Правозахисник розповів, чи знизився рівень насильства з боку працівників поліції
У 2018 році в роботі поліції не відбулося будь-яких значущих змін – підходи, критерії оцінки ефективності, процедури внутрішніх розслідувань та реагування на скарги з боку громадян залишилися такими ж. Про це розповів правозахисник, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».
За словами правозахисника, без істотних змін лишилася й централізована структура МВС, до якої входять Національна поліція, Національна гвардія, Державна міграційна служба, Державна прикордонна служба, Державна служба надзвичайних ситуацій.
«Найбільш важливим показником відсутності змін, як і раніше, є збереження існуючої десятиліттями системи збору та аналізу скарг на дії працівників поліції і система оцінки стану законності в поліції в цілому. Проведене нами дослідження показує, що, як і раніше, значна частина скарг надходить безпосередньо в поліцію і розглядається там. Навіть після створення ДБР, який процесуально підпорядкований Генеральній прокуратурі, дані все ще оцінюються, збираються та формуються самими ж правоохоронними органами, без участі недержавних інститутів і самих потерпілих. На жаль, це сприяє тому, що відтворюється механізм, який неодноразово був оцінений в наших дослідженнях як неефективний», - говорить Захаров.
Закрита система збору та розслідувань скарг впливає й на кількість таких повідомлень – навіть при зверненні до медичної установи з наслідками побоїв або катувань, постраждалим доведеться мати справу с працівниками поліції. Саме тому, переконаний правозахисник, жертви тортур або насильства воліють не звертатись. Як й раніше, це веде до того, що реальний масштаб насильства в поліції все ще залишається прихованим від офіційної статистики – як поліцейської, так і медичної, дані яких не можна вважати об’єктивними, та відповідно, на які не можна спиратись для оцінювання реальних масштабів насильства.
«Зважаючи на обставини та неможливість спиратись на дані з інших джерел, саме національне соціологічне опитування залишається єдиним методом, що дозволяє вийти на реальні масштаби такого латентного явища, як незаконне насильство в поліції в Україні. Завдяки використанню напрацьованих роками інструментів дослідження, ми не тільки маємо можливість оцінити кількість людей, що особисто стали жертвами незаконного насильства з боку працівників поліції протягом року, а й порівняти з попередніми роками. Значне розширення вибірки (до 19 500 респондентів) та проведення опитування в усіх регіонах країни (за виключенням Криму та окупованих частин Донецької та Луганської областей) дозволило також більш ефективно виявляти постраждалих від поліцейського свавілля», - пояснює Захаров.
Правозахисник вважає, що зростання кількості випадків насильства, яка виникла у 2016–2017 рр., призупинилась, проте загальний масштаб залишається досі значним.
«В ході опитування 326 респондентів відзначили, що ставали жертвами завдання працівниками поліції побоїв, страждань чи катувань та розповіли свої історії. Таким чином, доля опитаних, які протягом 12 місяців 2018 року ставали жертвами навмисного завдання працівниками поліції побиття, страждань чи катувань незначно, але зменшилась з 2,0 % (2017) до 1,7 % (2018), коли оціночна кількість жертв складала 641 326 осіб. З одного боку, враховуючи значне збільшення масштабу вибірки, це фактично не відрізняється від показників 2017 року – насильство залишилось в тих же межах. Але водночас можна констатувати, що негативна тенденція до зростання кількості випадків насильства, яка виникла у 2016–2017 рр., призупинилась, проте загальний масштаб залишається досі значним», - продовжує Захаров.
Він також додає, що загалом 4,6 % респондентів (878 опитаних у загальній вибірці) вказали, що протягом року працівники поліції порушували їхні права чи права їхніх близьких, або недостатньо добре виконували роботу.
«Для того, щоб оцінити масштаб і динаміку незаконного насильства в поліції, ми проводимо розрахунок оціночної кількості потерпілих. Як і під час оцінювання минулих періодів, він виробляється за допомогою екстраполяції результатів дослідження на все доросле населення України. Для цього відсоток потерпілих від того чи іншого виду незаконного насильства ми взяли від загальної кількості дорослого населення України та скорегували дані, не враховуючи в оцінці АР Крим, непідконтрольні території в Донецькій та Луганській областей, але враховуючи кількість офіційно зареєстрованих повнолітніх внутрішніх переселенців з цих регіонів (32 158 001 особа, згідно з даними Держкомстату)», - зазначає Захаров.
Крім того, правозахисник висловив занепокоєння тим, що продовжується тривожна тенденція підтримки населенням незаконного застосування сили поліцією в окремих ситуаціях. Якщо в 2017 році так вважав кожен четвертий українець, (24.6%), то в 2018 році – майже кожен третій (31.8%).
Переглянути запис прес-конференції