«Кочівний» спосіб життя ведуть деякі ромські громади Закарпаття – Кондур

«За офіційними даними, в Україні 47,5 тисячі ромів. За неофіційною статистикою, яку збирали міжнародні організації – ромські посередники – в Україні загалом проживає від 200 тисяч до 400 тисяч ромів. Найбільша кількість їх налічується на Закарпатті – це 51 тисяча, друга за чисельністю Одеська область, третя – Харківська», - говорить Зола Кондур.

В основному всі ведуть осідлий спосіб життя. «Кочують» тільки ромські громади Закарпатської області.

«З 51 тисячі до 10 відсотків. Але це не кочівництво. Це вимушена трудова міграція. Адже в людей немає роботи. Тому вони змушені шукати собі на прожиття», - розповідає Кондур.

За її словами, в Закарпатській області є кошти на певні ромські програми. Але вони використовуються нефективно. Наприклад, було розкішно проведено свято 8 квітня – День ромів. Хоча, на думку віце-президентки МБФ «Чіріклі», ці кошти можна було б направити на інші потреби.

Окрім того вона додала, що залучення до освітнього процесу ромських дітей в Україні на порядок вище, аніж в Білорусі, Молдові та Росії. «Це свідчить про те, що в Україні збільшилася кількість молодих ромів, які навчаються і вступають до вишів», - говорить Кондур.

Вона зауважила, що проблема з доступом до освіти до кінця не вирішена. «Є сегрегація таких дітей. Нещодавно до нашої організації звернулася мама дитини, яку дискримінувала вчителька в школі. Дитину закривали на ключ в класі. І як наслідок дитина кинула школу. І таких випадків дискримінації є багато», - продовжує Кондур.

Окрім того є проблема і з батьками, які, маючи власний досвід дискримінації, не бачать сенсу давати дітям освіту. Але відсоток таких ромів незначний. З ними працюють ромські громадські організації в питанні переконати батьків у важливості освітнього процесу для дітей.

Переглянути запис прес-конференції

Правозахисні організації також зробили своє звернення:

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

ГРОМАДСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

щодо ситуації, що склалась по відношенню до ромської національної меншини

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Міністру внутрішніх справ Авакову А. Б.

Голові Національної поліції Князєву С. М.

Міністру культури України Нищуку Є. М.

Протягом останнього року відбулось декілька нападів на представників ромської національної меншини, які, на жаль, не зважаючи на постійні заклики правозахисників, не призвели до ефективного розслідування цих фактів та покарання винних. Варто згадати події, які відбувались у Львові, Вільшанах, Лощинівці, Тернополі, Києві, а також останні події знову у Львові. 

Ваша спільна бездіяльність і непрофесійність призвели до того, що безкарність відповідних представників ультраправих рухів породила цілу тенденцію, в результаті якої вже страждає не тільки людська гідність представників ромської національної меншини, але й людина втратила своє життя.

Подальша така практика є неприпустимою.

В зв’язку із цим вимагаємо публічного звіту:

-         від Голови Національної поліції щодо виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно превентивної  і профілактичної діяльності, яка мала бути проведена органами Національної поліції, стосовно виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень по відношенню до представників ромської національної меншини, вжитих у межах компетенції заходів для їх усунення, а також стосовно стратегічних планів для уникнення порушення прав представників цієї національної меншини в подальшому; крім того, вимагаємо звіту щодо розслідування тих фактів, що відбулись;

-         від Міністра внутрішніх справ України щодо виконання підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України стосовно розроблених програм з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, протидії злочинності, а також щодо виконання таких програм;

-         від Міністра культури України щодо виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про Міністерство культури України, зокрема, щодо реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (пп.96), а також щодо здійснених заходів щодо формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалювання міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження,  мовними ознаками (пп. 99);

-         від Прем’єр-міністра України щодо виконання статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в частині виконання основного завдання Кабінету Міністрів України ‒ вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; а також в частині виконання статті 20 вказаного Закону України щодо проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин.

На жаль, ми об’єктивно розуміємо, що навіть під прикриттям красивих слів вам не буде що розповісти по суті вказаних питань ані нам, ані родинам постраждалих, ані в цілому українському суспільству, але ми сподіваємось, що такий публічний звіт принаймні змусить вас згадати про ті обов’язки, які ви маєте виконувати відповідно до законодавства України.

Український інститут з прав людини

Платформа прав людини

ВГО «Інститут Республіка»

Восток – SOS

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів