«Золотий гектар». Як Черновецький залишив Верховну Раду без землі

На земельній ділянці, де парламент планував оселити 205 народних депутатів і виділяв мільйони на забудову території, розпочалось будівництво елітного багатоповерхового комплексу.

Бізнес-центр, басейн, трирівневий паркінг та квартири вартістю 22–25 тис. гривень за 1 кв. м (ціна на стадії «котлован») – так виглядає опис нового житлового комплексу в історичній частині Києва, на Подолі.

Ще одна особливість майбутньої забудови на вулиці Глибочицькій, яка вже розпочалась, – саме на цьому місті ще кілька років тому депутати Верховної Ради планували звести для себе службове житло – дім на 205 квартир.

Ймовірно, дехто з парламентарів уже б відсвяткував новосілля у новому будинку, якби наприкінці нульових Київрада, якою керував тодішній мер Леонід Черновецький, не віддала землю під майбутнім будинком у приватні руки.

З того часу між Верховною Радою і комерційними структурами, що набули права на ділянку, тривають судові війни.

Спірна територія площею більше гектара розташована на Подолі, на вул. Глибочицькій, 73-77, впритул до дитинця старого міста. Ще у 1986 році ділянка була відведена для автобази президії Верховної Ради УРСР. Витративши на підготовчі роботи $5 млн (у рублевому еквіваленті), згодом влада заморозила будівництво.

Відтоді огороджену парканом територію зайняли дерева та кущі. Про неї згадали лише на початку нульових. Щоправда, замість автобази керівництво парламенту ухвалило рішення побудувати житловий будинок для народних депутатів і співробітників парламенту.

Однак у 2007 році Київрада проголосувала за передачу цієї ділянки комерційній компанії «ВК-Брок» для будівництва адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та підземним паркінгом.

Як свідчать матеріали з судового реєстру, зупинити ініціативу київської влади намагався тодішній голова Верховної Ради Олександр Мороз, який у 2007 році застерігав міського голову Леоніда Черновецького не виносити на розгляд Київради питання про відчуження землі на Глибочицькій, оскільки у супровідних матеріалах були суттєві помилки.

З 2004 року до середини 2006-го директором нового користувача «подільського гектара» – фірми «ВК-Брок» – був Євген Шевчук, який згодом обійняв посаду начальника управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківського району Києва. Скандальна ділянка розташована саме в цьому адміністративному районі. У 2006 році Шевчук обирається депутатом Шевченківської райради, де керує фракцією блоку мера Леоніда Черновецького.

Після того, як у 2007 році Київрада проголосувала за продаж території, Верховна Рада звернулася до суду. З того часу адміністративні та господарські суди Києва встигли провести десятки засідань. Проміжні рішення приймалися на користь то однієї, то іншої сторони.

Верховна Рада не стала чекати остаточного завершення судової тяганини і вже у 2011 році у бюджет ВР було закладено кілька мільйонів гривень на розробку проектно-кошторисної документації – для забудови земельної ділянки на вулиці Глибочицькій.

У свою чергу, фірма «ВК-Брок» віддала спірну ділянку в іпотеку австрійському «Ерсте-Банку». А згодом передала ділянку банку, тим самим задовольнивши вимоги іпотекодержателя.

Це ускладнило прокуратурі та парламенту боротьбу за землю, але врешті-решт, чотири роки тому, суди визнали договір іпотеки недійсним, так само було визнано недійсним саме рішення Київради, яким у парламенту забрали землю.

Здавалося, що в історії можна ставити крапку, але землю так і не повернули громаді Києва – всупереч судовим рішенням. Натомість наприкінці минулого року право власності на ділянку отримав «Житлово-будівельний кооператив «Березнякижитлобуд». А у червні 2016 року остання продала «золотий гектар» фірмі «ДІА РК». Наприкінці літа право забудови земельної ділянки отримала фірма «Статус Буд Прайм». Саме цій структурі належатиме право власності на об'єкт незавершеного будівництва – адміністративно-житловий комплекс із вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського й торговельного призначення та підземним паркінгом загальною площею понад 11 тис. кв. м.

Як наразі стверджують у прокуратурі, на огородженій парканом ділянці вже здійснюються будівельні роботи.

Згідно з документами прокуратури, яка напередодні вимагала від суду накласти арешт на землю (суд задовольнив), на спірній земельній ділянці вже здійснюється будівництво об'єкта ЖК Podil Plaza & Residence (здача об'єкту в експлуатацію – 4-й квартал 2017 року).

На сайті ЛУН.ua зазначено, що за зеленим парканом уже збудовано чотири поверхи, а ціни на квартири стартують від мільйона гривень. Згідно з інформацією веб-сайту podil.com.ua, який є офіційною сторінкою «Багатофункціонального житлового комплексу преміум-класу Podil Plaza&Residence», напередодні було відкрито відділ продажу на об'єкті будівництва.

Хто заробить на депутатській землі?

Формально компанія «ВК-Брок», до якої мав відношення член команди Черновецького Євген Шевчук, полишила спроби збудувати щось на депутатському гектарі, віддавши кілька років тому землю на користь «Ерсте Банку». Але чи відійшла від справи команда Черновецького? Можливо, але не далеко. 

Отже, на сьогодні учасниками забудови та причетними до неї структурами є маловідомі «ДІА РК», «Статус Буд-Прайм», «Житлово-будівельний кооператив «Березнякижитлобуд». Ще одна залучена компанія – «Житлово-будівельний кооператив «Поділ Плаза», яка влітку цього року придбала стару будівлю на території спірної ділянки.

Власниками або керівниками цих структур є люди, пов’язані із бізнесом Андрія Стріхарського – забудовника, злет бізнесу якого припадає на часи правління столицею команди Леоніда Черновецького. Серед засновників або керівників двох із зазначених вище структур – «Березнякижитлобуд» та «ДІА РК» – є Раїса Стріхарська.

Як писали «Наші гроші», Андрій Стріхарський прописаний за однією адресою із Раїсою Стріхарською і відомий за низкою розіграних тендерів, зокрема на 6 млн грн на реконструкцію парку «Кіото», 2,5 млн грн на паркову зону навколо озера Тельбін, 1 млн гривень на парк Партизанської Слави. Загалом, за останніх сім років ці фірми виграли тендерів на суму понад 50 млн гривень.

Ще одна деталь: за даними Держархбудінспекції, Раїса Стріхарська є замовником будівництва житлового будинку на 30 квартир по пров. Краснокутському, 16 у Дніпровському районі Києва. Ділянку під це будівництво було виділено за підписом мера Леоніда Черновецького у 2009 році.

Федір Орищук, «Главком»