнішою, ніж машина, залишається все менше і менше.

Цікаво, що автоматизація в галузях зазвичай розпочинається з робіт середнього рівня кваліфікації. Роботи сьогодні можуть виконувати досить складні задачі, але машини поки що не здатні відтворити художню творчість чи професійну майстерність. В той же час машини не залучають до робіт із низьким рівнем кваліфікації, оскільки її можуть виконувати у розвинених суспільствах, наприклад, мігранти, праця яких обходиться роботодавцям поки що дешевше, ніж виробництво, експлуатація та обслуговування роботів.

Насамперед ризикують залишитись без роботи ті працівники, які позбавлені будь-якої цінності в економічному, політичному або навіть художньому плані.

Вже до 2030 року можуть зникнути або значно трансформуватись такі професії як бухгалтер, копірайтер, кошторисник, бібліотекар, юрист-консультант, нотаріус, логіст, диспетчер, штурман, коректор, журналіст, перекладач. Серед робітничих професій – білетер, наглядач у музеї, охоронець, листоноша, оператор call-центру, швея, гірник тощо.

Наприклад, попит на юрист-консультантів буде падати, оскільки вже зараз відповіді на поширені запитання можна знайти в розділах «запитання ‒ відповіді» на більшості правових порталів, а необхідні документи нескладно відшукати в архівах баз даних.  Нинішні професії бібліотекаря та архіваріуса зникнуть, і діяльність в архівах перейде в мережеве управління рішеннями.

Професія турагента зникне через те, що люди все частіше віддають перевагу індивідуальному туризму. Крім того, завдяки можливості знайти в інтернеті велику кількість сервісів і додатків з підбору трансферу, проживання, планування дозвілля, користувачі мають змогу без посередників організовувати свій відпочинок. Згодом турагенти залишаться тільки в елітному сегменті, де особливо цінуватиметься те, що з клієнтом на замовлення індивідуально працює людина, а не програма.

Наявність програм переведення мови в текст і програм з написання текстових документів дають змогу автоматизувати і прискорити журналістську роботу. Наприклад, компанія Bloomberg вже замінила частину персоналу на новинну програму штучного інтелекту, яка пише біржові новини швидше, ніж журналісти. Через 20 років штучний інтелект зможе на 95 % вирішувати завдання, пов’язані із засобами масової інформації. Тому основним прибутком журналіста стане авторська журналістика, побудована на оригінальному погляді та підході автора, близька до художньої літератури чи кіно.

За якими професіями майбутнє?

Збільшується чисельність населення планети, вичерпуються природні ресурси, тому потрібні будуть спеціалісти, які зможуть допомогти людству адаптуватись до змін на планеті. Для цього необхідні будуть агропоніки, фахівці як в агрономії, так і в інженерії, які будуть адаптувати великі міста для вирощування сільськогосподарської продукції.

Проектувати міста і їхню інфраструктуру потрібно буде з урахуванням новітніх технологій: встановлення дорожнього покриття з датчиками контролю стану дороги, а також «розумними» знаками, розміткою і системами відеоспостереження. І робити це будуть планувальники розумного міста, урбаністи-екологи.

Інженери з кліматології допоможуть послабити чи навіть запобігти негативним наслідкам змін клімату, а спеціалісти з альтернативної енергетики розроблятимуть та обслуговуватимуть джерела чистої енергії.

Збільшення інформації призведе до необхідності її упорядковувати, тому можлива поява професії утилізатора інформації. Фахівці цієї сфери повинні будуть відслідковувати і знищувати непотрібну особисту чи професійну інформацію.

Пошириться використання дронів. Наприклад, для розвідки територій, відстеження переміщення техніки, постачання вантажів у важкодоступні місця, для зйомок репортажів у гарячих точках. Тому з’явиться потреба в операторах безпілотного апарату.

Футурологи прогнозують, що люди краще будуть слідкувати за своїм здоров’ям, а організовувати здоровий спосіб життя, визначати оптимальні фізичні навантаження та системи харчування будуть валеологи. Крім того, з’явиться необхідність у великій кількості доглядальників для літніх людей, адже збільшення тривалості життя призведе до старіння населення планети. Натомість роботи навряд чи зможуть замінити людину у сфері догляду і опіки – тут важливе спілкування.

Спеціальні дієтологи – нанодієтологи та молекулярні дієтологи –  розроблятимуть індивідуальну схему харчування, виходячи з молекулярного складу їжі і результатів генетичного аналізу людини. Експерти прогнозують, що у сфері медицини розвиватимуться технології, які допоможуть насамперед діагностувати хвороби, досконало оцінювати стан здоров’я людини, щоб не допускати розвитку важких захворювань.

