Ти – весь мій світ. Киянка веде онлайн-щоденник в пам'ять за загиблим під Ворзелем коханим
20 березня у день народження Жені, коли стало відомо про його загибель, Наталя вперше наважилась написати про нього
Сторінки соцмережі киянки Наталі Гаврилюк – це зворушливий щоденник пам'яті її коханого Жені. На початку березня він загинув у бою за Ворзель.
Євгену було 27, він працював у сфері IT. З Наталею вони були разом сім років, познайомились у гуртожитку КПІ. З 2015 року Євген був добровольцем в «Азові», служив у Маріуполі. Довгий час їхні стосунки були на відстані. Наталя часто їздила до нього у Маріуполь. Потім він повернувся до Києва. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Женя відправив Наталю з Києва, а сам знову пішов на війну. 20 березня у день народження Жені, коли стало відомо про його загибель, Наталя вперше наважилась написати про нього.
У своєму інстаграмі Наталя ділиться теплими спогадами про Женю і розповідає про мрії, які вони мали. «Мені важко щось написати про тебе, бо і в мирному житті я думала, що мені не стане таланту це робити. З цієї ж причини я ніколи не наважувалась тебе малювати. Ти занадто гарний. Я казала, що не хочу дітей, але насправді я б ніколи не змарнувала цей генетичний потенціал. Сподіваюсь, ти це розумів, бо я вголос говорила багато дурниць, і мовчала про важливе», – передає свої думки киянка. «Ти злився, що я так часто питаю чи любиш ти мене, і тепер я уже не питатиму, бо знаю точно. Це було останнє, що ти сказав мені вживу», – згадує його Наталя.
Євген мав позивний «Юджин». «Тут нема тексту про Героя Юджина, бо все це і так зрозуміло. Я тобою пишаюсь і вдячна за все. Але для мене ти більше, ніж Юджин, ти – весь мій світ, який сьогодні закрили у труні. Просто дуже страшно побачити «20.03.1994 – 03.03.2022» і твоє ім‘я поруч. Ти ж знаєш, що я ще та боягузка», – деталізує сумні спогади автор онлайн-щоденника.
Нині Наталка мешкає у Нью-Йорку, де вони так мріяли оселитися разом з Женею.