Олів’є часів Гройсмана

Попереду традиційно затяжні для українців новорічні свята. Як свідчить опитування «Главкома», в якому вже взяли участь понад 15 тисяч читачів, 83% з них планують провести канікули вдома. Тобто громадяни традиційно святкуватимуть у родинному колі і дбатимуть про святкові розваги та страви самостійно. Тож саме час порахувати, у скільки ж обійдеться пересічному українцю новорічний стіл.

Доки влада рапортує про річну інфляцію в 14%, відвідувачі ринків та супермаркетів бачать цінники, що переписуються ледь не щотижня і дещо не відповідають офіційній статистиці. Бо «продовольча інфляція» галопом випереджає загальну – ціни на багато продуктів харчування у році, що минає, зростали більше, ніж індекс інфляції. Найбільше подорожчали яйця (на 34%), вершкове масло (на 32%), молоко (на 22%), кисломолочний сир (на 16%), соняшникова олія (на 11%). Виробники пояснюють це зростанням світових цін, браком якісної сировини, сезонними факторами, а під свята додається ще й неминуча «новорічна» націнка від кмітливих продавців.

Оцінити, наскільки реально збідніли люди за рік, можна за допомогою традиційної новорічної страви – олів’є. Якщо в усьому світі існує такий альтернативний варіант підрахунку купівельної спроможності мешканців різних країн, як «індекс Біг-мака», то українці, що витрачають більшість своїх доходів на харчі, вираховують свою платоспроможність традиційно так званим «борщовим набором». Та у випадку з Новим роком можна скористатись «індексом олів’є».

Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик підрахував і порівняв вартість цього «французького» салату з радянським колоритом за останні роки. З цих його підрахунків можна зробити висновок: реальна вартість новорічного столу цього року буде на 31,4% більшою, ніж минулого. 

«На картоплю ціна за рік зросла на 50% – з 4 до 6 гривень, курятини рік тому можна було купити за 17 гривень, зараз – за 25,50, – підбиває підсумок подорожчання інгредієнтів страви Скоцик. – Взагалі, «індекс олів’є» порівняно з минулим роком зріс на 30–35% при офіційній інфляції в 12,5%. Його вартість обійдеться вже не у 67 грн, а у 88 грн. Загалом олів’є за останніх два роки здорожчав рівно вдвічі. Для порівняння: торік «індекс олів’є» додав 35% проти 34% у 2014 році. До того часу подорожчання були взагалі незначними».

Розрахунок «індексу олів'є»

Порахували експерти і вартість різдвяної куті, яка переходить у розряд делікатесу для багатьох сімей, бо звичайна пшенична крупа подорожчала за рік на 45–47%, мед – удвічі, родзинки – в 2,5 разу. І на це не впливає ані офіційна інфляція, ані тим паче якісь дотації уряду сільгоспвиробникам. Бо значна частина продуктів вирощується в приватних господарствах, і для тих звичайних селян, які везуть свій товар на ринок, значення мають не міфічні плани уряду з підтримки аграріїв, а більш приземлені речі – такі, як зростаюча вартість місця на ринку та проїзду в маршрутці.

Як змінилася вартість куті?

Загалом же, якщо порахувати вартість новорічного столу з традиційним набором продуктів – салати, холодець, копчені продукти, фрукти, алкоголь, то він коштуватиме приблизно 2000 гривень, що на 600 гривень більше за минулорічну вартість (якраз на ті ж самі 30%, що показав нам «індекс олів’є»). Якщо ж захочете побалувати себе делікатесами та солодощами, доведеться викласти ще чималу суму. Так, вартість фірмового рошенівського торта «Київський» зросла за рік, мабуть, рекордно – зі 126 до 224 гривень! Таке частування тепер точно можна собі дозволити хіба на великі свята.

«Тобто з готових продуктів торт здорожчав найбільше, причому навряд чи всі його інгредієнти так само здорожчали, – дивується Скоцик. – Але в кінцевому підсумку увесь ринок продуктів харчування залежить від купівельної спроможності нашого населення. Ринок продуктів харчування в 2014 році в нашій країні становив $17,6 млрд, в цьому році – орієнтовно $6,8–6,9 млрд. Вживання продуктів харчування в Україні впало за останні три роки в 2,4 разу. Якщо в 2013-му ВВП на душу населення становив $3700, в минулому році – $1750, то цьогоріч буде орієнтовно $1500–1550. На жаль, Верховна Рада з двома урядами повністю положила галузь і переробки, і виробництва продуктів харчування. Тому стіл українця на новорічні свята цього року буде набагато біднішим, ніж раніше». 

