Чекає онука з фронту та мріє про мир. 100-річна волинянка поділилася історією свого життя
Пенсіонерка розповіла, як почувається у 100 років
Довгожителька Марія Черешньова відзначила ювілей, їй виповнилося 100 років. Пенсіонерка самостійно ходить на прогулянки, готує їсти, а також чекає на мир та повернення онука з фронту. Жінка з нагоди дня народження розповіла історію свого життя та пригадала молоді роки. Про це пише «Главком» із посиланням на Суспільне Луцьк.
Марія Черешньова живе у селі Бірки Ковельського району, що на Волині. Вона мешкає разом зі своєю 77-річною донькою, Тамарою Черешньовою. Народилася волинянка у 1926 році в селі Згорани у великій родині.
За словами жінки, її молоді роки припали на непростий час. Їй довелося працювати з ранніх років, щоб заробляти на їжу. «Жили в тяжкому врем'ї. Тяжко було. Ми були при Польщі. Як уже не хватає хліба нам, то їдемо, беруть квитка в ліс, щоб там чорниць набрати. Ягоди десь повезти й продати, на щось поміняти», – пригадала пенсіонерка.
Заміж Марія Черешньова вийшла у 20 років. Деякий час жила на Одещині, та все ж повернулася в рідні краї, де багато років працювала дояркою. У шлюбі із чоловіком Серафимом Черешневим жінка народила пʼятьох дітей. Чоловік довгожительки помер 25 років тому.
«У шлюбі мама народила п'ятеро дітей. Шосте народила, але воно померло. Нас чотири сестри. Три не в Україні живуть. Два брати померли, бо був в Чорнобилі один, після того всього», – розповіла Тамара Черешньова.
Столітня волинянка нині не дочуває, однак сама може приготувати собі їсти та ходить на прогулянки. Однак здоровʼя та вік інколи підводять її, проте ліків вона не пʼє. «А як я почуваюся? Як я можу зараз вже почувати? Вже людина, як гриб. Вона вже падає. Прокидаюся вночі, вже немає сна ніякого. Іноді я встану, засвічу вогонь, тримаюся за палку. Отак і живемо», – зізналася пенсіонерка.
Довгожителька також чекає на повернення онука, який наразі стоїть на захисті країни. Також вона мріє про мир для України.
Нагадаємо, 98-річний мешканець Чернігівщини Григорій Герасименко, який пережив Голодомор та Другу світову війну та нині мріє про мир, поділився своїми спогадами та розповів, як вдруге за життя переживає війну. Довгожитель читає багато книжок, газет, пише власний щоденник. Про новини в країні чоловіку розповідає його син Григорій Герасименко. Пересувається пенсіонер за допомогою палиці та носить окуляри. Також він має власний город, на якому порається самотужки.