«Досвід перемовин по Придністров’ю, Абхазії та Південній Осетії: уроки для України»

«Між грузино-абхазьким та грузино-осетинським конфліктами є різниця. І в Грузії є різні стратегії щодо цих двох конфліктів. Їх не можна об’єднувати в одне ціле. Сьогодні працює усім відомий Женевський формат, в якому розглядається по факту три конфлікти: грузино-абхазький, грузино-осетинський, грузино-російський. Тому це все так важко йде».

Але для Грузії найголовнішим завданням показувати, що ці конфлікти є різними, тому і підходи до них повинні бути різними. «Сьогодні Грузія вивчає інтереси сторін конфлікту, що турбує мешканців цих територій. Протягом перших десяти років нас це не хвилювало. І тільки через десять років ми зрозуміли, що Росія маніпулює абхазьким та осетинським суспільствами. Тому першими , хто почав вивчати потреби мешканцями на тих територіях, було громадянське суспільство. І влада зрозуміла, що знаючи інтереси громадян, легше справлятися з викликами, які стоять перед нею», - говорить дипломат.

Закареішвілі сих пір жалкує, що тоді дозволили Росії створювати порядок денний. «Росія не хоче вирішення конфлікту, тому починає свою політику. Як Наслідок в суспільстві починається хвилювання. Були започатковані певні проекти, але вони зупинялися через виверти Росії. Тому не можна допускати, щоб Росія формувала такий же порядок денний і в українському конфлікті», - продовжує екс-міністр.

Для Грузії важлива роль співпраці з міжнародними організаціями.

«Все про що ми їх просимо – це розібратися з Росією, а з абхазами та осетинами ми самі розберемося. Нам  складно вести переговори з абхазькою та осетинською стороною, коли є присутня Росія. Бо здається дивним,  який смисл спілкуватися з ними, якщо вони керуються Росією. За 25 років конфліктної ситуації чим більше ми проявляємо ініціативу , тим більше у них послаблюється тил. В Абхазії не росіяни, тому ми можемо попрацювати на питанні ментальності. А на Донбасі проживають етнічні росіяни, у них інша ментальність і тут складно працювати. Але треба знайти ключики», - радить Закареішвілі.

На його думку, вкрай важливо допомагати тим людям, які живуть на окупованих територіях, не ігнорувати їх, не відштовхувати. «Грузія одразу не відключила електрику на абхазьку сторону, і до сих пір подаємо. А з іншого боку ми відключили подачу газу до Південної Осетії. Та ще й зробили це взимку, був величезний скандал. Росія скористалася цим і подала в Осетію газ. І на жаль, цей поганий момент місцеві мешканці пам’ятають. Тому вони і не йдуть на пропозицію, що ми знову подавали їм газ», - шкодує дипломат.

Він радить Україні не рубати всі зв’язки з тією стороною, бо Росія підхопить і буде маніпулювати. «Тому один із негативних досвідів Грузії, що ми перестали обслуговувати наших громад. Звісно, вони не залишилися на голому місці, їх почала обслуговувати Росія. Суспільство там заспокоїлося, і тепер вони не хочуть дивитися в бік Грузії», - із сумом підсумував екс-міністр.

Про досвід Молодови говорив екс-міністр Закордонних справ Молдови Андрєй Попов.

Молдова не розривала зв’язків із Придністровям. «В пріоритеті люди, а потім території», - говорить екс-заступник міністра закордонних справ Молдови.

На його переконання, придністровський сценарій щодо Донбасу сьогодні виглядає більш оптимістичним, аніж це виглядало три роки тому. Глибина розколу між людьми на порядок вищий в українському випадку, аніж в Молдові. «За 25 років конфлікту у нас уже утворилися елементарні речі – спільні спортивні змагання. Це чемпіонат з футболу, гандболу, волейболу, баскетболу. А придністровські команди, які виграють національні змагання, далі за молдовською квотою виступають в кубках УЄФА. Коли вони виграють на такій міжнародній арені, то грається молдовський гімн і піднімається молдовський прапор. Коли придністровські команди виступають на тираспольському стадіоні , вони представляються як республіка Молдова. Там так і пишеться «Тирасполь – Республіка Молдова», бо така кваліфікація ФІФА. Здавалося б , що це деталь, але досить значна», - розповідає дипломат.

З молдовської сторони не має перешкод для того, щоб мешканці Придністров’я пересувалися на правий берег та в інші населенні пункти під юрисдикцією Кишинева. «Чотири роки тому були встановлені міграційні пости, але це тільки для іноземних громадян, які приїжджають до Молдови зі сторони Придністров’я, щоб вони могли задекларувати свій в’їзд до Молдови, і щоб, коли вони будуть виїжджати через кишинівський аеропорт, було зрозуміло, коли вони в’їхали», - зазначає Попов. 

Окрім того зараз активно йде робота з українською стороною щодо встановлення контролю над сегментами кордону. Вводяться спільні митні та прикордонні пости  на низці контрольно-пропускних пунктах придністровського сектору кордону.

«Мешканці Придністров’я мають можливість отримувати медичні послуги на основі молдовського полісу страхування. Кожен мешканець Придністров’я може на початку року за льготною ціною купити молдовський страховий поліс. Вартість близько 100 Є. Потім вони нею користуються на загальних підставах і не вносять нічого до медичного бюджету Молдови», - продовжує дипломат.

Близько 5 тисяч школярів та студентів навчається в молдовських ВИШах. «Зараз я не готовий назвати точну цифру, але раніше була навіть квота для них на рівні 20% бюджетних місць», - зазначає Попов.

Ще один момент, на який звертає увагу дипломат – придністровські автомобільні номерні знаки. Оскільки в Придністров’ї низькі мита на автомобілі, то мешканці Молдови охоче користуються цією можливістю, адже автовласники економлять кілька тисяч доларів. Знаходяться кмітливі підприємці, які реєструють такі автомобілі на підставних осіб, і ми бачимо новенькі Лендровери та інші нові іномарки в Молдові. Хоча такі автомобілі не зареєстровані в наших базах, і про них нічого не відомо. Зараз ми ведемо переговори з придністровською владою, щоб створити нейтральні номерні знаки, можливо з символікою Придністров’я, але щоб такі авто були зареєстровані в наших базах, і такі автовласники могли виїжджати за кордон: чи то в Україну, чи то в ЄС.

Хоча дипломат зазначає, що за цей час замороженого конфлікту уже виросло нове покоління як в Молдові , так і в Придністров’ї, яке вже не розуміє навіщо жити разом. 

Пропонуємо також проглянути запис прес-конференції «Досвід перемовин по Придністров’ю, Абхазії та Південній Осетії: уроки для України». Запрошені гості: Паата Закареішвілі, екс-міністр з питань примирення і громадянського рівноправ’я Грузії; Андрій Попов, екс-заступник міністра закордонних справ Молдови.