Діва Монро та інші українські драг-артисти на великому екрані. Головні кінопрем'єри тижня

Цього тижня в український кінопрокат вийшли сім фільмів. Серед них, зокрема, український документальний фільм «Королеви радості» про трьох відомих представників ЛГБТК+ культури. Також на великих екранах є можливість побачити фільм «Самотник» з актором  Джейсоном Стейтемом в головній ролі. «Главком» детально розказує про ці та інші прем'єри 29 січня 2026 року.

• Країна: Франція, Україна, Чехія
• Режисер: Ольга Гібелінда
• Герої: Монро, Артур Озеров (Aura), Олександр Данілін (Marlen Scandal)

Документальний фільм режисерки Ольги Гібелінд розповідає життя українських драг-артистів. У стрічці показується, як їхня творчість і мистецтво допомагають і їм, і іншим людям, переживати складні реалії війни та соціальних змін. Фільм розповідає про колишню травесті-діву, нині блогерку, психологиню Монро, Артура Озерова (Aura) та Олександра Даніліна, відомого як Marlen Scandal. Всі троє за своїм внеском в індустрію, енергією та особистими історіями стали обличчями сучасної української драг-сцени та голосами ЛГБТК+ спільноти.

Світова прем'єра документального фільму «Королеви радості» відбулася у конкурсній програмі Newcomers Міжнародного фестивалю документального кіно в Салоніках (TIDF). Глядачі у Греції побачили стрічку в березні. А ось українська прем'єра «Королев радості» відбулася у Києві на фестивалі Sunny Bunny у квітні 2025 року. Це важливий захід, присвячений ЛГБТК+ кіно та культурі, який проводився вже втретє. Показ фільму «Королеви радості» зібрав увагу глядачів і критиків.

Один із ключових та трагічних моментів, пов'язаних із фільмом – смерть Олександра Даніліна. Військовий психолог, активіст і співзасновник громадської організації «Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права» помер 11 вересня 2025 року у віці 40 років. Причиною стала довготривалі проблеми з печінкою, йому необхідна була трансплантація. Ще з 2000-х Олександр був важливою фігурою для ЛГБТ+ спільноти України та запам'ятався  як артист Marlen Scandal. Фільм «Королеви радості» став останнім проєктом для Даніліна.

Щодо документального фільму, то під час створення стрічки частину матеріалу знімали безпосередньо під час виступів артистів, що відображає не лише сценічні образи, а й живу реакцію аудиторії. Деякі кадри фільму навіть були зняті самими героями у форматі відеощоденників, що додає історіям інтимності та глибини. Також команда залучила європейські культурні фонди для підтримки постпродакшну та фестивального показу, що допомогло проєкту знайти міжнародну аудиторію.

• Країна: США, Велика Британія
• Режисер: Рік Роман Во
• Актори: Джейсон Стейтем, Боді Рей Бретнах, Білл Наї, Наомі Акі, Гаррієт Волтер, Деніел Мейс

У центрі сюжету нового фільму режисера Ріка Романа Во – колишній агент спецслужб, якого грає Джейсон Стейтем. Після особистої трагедії він намагається відійти від минулого та оселитися у віддаленому приморському містечку. Та спокій триває недовго – випадкове зіткнення зі злочинною групою затягує його у новий виток насильства та змушує повернутися до навичок, від яких він так прагнув відмовитися. Важливу роль відіграє юний свідок злочину, якого герой Стейтема випадково рятує й намагається вберегти від переслідування.

Більшість сцен «Самотника» знято без зеленого фону (хромакею) та з мінімальною участю дублерів. Значну частину трюків Стейтем робив сам, а режисер наполягав на використанні натуральних локацій – від британських прибережних районів до старих складів, перетворених на кримінальні хаби. Зйомки супроводжувалися непростими погодними умовами. Команда «Самотника» кілька разів зупиняла роботу через штормові попередження.

Бюджет стрічки склав біля $40 млн. Особлива увага приділялася звуковому дизайну – команда використовувала реальні аудіозаписи зброї та відлуння великих приміщень, аби досягти максимальної автентичності. Саундтрек записували в Лондоні. Цікавим моментом стала імпровізація кількох сцен між Стейтемом і Біллом Наї. За задумом режисера, їхні персонажі повинні створити напружене, але майже дружнє протистояння. Тож актори самі пропонували репліки та емоційні прийоми, які пізніше увійшли в фінальний монтаж. А для підсилення відчуття ізоляції, необхідного для акторської гри, Стейтем кілька тижнів жив у порожньому будинку на локації, щоб увійти в стан внутрішньої тиші.

