Політолог пояснив, чому націоналісти набрали мізерний результат на виборах президента
Націоналістичне середовище усунулося від активної політичної боротьби. Воно займається лише політичною діяльністю. Таку оцінку дав Ігор Харченко, політолог, керівник «Центр розвитку суспільства», екс-генеральний директор Фундації імені О. Ольжича, під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».
Націоналізм – світоглядне вчення, яке передбачає, що в основі всієї концепції стоїть нація, точно так само як особистість в лібералізмі або клас в комунізмі. «Є кілька універсальних, крайніх ідеологій, які дають крайню позицію, від якої все решта відбудовується. Між ними є проміжні: між комунізмом і лібералізмом є соціал-демократія, між націоналізмом і лібералізмом є республіканська ідеологія. Відповідно є різні комбінації тих чи інших ідеологій, наприклад, націонал-лібералізм, є націонал-комунізм, є націонал-соціалізм та інші версії. Це все говорить про те що, коли світогляд зверху, опускаючись до низу, творить цю ідеологію», - пояснює Харченко.
На його думку, сьогодні однією із проблем націоналістичного руху, крім організаційних моментів, є ще ідеологічна проблема, тобто будь-яке вчення потребує постійного розвитку. «Сьогодні вкрай мало майданчиків, де обговорюється націоналістична ідея – що є сьогодні націоналізм в світі і в Україні. Нині на системному рівні я не бачу спроб дуже далеко йти в цьому напрямку. В 90-х роках газети й журнали видавалися, зокрема у фундації Ольжича «Розбудова держави», де величезна кількість людей з певними науковими ступенями друкувалася. Наприклад, перший ректор Волинського університету Анатолій Свідзинський, він був заступником голови ОУН, мельниківців. Та багато інших. Це були люди, які працювали над концепцією, писали книги, могли виступати і читати лекції. А сьогодні можна сказати «Бандера прийде, порядок наведе» і таким чином засвідчити, що людина є українським націоналістом. Відбувається спрощення ідеологічних гасел, які не відображають всього того світоглядного вчення», - каже Харченко.
На його переконання, перед українським націоналістичним середовищем сьогодні стоїть виклик – вони повинні переосмислити свою діяльність. Без створення інституції, яка працювала б над розвитком націоналізму як світогляду, ніякого успіху не буде.
«Всі українські націоналістичні організації отримували такі шанси, коли вони могли дійсно серйозно поборотися за владу. Наслідки сьогоднішніх виборів – це помилки 2014 року. Тоді націоналістичне середовище усунулося від активної політичної боротьби. І за короткий проміжок часу на основі якогось компромісу висунули фігуру Руслана Кошулинського, але не зробили якісно інший вихід у політичну боротьбу, не традиційними методами, які робляться постійно. Давайте порівняємо з бізнесом. Є певний ринок. Виходить на нього якась компанія. На ринку вже є інші компанії. І для нової компанії треба витратити час, аби зайняти свою нішу на цьому ринку. До цього всього ще варто додати вміння визнавати свої помилки і дуже серйозна кадрова робота. Тому мені дуже подобається як в США демократи чи республіканці виховують свої партійні кадри. Сучасні українські націоналісти застрягли в політичній діяльності, а не в політичній боротьбі», - резюмував Харченко.
Переглянути запис прес-конференції