З’явиться необхідність у таких спеціалістах як інженер-композитник, оператор 3D-друку. Він підбирає композитні матеріали для виготовлення продукції, володіє технологіями з використанням 3D-друку (лазерної стереолітографії, селективного лазерного спікання, електронно-променевої плавки, наплавлення, ламінування тощо).

І хоча роботи витіснять людей із багатьох сфер діяльності, потрібні будуть фахівці для створення самих роботів, як і для обслуговування машин. Проектувальник (оператор) роботів буде проектувати кіберпристрої різних типів (діагностичні роботи, роботи-хірурги, кіберпротези тощо).

ТОП-10 професій майбутнього у Німеччині:

• Інженер-будівельник та інженер-енергетик.
• Фахівець з інформаційної безпеки.
• Розробник програмного забезпечення.
• Економіст-математик - фахівець, здатен вирішувати економічні проблеми  математичними методами. Його робота включає в себе управління ризиками, оптимізацію виробничих процесів, оцінку інвестицій.
• Менеджер з продажу. Вони потрібні в усіх галузях промисловості.
• Мехатронік. Мехатроніка - своєрідний сплав механіки і електроніки: фахівці цього напрямку займаються створенням та експлуатацією систем і машин з комп'ютерним управлінням.
• Технолог громадського харчування. Контроль за виробництвом продуктів харчування.
• Спеціаліст з догляду за людьми похилого віку. Крім того, необхідні і менеджери, здатні координувати його роботу. За статистикою, кожен п'ятий німець уже досяг 65 років, а до 2060 року до цієї вікової групи буде відноситися кожний третій житель Європи.
• Лікар. Особливо відчувається нестача лікарів-неврологів, психологів, радіологів та стоматологів.
• Викладач математики та природничих наук. Знання математики, біології, хімії та фізики необхідні для багатьох з перерахованих вище професій, а значить, потрібні і викладачі цих предметів в школах.

Що робити, щоб залишатись потрібним?

Попри те, що попит на значну кількість професій впаде, експертам у своїй галузі поки що нічого боятись. Наприклад, роботу репортера, що працює у гарячій точці, можуть виконувати дрони. Це і безпечніше для самого репортера, так і зручніше, адже дрон добереться туди, куди людина просто фізично не зможе дістатися, і зніме все це з різних ракурсів. Натомість журналіста, який вміє записувати цікаві інтерв’ю, пише цікаві тексти, замінити робот навряд чи зможе.

В «епоху змін» багатьом співробітникам треба бути готовими до роботи в умовах високої невизначеності. А значить, швидко ухвалювати рішення, реагувати на зміну умов роботи, розподіляти і перерозподіляти ресурси, управляти своїм часом в умовах постійно мінливого потоку робочих завдань.

І далі будуть розвиватись інформаційні технології, тому важливо активно освоювати їх, причому людям усіх галузей. Наприклад, дистанційна освіта витіснятиме роботу вчителя, тому педагогам треба буде пристосовуватись до викладання онлайн.

Для успішної людини вміння вчасно оновлювати знання, заповнювати «білі плями», правильно структурувати інформацію і застосовувати все це на практиці – одне з найбільш ключових навичок. Вже у найближчому майбутньому система освіти навряд чи зможе реагувати на настільки швидкі зміни, тому на перший план вийде ідея безперервної освіти і самонавчання в процесі роботи.

Минулоріч компанія PricewaterhouseCoopers провела опитування жителів Китаю, Німеччини, Індії, Британії та США для дослідження «Робота майбутнього. Які сили будуть формувати реальність в 2030 році». З’ясувалось, що 74% опитаних готові здобувати нові навички і навіть повністю змінити спеціалізацію, аби залишитися професійно затребуваними.

У сучасному світі на вагу золота фахівці, які володіють знаннями відразу в декількох галузях, тому цінується крос-функціональність, а крім того ще й мобільність – здатність освоювати швидко різні професії, вчитися. Зросте потреба в «універсальних солдатах»: цінуватися будуть фахівці, які володіють кількома іноземними мовами, знають основи менеджменту, маркетингу та фінансів. Не виключено, що найперспективніші фахівці різних галузей змушені будуть вивчати програмування, щоб спілкуватися з IT-шниками однією мовою.

Залишаться популярними професії, пов'язані з маркетингом і продажем, а також затребувані будуть фахівці у галузі сервісу: не зникне потреба у салонах краси, ресторанах і фітнес-залах.

Значна частина роботи стане творчою – як наслідок, люди масово потягнуться до художньої творчості.

Все більше професій буде пов'язано зі спільною діяльністю в групах - люди більше будуть співпрацювати з іншими. Тому одним із важливих умінь стане навик організації роботи у колективі.

Поява нових викликів позначиться на емоційному і психічному стані людей, тому крім звичайних психологів і психотерапевтів суспільство потребуватиме фахівців із сімейного розвитку, медіаторів соціальних конфліктів, бізнес-коучів та персональних бренд-менеджерів.

