Експерти назвали п’ять рекомендацій, як удосконалити візову політику України
У прес-центрі Главкому під час пресконференції експертка аналітичного центру «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко представила п’ять рекомендацій до вдосконалення візової політики України щодо іноземців і назвали головні досягнення у цій сфері за останні роки.
«Візова політика є інтегральною частиною кількох стратегічних документів – від Угоди про асоціацію до Стратегії міграційної політики – і невід’ємним елементом євроінтеграційних процесів. Також важить, яка філософія лежить в основі цієї політики. Ми вважаємо, що це має бути філософія відкритості і розумного регулювання», - розповіла виконавча директорка «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко.
За її словами, попри те, що візова політика змінилася на краще за останні роки, вона залишається доволі закритою. Зокрема, це стосується візових процедур для 68 «країн міграційного ризику», питань доступності українських віз, формування тарифів тощо.
«Ми зібрали також і перелік найкращих змін за останні роки. Номер один – це безперечно, запровадження електронної візи. Іноземці, з якими ми спілкувалися, від неї просто в захваті. Ми позитивно оцінюємо уніфікацію візових зборів і – хоча це суперечливе питання – початок співпраці з візовими центрами. Позитивною новацією є дозвіл на проведення співбесіди через відеозв’язок», - розповіла Сушко.
За підсумками дослідження, що включало вивчення законодавства, інтерв’ю з іноземцями, опитування співробітників консульських установ, інтерв’ю з експертами і посадовцями профільних відомств, «Європа без бар’єрів» розробила низку рекомендацій для вдосконалення візової політики.
По-перше, необхідно розширити цифрову складову візових процесів. Так, хоча е-візу оцінили дуже позитивно, іноземці скаржилися на відсутність фідбеку та служби підтримки під час подання заявки. Виходом могло би стати створення чатбота, який би відповідав на стандартні питання. Іншим поширенням побажанням була можливість подавати всі документи онлайн.
По-друге, потрібно збільшити фінансову доступність подорожей в Україну. Для цього варто відмовитися від принципу взаємності у формуванні тарифів візового збору (наприклад, річна довгострокова віза для британців коштує понад 2 тисячі доларів), і переглянути вимоги до фінансового забезпечення під час перебування в Україні, які вираховують за дуже складною формулою і які часто вищі, ніж у країнах ЄС.
По-третє, варто збільшити можливості для подорожей ad hoc. Для цього можна запровадити можливості «спонтанної» поїздки – наприклад, короткостроковий безвіз на 3-5 днів за зразком Білорусі. Також потрібно спростити доступ до подовження візи на території України.
Четверта рекомендація пропонує запроваджувати нові типи віз. Україна має визнати підставою для в'їзду в Україну Шенгенські візи та довзоли на проживання – чи для всіх країн, як це зробили Грузія, Сербія і Північна Македонія, чи для деяких, як це робить Молдова. Крім того, можна розглянути можливість запровадження віз для «цифрових кочівників» і пенсіонерів.
Остання рекомендація стосується умов роботи консульських працівників. Дослідження показало, що є необхідним навчання міжнародним стандартам і новаціям у сфері оцінки ризиків і навчання з виявлення та уникнення дискримінації у консульській практиці.
Переглянути запис пресконференції