Україні не вдасться позичати гроші на зовнішніх ринках, щоб закрити дірку в бюджеті - Устенко
Дефіцит державного бюджету цього року мав би бути на рівні 3 млрд доларів США. Але через некомпетентність та безвідповідальність політиків та урядовців він зріс до 4 млрд доларів США. Україна не зможе закрити «дірку» в бюджеті за рахунок зовнішніх запозичень. Вікно можливостей закрито. Такі думки висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».
Фінансова стабільність буває двох основних видів – внутрішня, тобто стосується цін та інфляції, та зовнішня, тобто курси валют.
«Ні для кого не секрет, що Україна – країна з високим рівнем інфляції. В минулому році у нас була найбільша інфляція серед країн колишнього СРСР, нижче нас був Узбекистан, який показав рівень інфляції 14,3 %. Наш рівень інфляції високий. Давайте подивимося на 2014, 2015,2016 роки, ми побачимо, що наші споживчі ціни збільшилися більше, ніж у два рази. Курс національної валюти просів, ми втратили дві третіх вартості гривні. Це призвело до фінансового дисбалансування», - говорить Устенко.
Коли ми починали співпрацю з МВФ, дефіцит державного бюджету був зашкаленим.
«У 2014 році це було 7% ВВП. Коли є дефіцит бюджету, його треба якимось чином фінансувати. Ніхто нічого нового не вигадав, як фінансувати цю «дірку» за рахунок нових боргів або розкручувати інфляцію. Я маю надію, що досвід Зімбабве позаминулого року показав, що розкручування інфляції надзвичайно небезпечно. Адже вона приводить не тільки до зубожіння населення, а й до соціальних катаклізмів та потрясінь, а це в свою чергу призводить до сильної дестабілізації в країні. Окрім того, Україна має достатній досвід 90-х років,коли дефіцит держбюджету складав 30% ВВП і повністю фінансувався за рахунок друкуванням грошей. Тоді рівень інфляції сягав 10 000%, ціни тричі змінювалися протягом дня. Це гіперінфляція», - пояснює економіст.
Коли Україна входила в новий етап своєї співпраці з МВФ, одна із висунених умов було зниження дефіциту державного бюджету.
«Зниження в принципі відбувалося у 2015, 2016, 2017 років. На кінець 2018 року дефіцит державного бюджету повинен був скласти 2,5% ВВП. У грошову вимірі це 3 млрд доларів США. Але маємо дефіцит в 4 млрд доларів. Причина? Популізм в головах політиків, урядовців, їхня безвідповідальність, бажання подобатися виборцю, відсутність знань з економіки або бажання ігнорувати світової економічні процеси», - продовжує Устенко.
На його думку, щоб закрити цю «дірку» в бюджеті в сумі 4 млрд дол. США, потрібно було виходити на ринки запозичень в середині країни або на зовні. Можливість виходу України на зовнішні ринки запозичень втрачена з осені минулого року.
«У вересні 2017 року Україна вийшла на зовнішні ринки. Позичила там гроші. Але повелася як картковий шулер. Вона вийшла на ринок в парадигмі, що у нас все нормально, ми робимо реформи, продовжуємо активну співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями. Ринок, коли нам позичав гроші, вважав, що все що говориться є абсолютною правдою. Нам позичили 3 млрд доларів під 7% річних. Це безумно дорого. Приблизно в той самий період позичали гроші Таджикистан під 7%, Ірак, Білорусь трохи дешевше, і низка не дуже успішних країн. Які вдалося вирватися на зовнішні ринки запозичень. А під кінець минулого року кредитори зрозуміли, що їх обманули: не було антикорупційного суду, не було співпраці з МВФ, програмам по приватизації була виконана лише на 30%. Нам просто уже ніхто не повірить», - резюмував Устенко.