Ще однією дуже важливою тенденцією, яка вже набула широкого поширення в світі – важливість якої поступово починають усвідомлювати і в Украіні – є зростання вимог до екологічності вироблених товарів і послуг, що надаються. Екологічність означає бережливе ставлення до будь-яких природних ресурсів, а також скорочення обсягу відходів. Тому навички «екологічно відповідальної поведінки» увійдуть у стандартну підготовку будь-якого працівника.

«Коли Генрі Форд винайшов конвеєр, робітники панікували через можливу втрату роботи. Багато професій внаслідок науково-технічного прогресу і справді відмерли, але люди знайшли нові заняття. Тому треба бути достатньо гнучкими, адже ми живемо у світі так званого VUCA (абревіатура від volatility - непостійність, uncertainty – непевність, невизначеність, complexity – складність і ambiguity – неоднозначність, «Главком»). Це світ, у якому все постійно змінюється, девізом якого є принцип «змінюйся або помри». Зараз вже навіть не говорять про прогнозування змін, а про управління змінами», - прокоментувала «Главкому» майбутні зміни керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Катерина Криворученко.

Майбутнє ринку праці в Україні

Роботи замінять нас завтра? Як до цього готуватися? Спеціалістам в Україні сьогодні треба чітко розуміти, як працювати із сучасним обладнанням, програмним забезпеченням. Це стосується і медиків, і аграріїв. Соціальні мережі активно входять у наше життя, змінюється формат комунікацій. Наприклад, для оптимізації робочого процесу вдаються до skype-конференцій, робочих чатів онлайн. Запроваджується спеціальне програмне забезпечення. Тому в Україні людям, особливо представникам старшого покоління, треба розуміти,  як усім цим користуватися.

«Звичайно, це буде не так швидко впроваджено в Україні, як наприклад у силіконовій долині. Можливо, запровадження сучасних технологій не така поширена практика у маленьких містечках, але у містах великих є IT-кластери, є розробники програмного забезпечення, де є дистриб'ютори, і це все впливає на ведення бізнесу», – розповідає Катерина Криворученко.

Необхідність здобувати знання у суміжних сферах після того, як опанував основну професію, є актуальною і для України.

«Часта зміна роботодавців, зміна сфери діяльності (перепрофілювання) – це тренд міжнародного ринку праці, який властивий також і для нашої країни», - додає Криворученко.

Попит на професії турагентів, листонош, можливо, дійсно падає, але все рівно залишатиметься певний відсоток клієнтів, яким цікавіше і приємніше поспілкуватись з людиною, перед тим як щось купити. І це тоді, коли інтернет-комерція дуже активно розвивається, і в Україні також.

«Багато речей, які раніше вважались фантастичними, зараз вже доступні в Україні: синхронізації, хмарні технології – все це використовується для оптимізації бізнесу. Особливо у великих містах. Бо якщо поїхати в регіони, то там навіть не всі компанії, що працюють у сфері продажу, мають програми CRM, більше того, не всі можуть собі дозволити їх. Але всі, хто користується, говорять про позитивні результати», – розповідає експерт HeadHunter.

В Україні є проблеми і через те, що не всіх затребуваних на ринку праці фахівців готують вищі навчальні заклади. Тим не менше, виші намагаються реагувати на запити ринку праці, співпрацюють з роботодавцями і створюють спільні проекти, готують тих фахівців, яких потребує роботодавець.

У найближчому майбутньому будуть дуже затребувані digital-маркетологи, аналітики big data. Щоб працювати у цих сферах, можна отримати освіту в університеті, а потім удосконалити навички на онлайн платформах, які пропонують різні курси, реагуючи на запити ринку.

Особливо росте попит в Україні на спецілістів у IT-галузі. Щомісяця українські IT-компанії оприлюднюють близько трьох тисяч нових вакансій, а розробка програмного забезпечення є чи не найпривабливішою сферою зайнятості в країні з точки зору заробітку: середня зарплата програміста початкового рівня є приблизно вдвічі більшою за середню зарплатню по країні. Водночас щороку, згідно з даними міністерства освіти, вищі навчальні заклади держави випускають близько чотирьох тисяч фахівців за суміжними з IT спеціальностями.

Але рівень підготовки розробників в Україні є вкрай низьким. Як стверджує Ярослав Любинець, голова ради директорів компанії SoftServe, із тих чотирьох тисяч випускників придатні для того, щоб у короткий термін стати програмістами, хіба що 25%. Але для охочих краще опанувати ІТ-ремесло великі компанії-розробники відкривають власні лабораторії, окремі курси підготовки при кафедрах найрейтинговіших вишів із технічними напрямами навчання.

Яна Степанковська, «Главком»