Експерти Аграрної партії прогнозують, що до кінця грудня молоко, яке і так наразі б’є цінові рекорди, подорожчає щонайменше на 5–10% через зростання вартості сировини та сезонне скорочення виробництва. Також підвищення попиту на свята спровокує підвищення цін на м'ясо на 7–10%. Проте і після свят цінове ралі може не завершитись – через скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв виробництво в сільському господарстві може впасти більш на 10%, що призведе до зростання цін. Уже після Нового року буханець житнього хліба з борошна першого ґатунку може коштувати близько 11 гривень. Ціна батона теж буде поволі зростати, але платоспроможність покупців одночасно зростати не буде, тож виробники почнуть економити на якості та маніпулювати вагою та об’ємами товару. Вже не є дивиною пляшки із соняшниковою олією об’ємом 800 грамів на полицях магазинів, і тенденція до такої «мінімізації» триватиме. Поки ж, як радить гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, дещо зменшити навантаження на кишені українців може велика конкуренція на ринку торгівлі – торговельні мережі вже надають акційні знижки від 20% до 40% на передноворічні продукти харчування.

Нагадаємо, що до 1 січня 2017 року діє тимчасове скасування державного регулювання цін на соціальні продукти, за результатами якого уряд має ухвалити рішення щодо повного скасування, обмеження чи відновлення такого регулювання. На думку представників Міністерства аграрної політики, внаслідок цього експерименту радикального зростання цін на продукти харчування не відбулося. «Мінагрополітики виступає за скасування регулювання, враховуючи, що воно не чинить істотного впливу на рівень споживчих цін, а регулювання ринку має перебувати виключно в руках Антимонопольного комітету, якщо є якісь серйозні порушення», – заявив директор департаменту продовольства Мінагропроду Микола Мороз. За його словами, найбільше подорожчали продукти молочної групи – на 10–15% – але викликано це було в першу чергу економічними факторами.

Проте, на думку експертів, повністю відмовлятись від державного регулювання не варто.

«Прикрі факти, коли торговельні мережі вдаються до спекулятивного формування цін на низку продуктів харчування, свідчать про необхідність повернення норми про обмеження торговельної надбавки в 15% для продавців, як було раніше. Що стосується скасування обмеження на націнку для виробників, то цю норму, навпаки, слід залишити. Адже стимулювання збільшення обсягів виробництва продуктів харчування є найкращою гарантією їхньої доступності для вітчизняного споживача», – говорить аграрний експерт Денис Марчук.

Через, м’яко кажучи, не дуже вдалу політику держави в аграрній сфері минулого року аграрне виробництво в Україні впало на 4,8%, вже з початку цього року тваринництво впало на 2,8% (на 2,3% зменшено обсяг виробництва молока, на 10,5% – яєць). Поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 3,8%, свиней – на 4,6%, птиці – на 3,6%. Витрати на виробництво рослинницької продукції зросли на 9,1%, а тваринницької – на 20,9%. Загалом же вартість виробництва зросла на 12%. І в наступному році, як вже зазначалось, ситуація може погіршитись, якщо до аргументів виробників продовольства при прийнятті бюджету на наступний рік не дослухаються.

«Якщо влада позбавить сільгоспвиробників спецрежиму ПДВ, не надавши відповідних компенсаторів, від цього програють усі. І найбільше – український народ, – впевнений Скоцик. – У разі скасування спецрежиму ПДВ виробництво в сільському господарстві впаде більш ніж на 10%. І замість зростання надходжень у бюджет на 10,6 млрд грн, якого очікують у Мінекономрозвитку, ВВП країни знизиться на 1%, а це понад 20 мільярдів гривень».

Проблеми, які держава створює аграріям, вже безпосередньо позначаються на всіх громадянах: нинішнє зростання ціни «новорічного кошика», яке торкається кожного, – тому яскрава ілюстрація.

Микола Мельник, для «Главкома»