«Ключові аспекти проведення реформи в сфері судової експертизи»

Олександр Круть, судовий експерт криміналістичних досліджень вибухово-технічних матеріалів та виробів із них, директор Центру судових експертиз «Альтернатива», зазначає, що сьогоднішній закон про судову експертизу є гальмом розвитку самої експертизи, і не враховує всіх тих реалій, які склалися в нашій країні. «Він вказує, що судово-медичні, судово-психіатричні повинні проводитися в державних експертних установах. При цьому не існує жодної державної судово-психіатричної установи. Вони у комунальній власності. Лише одна є наукова, що проводить судово-психіатричну експертизу. А з судово-медичної є тільки одна державна  – головне бюро судово-медичної експертизи, всі інші є недержавними. З усіх експертиз, які сьогодні виконуються в Україні 95% припадає саме на судово-медичні та судово-психіатричні. Отже, вони є нелегітимними, адже закон має протиріччя щодо Конституції України», - говорить Круть.

Експерти під час прес-конференції були одностайні в думці, що від демонополізації Україні нікуди не дітися. Це вимога часу.

Григорій Прохоров-Лукін, завідувач відділу узагальнення експертної та судової практики НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ занепокоєний ситуацією, що склалася на ринку в царині інтелектуальної експертизи. «Вступила угода про Асоціацію між Україною та ЄС. Ця угода спрямована і на залучення іноземних інвестицій у тому числі. Коли до України будуть приходити інвестори, їхні права мають бути захищені. Але цей стан експертизи, зокрема експертизи в галузі інтелектуальної власності не дозволяє це робити – захищати права інвесторів. Адже не буде дотримано принципу правосуддя, яке прийнято в європейській спільноті – правосуддя має бути прозорим, ефективним і швидким. Але потужностей у державних судових експертів у  цій галузі обмаль. 3-4 людини не впораються. Тому, я вважаю, державний Карфаген на проведення судових експертиз має бути зруйнований», - розповідає Прохоров-Лукін.

Вже багато років в судово-експертній діяльності робляться спроби монополізувати ринок, віддавши інститутам судових експертиз привілейоване право проводити експертизи.

 «Державна монополія на окремі види експертизи, а відносять сюди судово-медичну та судово-психіатричну та криміналістичну, шкодить експертній практиці. Незважаючи на цю недолугу законодавчу норму у нас в цих сферах судової експертизи , все одно суди звертаються за допомогою до недержавних судових експертів. Але через цю законодавчу прогалину завжди залишається момент маніпулювання, тобто коли треба, то суди визнають експертизу приватних експертів, коли не треба, то кажуть , що ви поза законом. Така ситуація перешкоджає нормальному функціонуванню і судової експертизи, і всього того, що пов’язано із судочинством», - пояснює Андрій Каніщев, лікар, судово-психіатричний експерт .  

У ВРУ сьогодні розглядають законопроект 6264 за авторства Ігоря Лапіна «Про судово-експертну діяльність України», який має на меті демонополізацію ринку судових експертиз.

«Мистецтвознавча експертиза – один із найважчих експертиз, в яку входять має 176 видів досліджень. Я підтримую законопроект депутата Лапіна, бо він дає можливість експерту бути захищеним і він протидіє корупції саме в експертній сфері. Сьогодні експерт особливо в державних установах досить чітко підпорядкований ієрархії та своїм керівникам», - розмірковує Юрій Шатайло, судовий експерт – мистецтвознавець, завідувач Центру експертиз культурних цінностей Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Подолання монополії – це не лише шлях розвитку судово-експертної діяльності, та можливість працювати в конкурентному середовищі. Це і вирішення проблеми з затяжними чергами на проведення експертиз в держустановах. Вони , за оцінками учасників прес-конференції, сягають інколи двох років. Це гальмує судові процеси.

«Приватні судової експерти не виступають за скасування чи ліквідацію державних установ. Ми за те, щоб на ринку була конкуренція. Проблема ще полягає в тому, що сьогодні в державі немає деяких атестованих судових експертів. Наприклад, спеціальність 8.10 – дослідження забруднюючих речовин у навколишньому середовищі. Уявімо ситуацію, що хтось вирішив позбутися якихось токсичних речовин, і вивіз та вилив їх у полі. Це є правопорушенням у царині екологічного законодавства.  Цей факт був зафіксований. Тепер треба оцінити ту шкоду  - що вилити, в якій кількості – треба призначити цю експертизу в кримінальній справі. Але немає жодного державного атестованого судового експерта немає.  Якщо заборонити залучати в таких випадках експертів з приватного сектору, то ця конкретна справа ніколи не буде доведена до кінця», - переконує Євген Юрченко, судовий експерт у сфері фізико-хімічних досліджень.

Під час прес-конференції було висловлено занепокоєння, що окремі законодавці роблять чергову спробу монополізувати сферу судових експертиз, внісши законопроект 6232, який стосується змін до процесуального законодавства, непомітну для широкого загалу, але суттєву для експертного середовища норму. Однією поправкою пропонується судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні передати державним  спеціалізованим установам. По суті, в чергове усувається можливість незалежних судових експертів проводити діяльність.

Автором законопроекту 6232 є народний депутат Андрій Лозовий.

Нагадаємо, що Реанімаційний пакет реформ також висловив свої зауваження та занепокоєння щодо цього законопроекту, зокрема у поправці 109.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції