Шевченко отримав розкішний подарунок: як Україна знову приємно дивує Бельгію

Роман Безус

Спортивна редакція «Главкома» продовжує ретельно відстежувати виступи українських футболістів за кордоном

Спортивна редакція «Главкома» продовжує ретельно відстежувати виступи українських футболістів, які захищають кольори своїх команд у різних  європейських чемпіонатах. Цього разу нашу увагу привернула ситуація в складі клубу вищої ліги Бельгії «Генту». Цей клуб стає для пересічного українського вболівальника все ближчим, і ми знаємо, чому. 


Триглавий український дракон в Бельгії

Наразі в клубах з країни Європейського Союзу, адміністративна столиця якої ще й є штаб-квартирою НАТО, виступає найбільша «колонія» з України. Станом на сьогодні це сім футболістів.  

На минулому тижні український півзахисник Роман Безус завершив свій перехід з одного клубу Ліги Жупілє, «Сент-Трюйдена», до «Гента». Новий клуб заплатить старому компенсацію в розмірі трохи більше мільйона євро. Контракт розрахований на три з половиною роки. У новій команді Роман виступатиме під 18 номером. Тепер в «Генті» зібралося українське тріо: захисник Ігор Пластун, півзахисник Роман Безус та нападник Роман Яремчук.

За «Сент-Трюйден» Безус зіграв 70 матчів у чемпіонаті Бельгії, в яких забив 12 голів і зробив 13 результативних передач. А вже в неділю Безус дебютував в новому клубі. У Кортрейку він вийшов на заміну на 67-й хвилині за рахунку 1:1, в той час як два інших українці грали з перших хвилин. Так вже вийшло, що всім трьом українцям одночасно одразу пограти не вдалося – Яремчука тренерський штаб зняв ще раніше. Саме після замін «Гент» вирвав перемогу завдяки голу молодого вихованця клубу лівого захисника Тібо.

Вчора ж Безус став героєм Гента й «Гента». У матчі-відповіді в межах кубкового півфіналу на полі «Остенде» (перший матч в Генті завершився з рахунком 2:2) всі три українці вийшли в стартовому складі. І знову втрьох поки не зіграли – коли «Остенде» повів 2:0, тренер «буйволів», данець Йесс Торуп, ще в першому таймі замінив Пластуна, випустивши замість нього атакуючого півзахисника, молодого грузинського виконавця Чакветадзе.

Рахунок 2:0 протримався до самого кінця. Лише на 84-й хвилині норвежець Сьорлот скоротив відставання, а на першій доданій хвилині Роман Безус зрівняв рахунок і перевів матч в овертайм, коли головою добив м'яча в сітку після подачі кутового. На цьому наш хлопець не зупинився, й у серії післяматчевих 11-метрових зумів реалізувати вирішальний удар. Таким чином, саме Безус вивів «Гент» у фінал Кубку Бельгії! Суперником «буйволів» стане «Мехелен», який наразі лідирує в другому за рангом дивізіоні бельгійського футболу.

Збірна України як реальна перспектива для кожного українського «буйвола»

Чому ж трансфер Безуса – це додатковий привід поговорити про згадану вище трійцю та чому це важливо для українського футболу? Бо головна команда країни – це колектив, який нині формує Андрій Шевченко. І в цій команді роль і Пластуна, і Яремчука, і Безуса, які тепер грають пліч-о-пліч і точно не матимуть проблем із зіграністю, може бути точно не останньою.

З урахуванням того, що останній матч за «синьо-жовтих» Роман провів ще в часи першої «каденції» Шевченка й вийшов у грі з товариським статусом, про Безуса варто поговорити докладніше. Тим паче, результати виступів екс-гравця «Дніпра» й київського «Динамо» не лишають сумнівів – Безус національній збірній користь принести може.

Не варто говорити, що з часу переїзду до Бельгії, з 2016-го року, Безус виблискував результативністю. Не можна казати й про те, що він виділявся захмарною працездатністю. Але Роман – тип футболіста-«інтелектуала», який допомагає команді менше рухатися й отримувати більшу ефективність від продуманих на кілька ходів дій. Не дивно, що Безус ділить перше місце у вищій лізі Бельгії з таким собі Ксавьє Мерсьє за кількістю передач врозріз – 3.77. Також Безус 12-й за ключовими передачами – 0.86, другий за кількістю небезпечних передач – 3.64, ділить п'яте місце з Мпоку і Чакветадзе за кількістю передач з глибини – 2.65.

Нещодавно Безус дав велике інтрерв’ю нашому відомому футбольному журналу, в якому зізнався, що має амбіції повернутися до складу збірної. З такими показниками його ціль стає ближчою з кожним днем.

Ігор Пластун та Роман Яремчук в «обоймі» Шевченка вже давно. Проте й про них кілька слів не можна сказати. Тим паче, що обставини так само сприяють тому, що і бек, і нападник регулярну ігрову практику отримувати будуть.

Пластун два останні матчі за «Гент» провів невдало. Так, з «Кортрейком» в центрального захисника було багато роботи. Господарі поля володіли територіальною перевагою, контролювали м'яч 54% часу, багато атакували, завдали 12 ударів по воротах і виконали 14 «стандартів». Пластун відіграв усі 90 з гаком хвилин, і виявився в якійсь мірі причетний до голу «Кортрейка», коли не зміг до кінця перешкодити суперникові виконати гольовий пас з флангу. В його активі було 11 виграних єдиноборств, але шість дуелей Ігор програв, зробивши також 17 перехоплень і підбирань м'яча. Однак більшість матчів за «Гент» (а грає Ігор часто, хоча й не завжди) Пластун проводить краще. Враховуючи ж ще й те, що нещодавно північно-східний кордон перетнув черговий «кармілєц» («сленг», яким нагородили одного нинішнього нападника іспанської «Малаги» після відомих подій), його шанси на потрапляння у стартовий склад «синьо-жовтих» зростають.  

З Яремчуком ситуація ще більш зрозуміла. Не так давно Роман наблизив планку особистого рекорду результативності – забив уже дев’ять голів, стільки ж у його активі було за підсумками всього минулого сезону. Дивлячись правді у вічі, треба казати, що наразі в Яремчука як таких реальних конкурентів у таборі «синьо-жовтих» нема. Але це не означає, що колишній київський «динамівець» не має працювати над покращенням показнику реалізації моментів біля воріт суперників його команд.

Максим Салівон, для «Главкома»