Музейники пояснили, чому важливо ім’я Сікорського зробити брендом Києва

Сікорський  став світовою величиною. Але навіть перебуваючи в еміграції вважав себе українцем. Тому Києву дуже важливо зробити його ім’я брендом міста, як на кшталт Шопена у Польщі. Такі думки висловили працівники Музею української діаспори під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

25 травня видатному киянину, авіаконструктору Ігорю Сікорському виповнюється 130 років з дня народження. У революційні часи з Києва «містер гелікоптер» був змушений виїхати в еміграцію до Сполучених штатів Америки.

«Так, він часто називав себе вихідцем із Києва, із Російської імперії. Для нас як науковців було важливо дослідити, ким себе відчував за національністю Ігор Сікорський, адже ми розуміємо, коли він виїхав, то  України ще як держави не існувало. В далекому 1933 році Ігор Іванович дав чітку і пряму відповідь. Сікорський уже був в Америці і йому надіслав лист представник української діаспори громадський діяч Василь Галич із запитанням, чи вважає себе Сікорський українцем. У нас в музеї уже є копія листа-відповіді  Сікорського, в якому він пише: «Моя родина має суто українське коріння, і походить із села Київської губернії». М знаємо, що це сьогодні містечко Сквира», - говорить Оксана Підсуха, директор музею української діаспори.

Надихнула Ігоря будувати «летючі кораблі» його мама.

«Це заслуга його мами. Вона була за освітою лікаркою, як і батько, але не працювала, виховувала дітей. У родині було п’ятеро дітей. Окрім Ігоря був ще старший брат Сергій, та троє сестер Ольга, Лідія, Олена. Мама навчила Ігоря грати на фортепіано та прививала любов до мистецтва усім дітям. Саме вона відкрила для майбутнього авіаконструктора світ Леонардо да Вінчі та його креслення летальних апаратів. Це спонукало його до власних розробок. Окрім того, вдома у них була величезна бібліотека. Він любив читати Жюля Верна. У 12 років Сікорський створив свою першу модель Гелікоптера. А в студентські роки на подвір’ї батьківського будинку він створив першу модель київського гелікоптера», - розповідає Ганна Лексіна, провідний науковий співробітник музею української діаспори, співкуратор виставки Наш Сікорський.

Будинок, в якому зростав Сікорський, та в якому зробив свою першу модель гелікоптера знаходиться на вулиці Ярославів Вал, 15-б. Музейники вкрай занепокоєні руйнівним станом будинка.

«Багато років цей будинок знаходився в оренді в якоїсь організації, яка взяла на себе зобов’язання відреставрувати і зробити там музей. Однак, це не відбулося. Рік чи півтора тому цей будинок було повернуто в державну власність, а договір з орендарями було розірвано. Нині він належить Міністерству оборони, але не напряму, а одному з його підприємств – готель «Козацький».

Директорка музею розповідає, що частину будинку здавали в оренду. Там знаходилася музично-драматична школа Миколи Лисенка.

«Тому це важливий куточок Києва. І там повинен бути повноцінний музей Ігоря Сікорського. Але на сьогоднішній день його доля під великим знаком питання. Ми не цінуємо те, що у нас є. Ось приміром, коли в’їжджаєш у Польщу, то там на кожному кроці можна бачити Шопен, Шопен, Шопен. Це їхній бренд! Хоча він не прожив все життя в Польщі. Але поляки підняли в хорошу сенсі цю тему на щит держави», - продовжує Підсуха.

До ювілею з дня народження Сікорського в Музеї української діаспори підготували оновлену експозицію «Наш Сікорський». Допоміг в оновленні виставки київський колекціонер Олександр Крилов. Окрім того, син Ігоря Сікорського 94-річний Сергій надіслав до Музею вітальний лист до ювілейної дати.

Переглянути запис прес-конференції