Ілюзія миру. Нормандська зустріч: дубль 12

Завершилася вже 12-та за рахунком зустріч міністрів закордонних справ Нормандської четвірки (Україна, Німеччина, Франція, РФ) в Берліні. В Євросоюзі традиційно покладали значні надії на те, що результати зустрічі принесуть прогрес в питанні мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Напередодні зустрічі міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр навіть зауважив, що мінський процес не може тривати без кінця. Тобто проблеми припинення вогню, проведення місцевих виборів – ключові, і для їх розв'язання сторони конфлікту повинні знайти точки дотику. Але результати зустрічі традиційно виявилися неоднозначними.

Ілюзія безпеки замість виведення російських військ

Судячи з підсумків зустрічі в Берліні, Росія не збирається виводити свої війська, важке озброєння й техніку з території Донбасу та розформовувати загони найманців. Це – основне джерело небезпеки для суверенітету України, але свою причетність до нього російська сторона наполегливо відкидає. Кремль переконує, що очищення Донбасу від російсько-терористичних військ - це свого роду привід для затягування Києвом проведення виборів на окупованих територіях, амністії терористів, проведення конституційної реформи з наданням особливого статусу Донбасу.

«Всі аргументи Києва щодо неможливості обговорювати жодні політичні питання без довгострокового встановлення режиму припинення вогню, несерйозні», – Григорій Карасін, статс-секретар, заступник міністра закордонних справ РФ.

Україна та Європа запропонували альтернативний сценарій забезпечення безпеки. Німецький міністр закордонних справ підкреслив у брифінгу після зустрічі, що сподівається на співпрацю України та Росії заради миру на Донбасі, а також про те, що було досягнуто певних «консенсусів» щодо підтримки режиму припинення вогню.

Це стосується плану України з врегулювання конфлікту на Донбасі за участі спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. У зоні конфлікту створюватимуться бази СММ задля контролю кордону та моніторингу в «точках ризику». Найімовірніше, мається на увазі створення постійних опорних пунктів для європейських спостерігачів на найбільш небезпечних в плані провокацій дільницях фронту та на кордоні, через який пересувається російська військова техніка – автодороги та залізницю, пункти пропуску громадян.

«Ми запропонували триступеневий план, який містить організацію ряду баз для СММ, з яких можна буде контролювати кордон, забезпечення розміщення відповідного устаткування, щоб контролювати точки ризику, зокрема, автомобільні дороги та залізниці, і, звичайно, розмістити співробітників ОБСЄ на пунктах пропуску з нашого боку, а також деякі інші деталі», – Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.

Напевно, подібний розклад має влаштовувати всі сторони. Євросоюз остаточно перекладає відповідальність за врегулювання конфлікту на ОБСЄ, бази якої повинні слугувати гарантією безпеки та припинення вогню по лінії розмежування окупованих території та України. У такому розкладі Росія може зберегти військову присутність на Донбасі до невизначеного часу. Головна умова - не порушувати режим припинення вогню. Європа сподівається на співпрацю РФ з Україною з приводу забезпечення безпеки в місцях постійної дислокації спостерігачів ОБСЄ, щоби уникнути критики та санкцій з цього приводу. Про відміну санкцій за результатами зустрічі європейські міністри не повідомляли.

 Але в такому «заморожуванні» конфлікту є явні недоліки:

-  ОБСЄ не має досвіду в проведенні миротворчих операцій за участі військових контингентів.

-  Під час зустрічі в Берліні сторони так і не змогли домовитися про чіткий регламент дій цієї місії, терміни, характер озброєння, умови взаємодії з українською стороною та сепаратистами.

-  Росія залишає за собою вікно для поновлення військових дій, перекладаючи відповідальність за теракти та провокації на сепаратистів, яких ніхто не контролює.

Кремль за таких умов буде доводити свою непричетність до обстрілів баз СММ ОБСЄ, аргументуючи тим, що РФ нібито «співпрацює» з Україною заради миру. Найімовірніше, Донбас отримує чергову ілюзію миру. Хоча ключем розв'язання конфлікту є виведення російсько-терористичних військ з окупованих територій Донбасу.

