Мирон Маркевич: «Ми не плануємо купувати легіонерів»

Головний тренер «Металліста» Мирон Маркевич впевнений, що харьківському клубу потрібно більше купувати українських гравців.

Мироне Богдановичу, минулого тижня ваше прізвище не сходило зі сторінок газет та інтернет-ресурсів. Уболівальники обговорювали вашу відставку. Ви справді спілкувалися з керівництвом клубу щодо свого звільнення?

Ні. Усі ці розмови - банальні чутки. Я не знаю, хто їх вигадав. Можу запевнити, що навіть не обговорював із керівниками «Металіста» варіант своєї відставки. Я й далі працюю.

Керівництво «Ме­таліста» уже звільнило одного з топ-менеджерів, бо не задоволене кінців­кою сезону. Ви також не задоволені?

Так, і я не задово­лений результатами мат­чів наприкінці сезону. Ми втратили лідерство у чемпіонаті, бо недора­хувалися щонайменше шести очок. Це мінімум шість пунктів! Додаймо ці шість очок - і могли зимувати зі статусом лі­дерів першості.

Ви вже з'ясували причини такого спаду?

Одна з причин - наша дискваліфікація у Лізі чемпіонів. Ми фор­сували підготовку до се­зону, щоб команда достойно виступила у найпрестижнішому турнірі. А нам заборонили грати в Лізі. Ну, і не треба за­бувати про адміністративну атаку на «Мета­ліст». Наш воротар Дишленкович набув стату­су легіонера, нас змуси­ли вдруге їхати до Дніп­ропетровська на поєди­нок проти «Дніпра». Такі речі теж негативно позначаються на ко­манді.

У розпал ігрової кри­зи ви нарікали на ненале­жне ставлення легіонерів до гри. Чи багато ваших футболістів не хочуть гра­ти в чемпіонаті України?

Є кілька хлопців, котрі воліють змінити чемпіонат. На них впли­вають іноземні клуби, які заманюють гравців цікавими пропозиціями. Нині двоє наших гравців мають намір змінити команду. І ми нікого не триматимемо. Як кажуть у народі, силуваним конем далеко не заїдеш.

Є й такі футболісти, які мають бажання грати у футбол, але все одно не виправдали наших сподівань. Маю на увазі Гомеса, Марлоса, який отримав травму, захисника Моледо, через відсутність якого виникла тріщина в обороні.

Ну і Соса не видав максимуму. Хлопець старається, до нього претензій нема та його шарпають іноземні клуби, а такі речі негативно впливають на гру футболіста.

Чи значними будуть кадрові зміни «Металіс­та» у період зимового міжсезоння?

Зміни не будуй значні. Ми не плануємо купувати легіонерів. На­ше завдання - знайти кількох талановитих ук­раїнців, які справді під­силять команду. У нас є гравці з українським па­спортом, котрих уже підтискає вік. Треба конче шукати їм рівно­цінну заміну.

Ви нині працюєте чи відпочиваєте?

Я поєдную приєм­не з корисним. (Смієть­ся). Офіційно перебуваю у відпустці, відпочиваю у Трускавці. Та головний тренер команди прем'єр-ліги навряд чи мо­же відпоювати, бо мушу постійно бути на теле­фоні.

Як виглядає ваш відпочинковий день у Трус­кавці?

Я не прихильник «лінивого способу життя" Стараюсь постійно бути в русі. Мій день починається з пробіжки. Біжу безперервно майже годину.

Скільки кілометрів пробігаєте?

За годину долаю від семи до восьми кілометрів.

Ви у чудовій фізичній готовності? Чи складете тест Купера?

Тест Купера?! Елементарно. Для мене не проблема подолати три кілометри за 12 хвилин. Правда, я не люблю таких пробіжок. Люблю змінювати темп бігу: сто метрів ривком, далі сто метрів - у повільному темпів

Що ще робите на відпочинку, крім бігу?

Регулярно попиваю водичку, маю тут різні процедури, плаваю у 6асейні, ходжу в сауну, граю у футбол. М'яч га­няємо щодня!

Недавно на одному з тренувань ви травмува­лися. Чи почали грати у футбол обережніше після того, як зламали ніс?

Ні, я зовсім не змі­нився. Навіть більше, уже на десятий день піс­ля операції почав грати у футбол. Якийсь час виходив на поле у масці. А тепер уже без маски, про травму давно забув. Це була прикра випадковість. Один з учас­ників гри послизнувся, і ми зіткнулися голова­ми. Нині я знову у грі.

П'ять років тому ви схудли на 16 кілограмів. Чи легко тримати вагу?

Ні, доводиться тер­піти. Спробуйте не їсти після 19 години. Я на­вчився засинати голодним. Також відмовився від солодкого в від гар­нірів, їм м’ясо, овочі та фрукти. Але споживаю їжі небагато. Хтось мо­же наїдатися досхочу. А мій організм миттєво реагує на переїдання. Тому доводиться їсти дуже мало. Інакше не витримаєш ваги на рівні 80 кілограмів.