Казахські опозиціонери пояснили, чому погіршилися відносини між Астаною та Бішкеком

Відносини між Киргизстаном та Казахстаном погіршилися давно.

«Треба подивитися на історію двосторонніх стосунків. Перший президент Киргизстану Акаєв та незмінний президент Казахстану Назарбаєв були родичами – син Акаєва був одружений з молодшою донькою Назарбаєва. У 2005 році відбулася перша  революція в Киргизстані. Акаєв втік з країни. Прийшов Бакієв. Тоді відбулося певне охолодження між казахською та киргизькими владами. Але вони дуже швидко знайшли спільну мову і до 2010 року, тобто до наступної революції двосторонні стосунки були більш менш нормальними», - розповідає Айдос Садиков.

 У 2010 році відбулася друга революція в Киргизстані. 

«Вона була жорсткою, загинуло кілька десятків  людей. Тоді Казахстан вмішався в ситуацію в Киргизстані: Бакієва та його родину вивезли літаками ВВС Казахстану із Бішкека. Тоді прийшла нова влада, яка була до нещодавніх виборів президента. Киргизстан взяв курс на демократію, на парламентську республіку. Серед центральноазійських країн Киргизстан – єдина демократична країна. Туркменістан, Узбекистан, Таждикистан, Казахстан – авторитарні країни. Тому в дикторів цих країн цей острівок демократії викликає не заздрість, а роздратування і бажання задушити таку маленьку країну. Тому що там є чесні вибори, влада обирається та контролюється народом. Останній конфлікт між Казахстаном та Киргизстаном у вигляді блокади кордонів та торговельної війни не вперше. Таке вже було у 2010 році», - продовжує Садиков.

Наталія Садикова каже, що нинішній конфлікт ґрунтується через  чесні та демократичні вибори президента, що нещодавно відбулися у Киргизстані. «Назарбаєв втрутився у внутрішні справи Киргизстану, просуваючи на посаду президента свою людину – Омурбека Бабанова. Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв жорстко відреагував на дії офіційної Астани, сказавши, що «не дозволить ні Казахстану, ні іншій країні посадити свою шістку чи свою партію протягнути». Як наслідок, Казахстан заблокував кордон з Киргизстаном і знову розпочав торговельну війну», - зауважує журналістка.

За її словами, більше того громадяни Казахстану підтримали президента Киргизстану. «Його тепер вважають казахським опозиціонером. Адже Атамбаєв розкритикував Назарбаєва та його оточення, назвавши їх злодіями», - переказує настрої місцевих мешканців Садикова.

«Якби не було підтримки і розголосу серед казахського суспільства, то Назарбаєв тихо себе поводив би. Але тут були ущемлені його амбіції», - говорить Айдос Садиков.

За словами учасників прес-конференції, вчора 20 листопада відбулася підсумкова прес-конференція Алмазбека Атамбаєва. На ній він закликав Путіна втрутитися в киргизько-казахську кризу. «Киргизстан входить в Євразійський економічний союз. Він знаходиться під політичним та економічним впливом Росії. Але все ж таки офіційний Бішкек знаходиться під меншим впливом Росії, аніж інші учасники. Проте все одно він розглядає Росію як основного партнера. Тому що в свою чергу колись захід, в першу чергу США, махнули рукою на Киргизстан і не надали їм допомогу, хоча киргизька влада просила про допомогу. І владі Киргизстану не залишалося нічого як орієнтуватися на Росію. Це вимушена міра. Я не вважаю, що Атамбаєв – ватник. Ні. Він самостійний. Адже у 2012 році Атамбаєв висловився проти російських баз, якщо не будуть забезпечені умови, то вони ліквідують цю базу і будуть вимагати виведення російських військ», - резюмував казахський опозиціонер.

Росія поки що не втручається і ніяким чином себе не проявляє.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції

Нагадаємо, що 15 жовтня 2017 в Киргизстані відбулися вибори президента. ЦВК республіки заявила, що 54% голосів виборців отримав кандидат Сооронбай Жеенбеков. Президент в Киргизстані обирається на один шестирічний термін. Повноваження чинного глави держави Алмазбека Атамбаєва закінчуються 1 грудня, він не має права повторно балотуватися.