«Дискримінація родин померлих захисників України»
Сьогодні немає закону, який надавав би допомогу сім’ям померлих військовослужбовців, які померли вже не в статусі військовослужбовця, але отримали травми або хвороби внаслідок виконання свого військового обов’язку в зоні АТО. Отримані травми та хвороби стали причиною смерті. Депутати та правозахисники розробили законопроекти, які врегулювали б це питання. Але комітет ВРУ не розглядає жоден із поданих законопроектів. Про це йшлося на прес-конференції в прес-центрі Главкома
«Такі випадки є непоодинокі. Щоб покращити стан сім’ї та допомогти сім’ям загиблим було подано законопроект 6268, який пропонує вирішити це питання. Згодом були подані ще два законопроекти 6268-1 та 6268-2 . різниця проектів в тому, що кожен з них передбачає різний термін протягом якого може бути надана ця виплата. Це може бути протягом 3-х місяців протягом 12 або 18 місяців», - говорить Вікторія Лавренюк, юрист ГО «ВПО «Юридична Сотня», співавтор законопроекту №6268.
Народний депутат 8-го скликання Альона Шкрум зазначає, що законопроекти знаходяться у «підвішеному» стані, оскільки не розглядаються на комітеті. Причина не зрозуміла.
« Мені прикро, що на четвертому році війни наша держава так ставиться до своїх захисників Вітчизни. Процедура розгляду така: комітет розглядає всі три подані законопроекти, і рекомендує або один із них, або об’єднати всі три в один. Але з часу подання першого законопроекту. А це був квітень 2017 року, нічого не робиться», - обурюється Шкрум.
Її колега по парламенту народний депутат Ігор Луценко аргументує свій законопроект як такий, що дає можливість протягом більшого терміну отримати допомогу сім’ям такого померлого військовослужбовця: «Я подав свій законопроект щодо цього питання, який передбачає 18 місячний термін протягом якого можна здійснити виплату родині померлого військовослужбовця. Хоча світовий досвід свідчить, що є навіть і більші терміни», - пояснює Луценко.
Тамара Коваленко, дружина померлого учасника бойових дій у російсько-українській війні розказала історію загибелі свого чоловіка.
« Мій чоловік був призваний виконувати військовий обов’язок в АТО у лютому 2015 році. За висновком медичної комісії був визнаним здоровим і придатним для несення служби. Наприкінці листопада 2015 року у нього погіршився стан здоров’я. Уваги ніхто не приділяв, хоча була висока температура. Потім йому стало погано, то звернулися в госпіталь в Дніпропетровськ, потім його привезли в Київ. Йому поставили важкий діагноз. П’ять місяців ми боролися за його життя, 5 травня 2016 року його звільнили за станом здоров’я. мій чоловік був у важкому стані. Нас із реанімації виписали до дому. Через два тижні в дома у нього знову погіршився стан, його знову привезли в госпіталь і через два місяці він помер. В мене залишилося четверо дітей. Нам відмовили в усіх компенсаціях так як він уже на момент смерті не був військовослужбовцем. Хоча захворів він під час несення служби. Ми залишилися без батька, взагалі без нічого, я сама з чотирма дітьми. Я за свій рахунок його лікувала, допомагали тоді волонтери. А зараз ми зосталися самі і нікому не потрібні», - у розпачі розповіла Коваленко.
Учасники прес-конференції закликали голову комітету розглянути законопроекти і винести в залу на голосування.
Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції