Російські сімейні «скрєпи». Як українці вдалося вирватися із рабства в РФ
70% жінок страждає від домашнього насильства
«Коли я була на 4 курсі, мені залишалося тільки захистити диплом, я познайомилася з Вячеславом Р., громадянином РФ. У нас 27 років різниці. Ми почали жити разом, це було спільне бажання. Ніякої тривоги тоді в мене нічого не викликало. Він гарно до мене залицявся, говорив багато про сімейні цінності. І в ту мить мені здалося, що він надійна людина. Але незабаром він почав мене бити, у мене були переломані ребра, пальці, заборонив мені контактувати із зовнішнім світом, забрав всі мої документи, телефон, закривав мене на ключ в приміщенні і здійснював психологічний тиск», - говорить Наталя.
Наталія пригадує, що 13 років до знайомства із нею її чоловік провів у церкві при старцях. І, мабуть, там він зробив не гарні висновки з навчання при церкві і як наслідок він став людиноненависником і ненавидить жінок. Дівчина стала жертвою його психічного стану.
«Ми разом прожили сім років. У нас двоє дітей. Дві дівчинки 3 і 5 років. Але я не зі своєї волі з ним провела сім років. Коли я була вагітною першою дитиною, я вирішила від нього піти. Але для мене це погано закінчилося. Діти ставали свідками тих знущань, побоїв, і я зараз дуже за них хвилююся, за їхній психологічний стан. Для мене мої дівчатка були великим стимулом, щоб вибратися із цієї життєвої ситуації. Вони не повинні бути свідками подібних відносин – коли батько б’є мати, чи погрожує мене вбити, заживо закопавши», - продовжує дівчина.
Щоб справитися з тим психологічним і фізичним насиллям, вона крадькома від чоловіка читала книги з психології. «Адже у мене не було доступу до Інтернету, не було телефону, я не могла з кимось поговорити. Тому поки вкладала дітей спати, я з фонариком в руках читала бодай по кілька сторінок», - згадує колишня модель.
Насилля і зґвалтування призвели до того, що Наталія протягом тривалого часу страждала на кровотечу. «У мене був такий стан, що мені здавалося, що я помираю. Я дуже хвилювалася за своїх дівчаток», - говорить Наталя. Її фізіологічний стан погіршився. Ось так дівчина виглядала у свої 18 років
На висохлу стеблинку вона перетворилася за сім років «палкого кохання» з боку чоловіка-садиста.
Вячеслав Р. таки привіз свою дружину до лікарні.
І тоді, за словами Наталії, лікарі зрозуміли що і до чого. Адже не було ні телефону, ні документів. «Я важила 39 кг при зрості 171 см. Мені зробили термінове переливання крові, адже я багато її втратила через кровотечу. Лікарка зі мною багато спілкувалася, зрозуміла моє горе. Вона подзвонила моїй матері», - ділиться Наталія.
Прямо з лікарняного ліжка дівчина разом зі своїми дітьми тікала від горе-чоловіка та горе-батька. «Я була в лікарняній піжамі, діти в тапках та домашніх штанцях. Я попросила, щоб чоловік прийшов у той день до мене з дітьми. Тому нам вдалося втекти усім разом. Зараз я з дітьми в Україні», - розповідає Наталія.
Чоловік-садист встиг втекти до Туреччини, а в Росії на нього відкрили кримінальну справу та оголосили у федеральний розшук. Наталя також написала заяву до українських правоохоронних органів, аби вони зацікавилися цією людиною і перевірили, чи не в’їжджав Вячеслав Р, через кордон України.
Дівчина боїться, що може бути викрадена знову з території України, як це було у 2015 році. Тоді на її щастя і збігом обставин – вона на території Туреччини перебувала нелегально, куди її вивіз чоловік народжувати дітей – була депортована турецькою владою до України. «Перебуваючи в Туреччині, при першій можливості я звернулася до поліції. Оскільки документи в мене були прострочені, то виходить, я перебувала там нелегально, тому мене депортували. Але за 4 дні чоловік повернувся і забрав мене до Москви», - розказує Наталія.
До порятунку дівчини із рабства доклав руку, за словами Серебрій, президент Порошенко. «Я звернулася до нього, щоб він мені допоміг безпечно переправитися до України. Відповідь була досить швидкою. Спершу сконтактувалося МЗС, потім інформація пішла на посольство України в Росії, мене там гарно прийняли, підтримали морально і матеріально. Зробили документи швидко і оплатили квитки на літак», - говорить дівчина.
Більшість жінок в таких ситуаціях ламаються і приймають свою долю як вона є. Наталя ж ні, хоче зараз займатися правозахистом, а саме боротися за права жінок та проти домашнього насильства. Планує вступити до вишу і отримати юридичну спеціальність. А своєю життєвою історією намагається показати й довести, що треба вірити в свої сили і не опускати руки. Також вона хотіла б звернутися до суспільства не бути байдужими, коли хтось чинить насилля над іншим. У ситуації Наталії оточуючі все бачили, але мовчали.
«У нього від першої жінки, з якою він також у шлюбі, є два дорослих сини. Він їм мене демонстрував після того як бив. Обрізав мені чуб. А вони насміхалися з мене. Все вони бачили, проте мовчали і нікому не сповіщали. Насправді, моя історія, мабуть, не унікальна. Таких жінок, як я, багато і в Росії, і в Україні», - продовжує Наталія.
Правозахисниця Ніна Потарська, говорить, що основною причиною такої байдужої поведінки оточуючих та агресивних дій чоловіка-насильника – це прийняття такої культури зґвалтування і насилля. Оскільки в умовах домашнього насилля дуже часто має місце саме зґвалтування. «Для багатьох це звучить як нонсенс, але якщо жінка не згодна вступати в статеві стосунки зі своїм чоловіком, але секс відбувається, то це все називається зґвалтуванням. У суспільстві культивується так званий «домострой», тобто всі виступають за міцну сім’ю, за те, щоб діти росли в повноцінних родинах, але при цьому забуваємо, що в багатьох випадках, досягаючи цієї мети, стражданням піддаються жінки, а діти - насиллю. Близько 70% жінок згідно української статистки страждає від різних форм домашнього насилля», - зазначає правозахисниця.
Потарська додає, що жінки страждають не тільки від фізичного насилля, а й економічного, психологічного. Цього року в Україні прийнято зміни до законодавства. За здійснення акту домашнього насилля передбачається кримінальна відповідальність.
Наталія Малиновська
Запис прес-конференції