• Країна: Італія
• Режисер: Паоло Соррентіно
• Актори: Тоні Сервілло, Анна Ферцетті, Орландо Сінк, Массімо Вентур'єлло, Мільвія Марільяно

«Благодать» – новий драматичний фільм режисера Паоло Соррентіно, який давно став авторитетом у світовому кіно завдяки оскароносній стрічці «Велика краса», проєкту «Рука Бога» та серіалам про Пап Римських. Цього разу він повертається до більш камерної, але водночас гостросоціальної історії. Сюжет вибудовується навколо президента Італії, якого за характер і прямолінійність прозвали «Залізобетон». Головний герой переживає завершення свого політичного шляху – останні місяці на посаді, коли попереду лише три складні документи для підпису. Два – це помилування засуджених, третій – закон про евтаназію, який розділив країну навпіл. Поставивши підпис, він може стати «вбивцею», відмовившись – «катом».

Фільм занурює у світ моральних дилем, тиску влади та самотності людини, яка опинилася на вершині системи, але раптом втратила ґрунт під ногами. Проєкт привернув увагу задовго до релізу на великих екранах. Наприкінці серпня стрічка «Благодать» відкривала 82-й Венеційський міжнародний кінофестиваль, де відбулася її світова прем'єра. Акторську роботу Тоні Сервілло відзначило журі: він отримав Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль. Видання The Hollywood Reporter назвало цю роль однією з найсильніших у кар'єрі актора. Медіа Deadline відзначило, що Тоні Сервілло «вартий номінації на Оскар». До речі, після оголошення претендентів на «Оскар-2026», в списках ані Сервілло, ані фільму «Благодать» не виявилось.

Частину сцен стрічки знімали в історичних урядових будівлях Рима, куди нечасто допускають кіногрупи. Режисер наполягав на мінімумі штучного освітлення, щоб передати  державні інтер'єри та відчуття тягаря влади. А ось частину сцен президентської резиденції побудували у павільйоні, відтворивши її в інтер'єрі майже до дрібних деталей.

• Країна: США
• Режисер: Сем Реймі
• Актори: Рейчел МакАдамс, Ділан О'Браєн, Брюс Кемпбелл, Ксав'є Самуель, Денніс Гейсберт

У центрі сюжету нового трилеру Сема Реймі – героїня Лінда Лідл, роль якої зіграла номінантка на премію «Оскар» Рейчел МакАдамс. На перший погляд, Лінда інтелектуальна й спокійна  жінка, яка опиняється в пастці після певних свідчень в суді. Те, що починається як небажаний збіг обставин, швидко перетворюється на боротьбу за виживання. Її переслідує група добре організованих злочинців, а допомоги чекати ні від кого. Усе ускладнюється тим, що Лінда має прихований зв'язок з одним із переслідувачів. І саме ця лінія поступово відкриває справжню драму фільму.

Під час знімального процесу режисер наполягав на мінімальному використанні комп'ютерної графіки та спецефектів. І це попри те, що фільм містить чимало динамічних сцен переслідувань та боїв. Частину трюків 47-річна МакАдамс виконувала сама, зокрема епізоди з вибухами та втечею в тунельній системі, які стали одними з найскладніших для знімальної групи. Для створення кількох ключових сцен Реймі використав свою улюблену техніку швидкого руху камери з різким зумом.

Продюсери проєкту не розкрили суму бюджету. Втім відомо, що значна частина коштів пішла на побудову масштабних декорацій підземної мережі, де розгортаються фінальні сцени. Одна з головних локацій, покинута очисна станція, була повністю переобладнана для потреб зйомок. Причому освітлення створювали вручну для досягнення потрібної тіні та клаустрофобної атмосфери.

• Країна: Франція, Бельгія
• Режисер: Джулія Дюкорно
• Актори: Мелісса Борос, Голшіфте Фарахані, Тахар Рахім, Емма Маккей, Фіннеген Олдфілд

Події психологічної драми «Альфа» режисерки Джулії Дюкорно розгортаються у невеликому французькому містечку, де тихе життя раптово змінюється після серії дивних інцидентів. У центрі сюжету – дівчина з непростим минулим Альфа (її зіграла акторка Мелісса Борос), чия поява в родині викликає не лише емоційні конфлікти, а й провокує дивні, майже неконтрольовані зміни в людях навколо. Її внутрішня боротьба, таємниці дитинства і незвичайна сила, яку вона приховує, поступово виводять історію на межу драми, трилера і тілесного горору.

