Чи є секс на фронті? Савченко розповіла, якими є кохання та інтим на війні

Ексдепутатка, захисниця та майор ЗСУ Надія Савченко розповіла, чи мають військові на фронті інтимне та особисте життя. Водночас військова зауважила, що для кожного захисника чи захисниці це питання індивідуальне. Про це вона висловилася в інтерв'ю Наталі Влащенко, пише «Главком».

Надія Савченко розповіла, що кохання на фронті не зникає, навпаки на війні створюється чимало пар і безліч любовних історій. «Буває, звичайно, це теж буває. Я спостерігала багато історій, коли люди от прийшли самотніми і вже скільки часу війни і немає ніякого склеювання в ніякі пари, тому що ти не можеш прямо прийти і знайти, бо тут багато хлопців. Ні. А є люди, які йдуть, і видно, що їм у житті не вистачало цієї любові. Вони її знаходять на фронті. Це досить часто молоді пари. Дуже приємно спостерігати», – поділилася військова.

Савченко пригадала слова одного з комбатів, з яким їй довелося працювати. Він відповів на питання: «Чому ж перед смертю так хочеться сексу?». Зокрема, це залежить від особистих бажань та фізичних потреб людини.

Такої ж думки й Надія Савченко. Проте вона вважає, що подібні бажання зникають у деяких військових, зокрема командирів, які є відповідальними за життя свого батальйону. «Це в кожного індивідуально. Я спостерігаю масу варіантів, коли в когось це є. Це залежить від віку, від гормонів. Це все дуже індивідуально. Я не можу сказати, що це поголовно у всіх. Коли ти командир, у тебе падає абсолютно все. Тому що кожен раз, коли є оце загострення, в тебе в першу чергу це відчуття відповідальності за людей», – пояснила Савченко.

Як писав «Главком», військовослужбовця, майор ЗСУ, заступник командира батальйону з бойової роботи та колишня народна депутатка Надія Савченко розповіла, чому ніколи не прагнула створити традиційну сім'ю, мати чоловіка та дітей. За її словами, вона не відчуває такої потреби й ніколи не уявляла свого майбутнього в ролі дружини та матері. 

До слова, Надія Савченко також зізналася, що майже не замислюється над тим, яким буде її життя через десять років. Через війну щоденні обставини постійно змінюються, тож нині її головна турбота – вижити самій і зберегти людей, за яких вона відповідає.