Вибори: дванадцятий глухий кут

У питанні проведення виборів на Донбасі і виконання для цього комплексу умов сторони вкотре не змогли знайти порозуміння. Франк-Вальтер Штайнмаєр підкреслив, що погляди у сторін на цей процес суттєво різняться. На відміну від російських дипломатів, які були готові проводити вибори на окупованих територіях навіть в липні, німецька сторона вважає, що в кращому випадку можливо досягнути консенсусу з «політичного процесу» протягом «декількох місяців». На думку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, узгодити модель проведення виборів на Донбасі заважає позиція Росії.

«Звичайно, жодні вибори неможливі, поки не буде амністії. Ці всі аспекти: вибори, статус, конституційна реформа і амністія – вони взаємопов'язані. За нашим переконанням, поки цей пакет не буде погодженим і схваленим, а схвалювати його, звичайно ж, повинна Верховна Рада, вибори проводити буде практично неможливо», – Сергій Лавров, міністр закордонних прав РФ.

Росія продовжила гнути власну лінію і вимагати від України виконання найбільш вигідних для сепаратистів умов Мінських домовленостей (амністія бойовиків, закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції) напередодні виборів. Логіка росіян цілком зрозуміла. Ватажки сепаратистів, яких помилують, розраховують отримати право балотуватись на виборах в окремих районах Донбасу, на які розповсюджується особливий статус. Росія розраховує на те, що колишні ватажки сепаратистів зможуть змінити автомат на крісла в органах місцевого самоврядування, якщо будуть обрані місцевим населенням. За час російської окупації та антиукраїнської пропаганди в заляканих мешканців окупованих територій Донбасу сформувався певний стереотип, що всі політичні партії, зареєстровані в Україні, мають ультраправий або навіть неонацистський характер. Тому значна частина проросійського електорату проголосує за «свого» - колишнього терориста.

Такий сценарій виборів на окупованих територіях Донбасу не відповідає національним інтересам України. Якщо при владі на Донбасі залишаться ті ж самі сепаратисти, то повернути регіон в правове поле України буде складно. Для України оптимальною моделлю проведення виборів за списками всеукраїнських партій, включаючи Опоблок, який для коаліції є меншим злом, аніж проросійські сепаратисти. Тому Україні не вигідно приставати на умови, які лобіює Росія. Більш того, Україна виступає за проведення виборів після розгортання на Донбасі миротворчої місії ОБСЄ, як гарантії того, що Росія не буде втручатися в процес голосування.

«Ми не можемо говорити про вибори, поки безпека не буде гарантована... Тому ще одним аспектом нашої дискусії був ефективний міжнародний компонент, наприклад, місія ОБСЄ, для забезпечення безпеки під час і напередодні виборів», – Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.

За словами голови МЗС України, сторони під час переговорів погодилися з тим, що міжнародним компонентом на виборах на окупованих територіях може стати місія СММ ОБСЄ. Проте, на думку пана Лаврова, бажання України попередити втручання російсько-терористичних військ в електоральний процес є так званими новими приводами, завдяки яким наші дипломати начебто відкладають строки проведення виборів. Щоби не казала російська сторона, але вибори дійсно складно проводити після поточної зустрічі. Поки на Донбасі будуть присутні російсько-терористичні війська без міжнародного нагляду, які втручатимуться у волевиявлення, доти потрібно відтягувати проведення виборів. В противному разі на окупованих територіях повториться сценарій кримського псевдореферендуму. Перемогу отримають відкрито проросійські кандидати.

У сухому підсумку зустріч міністрів закордонних справ Нормандської четвірки не привела до прориву у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Спірним питанням залишається й зацікавленість самих сепаратистів та Росії в реалізації мінського процесу. Доки ДНР та ЛНР мають не визначений статус, проросійські ватажки терористів будуть концентрувати реальну владу у своїх руках, заробляти статки та обстоювати інтереси Кремля, який виступає дахом для цих злочинних угруповань і зацікавлений у дестабілізації України. До того ж конфлікт на Донбасі – своєрідне шоу, яке відволікає увагу росіян від внутрішніх соціально-економічних проблем та формує стереотип про зовнішнього ворога у вигляді України та Заходу. Росію радше влаштовує тимчасове замороження конфлікту, ніж його розв'язання та повернення Донбасу в правове поле України.

Автор – Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник, магістр політичних наук