Фільм перегукується з особистими переживаннями режисерки та історичними подіями. Дюкорно розповідала, що ідея стрічки народилася з переживань страху, що супроводжував її під час кризи ВІЛ/СНІДу в 1980–90‑х роках, і про те, як суспільство відштовхувало хворих. Хоча фільм «Альфа» не є прямою історією про цю епідемію, метафора поширення хвороби, яка перетворює тіла на мармурові статуї, має коріння саме в цьому колективному травматичному досвіді.

Для ролі дядька Альфи, Аміна, актор Тахар Рахім пройшов серйозну фізичну трансформацію. Щоб достовірно передати образ героїчного героя, що бореться з залежністю, він скинув понад 20 кг. Також, Рахім готувався до ролі, працюючи з благодійною організацією, що допомагає людям із проблемою вживання наркотиків. Він відвідував спільноти та роздавав стерильні набори, щоб краще зрозуміти реальність цього досвіду.

Робота над фільмом тривала майже два роки, включно з тривалими репетиціями і майстер-класами з тілесного контролю, щоб актори могли чітко передавати трансформації персонажів без комп'ютерної підмоги. Прем'єра стрічки «Альфа» відбулась у травні минулого року на Каннському кінофестивалі.

• Країна: Китай
• Режисер: Хуан Лео

Китайський анімаційний пригодницький фільм поєднує фантастику з сімейним кіно та супергеройським духом. Оригінальна назва стрічки – Happy Heroes: Multiverse Rescue. Вона стала четвертою частиною популярної китайської анімаційної франшизи Happy Heroes, що існує вже понад десять років і має велику фан-базу у Піднебесній. Прем'єра мультфільму, який був створений режисером і сценаристом Лео Хуаном, відбулась ще у 2024 році.

Сюжет розгортається навколо загону відважних супергероїв, які отримують сигнал тривоги. Один із їхніх товаришів, Кало, був викрадений з паралельного всесвіту. Щоб його врятувати, команда вирушає в епічну подорож крізь час і простір, долаючи небезпечні світи, зустрічаючи нових ворогів та випробовуючи власну сміливість і єдність. На їхньому шляху відкриваються нові здібності, зміцнюється дружба. Головний посил зводиться до того, що справжня сила – у єдності та відвазі. Навіть коли здається, що всі шанси на успіх вичерпані.

Загін супергероїв: Порятунок мультивсесвіту створений в жанрі сімейної анімації з елементами фантастики. Мультфільм розрахована на глядачів різного віку – і дітей, і дорослих. В українському прокаті стрічка отримала віковий рейтинг 0+, що означає – її може дивиться кожен охочий.

• Країна: Японія
• Режисер: Ошії Мамору

Класичне японське аніме режисера Мамору Ошії побачило світ ще в 1985 році. Воно й досі вважається одним із найзагадковіших та найфілософічніших творів анімації XX століття. У 2025-му, до 40‑ї річниці прем'єри, «Tenshi no tamago: Яйце Янгола» зробили реставрацію та ремастеринг у форматі 4K. Процесу приділялася велика увага до збереження художнього стилю та деталей оригінального 35 мм негативу. Ця версія зараз демонструється на різних кінофестивалях і тематичних показах, включно з ретроспективами та арт‑кіно заходами. Це допомагає відкрити класичну роботу новому поколінню глядачів. Тепер же на великих екранах це аніме можуть побачити і українці.

Стрічка розповідає про маленьку дівчину, яка живе у похмурому, напівзруйнованому світі тіней і темряви. Весь її світ – це пошук води, збір глечиків і охорона великого таємничого яйця, яке, за її вірою, зніс ангел. Одного разу до цього безлюдного міста приходить чоловік із хрестом на спині. Їхній короткий діалог пробуджує прадавні сили, залишаючи глядача з думками про те, що означає це яйце.

«Tenshi no tamago: Яйце Янгола» – не звичайний мультфільм. Це радше метафізична, символічна медитація про віру, самотність, страх і надію. У ньому майже немає чіткої сюжетної структури. Натомість є багато алегоричної графіки. Це була перша оригінальна робота Ошії (саме не екранізація готової манги чи роману), виконана у співпраці з художником Йошітака Амано.