Блохін: Мені не вистачило року у «Динамо», а із Суркісом усі фінансові питання залагодили

Екс-гравець «Динамо» й екс-тренер збірної України та київського клубу Олег Блохін розповів ведучій програми «Моя гра» Аллі Бублій про те, що проаналізував причини своїх невдач на посаді тренера киян, про свої досягнення та мневдачі під час роботи з киянами.

Також фахівець поділився, де може продовжити тренерську кар'єру, пригадав про проблемних футболістів і взаєморозуміння з Ігорем Суркісом під час і після роботи у столичному клубі.

Про те, що не вийшло у «Динамо»

«Я повинен був заспокоїтися після тренерської роботи у «Динамо». Я не треную довгий час, пішов, і новин не було. Особливо не було про що говорити. Тим більше, що я не обговорюю «Динамо» чи збірну України – це мій принцип. Я не експерт, я – тренер. Рік я аналізував, що робив правильно, а що – неправильно, що вдалося, а що – ні. Зараз я вже не повернуся до цього навіть думками. Що пройшло, то вже пройшло. Я зрозумів, що саме не вдалося з різних причин у «Динамо», - сказав він.

«Ці причини залежали і від мене, і від когось ще. Футбол – штука непередбачувана. Можна зібрати найкращу команду і не виграти нічого. Коли працював у «Динамо» і програвав матч, то була дуже напружена обстановка. Підбігають з мікрофоном і відразу запитують, коли я покину «Динамо». Це було перше, що запитували, а ось коли вигравав, це питання не ставили. Я не міг відразу відповідати на такі питання після поєдинку, який програв, коли стрес. Кожну поразку я приймав як особисту образу, тому мені було важко», - зауважив фахівець.

«Образи були на себе, тому що не зміг підготувати команду, і ми не виграли. Коли я був гравцем, і ми забивали три м'ячі, я приходив та аналізував матч. Чому не забив більше? Я міг забити три, а команда в результаті програла 3:4. І що з того, що я забив? Я завжди був максималістом. Коли я прийшов у збірну, то відразу заявив, що вийдемо на Чемпіонат світу з першого місця», - пригадав Олег Володимирович.

Про можливі придбання у київський клуб і взаєморозуміння з Ігорем Суркісом

«Ми перебудовували команду. Ті виконавці, яких ми купили, стали провідними гравцями у європейських чемпіонатах. Якщо врахувати, що хотіли купити Ракитича, Мендеса та Гранквіста, то ми вибирали гравців топ-рівня. З різних причин це не вийшло зробити. Коли прийшли нові футболісти, то потрібен був час, щоб вони звикли до менталітету та моїх вимог», - пояснив він.

«Мені не вистачило року. Навіть Лобановський казав, що команду треба створювати від двох до трьох років. Не можна в один момент усе взяти і створити. З іншого боку, я розумію, що не виконав завдання та займав 3-4 місця. Для «Динамо» це найнижча планка, яка могла бути. Ми все обговорили з президентом, і він це розумів. Але зрозуміти і президента можна, коли людина не виконала завдання, і команда опускається. Все життя мріяв тренувати «Динамо», тому що грав там. Це була і мрія батьків: мати не застала, а батько застав. Ось тому я ризикнув», - додав Блохін.

«Із Суркісом спілкуюся. Були нюанси, коли покинув «Динамо». Зараз я йому спокійно дзвоню. Всі фінансові питання давно залагодили. Ми були на нервах, але головне, що ми зрозуміли один одного», - зауважив він.

Про те, чи були пропозиції за ці три роки повернутися у футбол

«Досвід у «Динамо» невдалий з точки зору результату, але тренерська робота допомогла багато в чому. Були пропозиції, але не з України. Це все було несерйозно. Люди пропонують авантюру, яку я не розумію. Але, незважаючи на мій «юний» вік, пару років ще б потренував», - сказав він.

«В Україні є дві команди - «Динамо» та «Шахтар». Решта? Ви мене вибачте, але, коли грають шість команд і на них приходить сумарно 3 000 глядачів, які тоді завдання ставити? Просто гроші отримувати, або втриматися у вищій лізі? І то не факт, що будуть платити... Мені незрозуміло, яке завдання ставити», - додав Блохін.

Про Мілевського, Алієва, легіонерів та інших гравців «Динамо»

«З деякими носилися, як з дітьми. В іноземців то дружина народжує, то ще щось. Потрібно було входити у положення. Інша справа, що комусь подобалося або не подобалося, що я занадто емоційно висловлював підказки на футбольному полі. По-друге, мене не хвилювало що, коли і де роблять футболісти. Ти повинен прийти і виконати, що просить тренер. Мене особисте життя не хвилювало», - розповів тренер.

«Коли об 11 годині теорія, а людина приїжджає на базу о 2 годині дня. Після такого відразу – до побачення і в дубль. Мені вибачення вже не потрібні. У них свої принципи, а у мене – свої. Як головний тренер я зобов'язаний іноді приймати жорсткі рішення і рубати по-живому. Я не міг одного гравця пробачити, щоб завтра інший футболіст таке ж зробив. Як мені тоді керувати командою?» - риторично запитав він.

«Але не можна відразу рубати: може, людина оступилася. Але якщо це відбувається систематично, то по-іншому ніяк. Алієву та Мілевському я давав багато шансів, потім прийняв рішення, що більше так не може тривати. Не може бути, що людині даєш шанс, а він себе веде далеко не у рамках. Він не поважає мене вже як людину, а не як тренера. Так, талант іноді пропадає. Але це не найпроблемніші футболісти у моїй кар'єрі, були й інші, про яких я не хочу розповідати. Колектив – це 25 осіб, у всіх свої думки, і зрозуміти іноді дуже важко. У кожного свій характер і своя компанія. Я ж кажу в «Динамо» щось виходило, щось – ні. А там завжди важливий результат», - пояснив Блохін.

Про повернення у «Динамо»

«Чому ні? Я б спробував, добре проаналізував і подумав. Це складне рішення. Тут вже не гроші вирішують, другий раз помилятися не хочеться мені. Крім того, що я проаналізував свої помилки, потрібно знати, що відбувається у команді сьогодні», - підсумував Олег Володимирович.

За матеріалами сайту каналів «Футбол 1 / 2»