Шевченко отримав розкішний подарунок: як Україна знову приємно дивує Бельгію
Спортивна редакція «Главкома» продовжує ретельно відстежувати виступи українських футболістів за кордоном
Спортивна редакція «Главкома» продовжує ретельно відстежувати виступи українських футболістів, які захищають кольори своїх команд у різних європейських чемпіонатах. Цього разу нашу увагу привернула ситуація в складі клубу вищої ліги Бельгії «Генту». Цей клуб стає для пересічного українського вболівальника все ближчим, і ми знаємо, чому.
Триглавий український дракон в Бельгії
Наразі в клубах з країни Європейського Союзу, адміністративна столиця якої ще й є штаб-квартирою НАТО, виступає найбільша «колонія» з України. Станом на сьогодні це сім футболістів.
На минулому тижні український півзахисник Роман Безус завершив свій перехід з одного клубу Ліги Жупілє, «Сент-Трюйдена», до «Гента». Новий клуб заплатить старому компенсацію в розмірі трохи більше мільйона євро. Контракт розрахований на три з половиною роки. У новій команді Роман виступатиме під 18 номером. Тепер в «Генті» зібралося українське тріо: захисник Ігор Пластун, півзахисник Роман Безус та нападник Роман Яремчук.
За «Сент-Трюйден» Безус зіграв 70 матчів у чемпіонаті Бельгії, в яких забив 12 голів і зробив 13 результативних передач. А вже в неділю Безус дебютував в новому клубі. У Кортрейку він вийшов на заміну на 67-й хвилині за рахунку 1:1, в той час як два інших українці грали з перших хвилин. Так вже вийшло, що всім трьом українцям одночасно одразу пограти не вдалося – Яремчука тренерський штаб зняв ще раніше. Саме після замін «Гент» вирвав перемогу завдяки голу молодого вихованця клубу лівого захисника Тібо.
Вчора ж Безус став героєм Гента й «Гента». У матчі-відповіді в межах кубкового півфіналу на полі «Остенде» (перший матч в Генті завершився з рахунком 2:2) всі три українці вийшли в стартовому складі. І знову втрьох поки не зіграли – коли «Остенде» повів 2:0, тренер «буйволів», данець Йесс Торуп, ще в першому таймі замінив Пластуна, випустивши замість нього атакуючого півзахисника, молодого грузинського виконавця Чакветадзе.
Рахунок 2:0 протримався до самого кінця. Лише на 84-й хвилині норвежець Сьорлот скоротив відставання, а на першій доданій хвилині Роман Безус зрівняв рахунок і перевів матч в овертайм, коли головою добив м'яча в сітку після подачі кутового. На цьому наш хлопець не зупинився, й у серії післяматчевих 11-метрових зумів реалізувати вирішальний удар. Таким чином, саме Безус вивів «Гент» у фінал Кубку Бельгії! Суперником «буйволів» стане «Мехелен», який наразі лідирує в другому за рангом дивізіоні бельгійського футболу.
Збірна України як реальна перспектива для кожного українського «буйвола»
Чому ж трансфер Безуса – це додатковий привід поговорити про згадану вище трійцю та чому це важливо для українського футболу? Бо головна команда країни – це колектив, який нині формує Андрій Шевченко. І в цій команді роль і Пластуна, і Яремчука, і Безуса, які тепер грають пліч-о-пліч і точно не матимуть проблем із зіграністю, може бути точно не останньою.
З урахуванням того, що останній матч за «синьо-жовтих» Роман провів ще в часи першої «каденції» Шевченка й вийшов у грі з товариським статусом, про Безуса варто поговорити докладніше. Тим паче, результати виступів екс-гравця «Дніпра» й київського «Динамо» не лишають сумнівів – Безус національній збірній користь принести може.
Не варто говорити, що з часу переїзду до Бельгії, з 2016-го року, Безус виблискував результативністю. Не можна казати й про те, що він виділявся захмарною працездатністю. Але Роман – тип футболіста-«інтелектуала», який допомагає команді менше рухатися й отримувати більшу ефективність від продуманих на кілька ходів дій. Не дивно, що Безус ділить перше місце у вищій лізі Бельгії з таким собі Ксавьє Мерсьє за кількістю передач врозріз – 3.77. Також Безус 12-й за ключовими передачами – 0.86, другий за кількістю небезпечних передач – 3.64, ділить п'яте місце з Мпоку і Чакветадзе за кількістю передач з глибини – 2.65.
Нещодавно Безус дав велике інтрерв’ю нашому відомому футбольному журналу, в якому зізнався, що має амбіції повернутися до складу збірної. З такими показниками його ціль стає ближчою з кожним днем.
Ігор Пластун та Роман Яремчук в «обоймі» Шевченка вже давно. Проте й про них кілька слів не можна сказати. Тим паче, що обставини так само сприяють тому, що і бек, і нападник регулярну ігрову практику отримувати будуть.
Пластун два останні матчі за «Гент» провів невдало. Так, з «Кортрейком» в центрального захисника було багато роботи. Господарі поля володіли територіальною перевагою, контролювали м'яч 54% часу, багато атакували, завдали 12 ударів по воротах і виконали 14 «стандартів». Пластун відіграв усі 90 з гаком хвилин, і виявився в якійсь мірі причетний до голу «Кортрейка», коли не зміг до кінця перешкодити суперникові виконати гольовий пас з флангу. В його активі було 11 виграних єдиноборств, але шість дуелей Ігор програв, зробивши також 17 перехоплень і підбирань м'яча. Однак більшість матчів за «Гент» (а грає Ігор часто, хоча й не завжди) Пластун проводить краще. Враховуючи ж ще й те, що нещодавно північно-східний кордон перетнув черговий «кармілєц» («сленг», яким нагородили одного нинішнього нападника іспанської «Малаги» після відомих подій), його шанси на потрапляння у стартовий склад «синьо-жовтих» зростають.
З Яремчуком ситуація ще більш зрозуміла. Не так давно Роман наблизив планку особистого рекорду результативності – забив уже дев’ять голів, стільки ж у його активі було за підсумками всього минулого сезону. Дивлячись правді у вічі, треба казати, що наразі в Яремчука як таких реальних конкурентів у таборі «синьо-жовтих» нема. Але це не означає, що колишній київський «динамівець» не має працювати над покращенням показнику реалізації моментів біля воріт суперників його команд.
Максим Салівон, для «Главкома»