Коноплянка, перехід до нового клубу, надії та розчарування: Євген як символ покоління, яке ми втрачаємо

Півзахисник збірної України та клубу вищої ліги Німеччини «Шальке» Євген Коноплянка знову опинився на роздоріжжі. Вірогідність того, що Коноплянка, говорячи модною в світі спорту мовою, «отримає новий виклик», висока. «Главком» згадує про знакового для нашого футболу виконавця в більш широкому контексті.

Євген Коноплянка от-от змінить роботодавця. Якщо вірити турецьким ЗМІ (а їм треба вірити особливо обережно), таким клубом стане стамбульський «Бешикташ». Проте де б не опинився важливий для збірної України футболіст, історія Євгена має стати повчальною для всіх талановитих українських футболістів, які вже грають за кордоном, або прагнуть потрапити у Західну Європу.

У складі одного з провідних клубів вищого дивізіону Німеччини, команди «Шальке» з Гельзенкірхена, яка брала участь в груповому раунді Ліги чемпіонів, доробок Коноплянки з початку нинішнього сезону складає аж надто мізерну кількість успішних матчів. З огляду на те, що на рахунку Євгена лише дві гольові передачі (м’ячів у ворота суперників він не забивав), а всього на полі він з’являвся 14 разів у всіх трьох турнірах, в яких грали «кобальтові» (Ліга чемпіонів, Бундесліга, Кубок Німеччини), дивуватися більш ніж вірогідному переходу екс-гравця «Дніпра» в команду іншого клубу не варто.

Коноплянка – представник «золотого» покоління українських футболістів, пік якого припав на вихід збірної України на Євро-2016. Ще раніше Євген з клубом, в якому «зробив» своє ім’я, дійшов до фіналу другого за престижністю європейського клубного турніру. Вже тоді про Коноплянку говорили в контексті майбутньої зірки світового масштабу, яка може пробити нове вікно для масового «запливу» українців у клуби Західного світу.

Тривалий час Коноплянка тримав планку одного з двох головних талантів вітчизняного футболу. Євген та Андрій Ярмоленко – імена тих футболістів, яких завжди боялися суперники збірної України. Настав час визнати – сьогодні Коноплянка втратив статус однієї з двох головних зірок нашого футболу. І не тому, що стали грати краще партнери Євгена по головній команді країни. Суттєво понизився спортивний рівень саме Коноплянки.        

У чому ж причина таких результатів? На превеликий жаль, Коноплянка так і не зрозумів, що Західний світ і його футбольні реалії суттєво відрізняються від тих умов, в яких він існував як футболіст в Україні. Якщо подивитися на криву результатів Євгена, то неважко пересвідчитися, що, за поодинокими винятками, після першого сезону, в складі тоді ще іспанської «Севільї», його показники пішли на спад.

Практично всі тренери, з якими довелося працювати Євгену поза межами України, в один голос говорили про нехтування Коноплянкою ігрової дисципліни. Мова про небажання нашого співвітчизника відпрацьовувати в обороні й діяти в інтересах команди як такої. Наставник «Шальке» Доменіко Тедеско якийсь час навіть пробував надати Коноплянці максимальну свободу дій, звільнивши Євгена від «чорнової» роботи. Німецькі журналісти якось навіть висунули гіпотезу, що нова тактична побудова «кнаппен» створена спеціально «під» Коноплянку. Проте це дало короткостроковий ефект. Дуже швидко Коноплянка знову сів на лаву запасних. Де й перебуває по цей час.

Якийсь час усім нам здавалося, що Коноплянка просто потрапив не в ту команду – не в те місце, не в той час. Але після переїзду з Іспанії до Німеччини усі ілюзії розвіялися. Правда значно більш неприємна, ніж ми могли сподіватися. Євген просто не здатен тримати рівень стабільності зі знаком «+» протягом тривалого часу в тій атмосфері жорстких вимог, де він працює як футболіст. Де нема таких «тепличних» умов, які створюються в Україні нашим зіркам та «зіркам». До слова, багато в чому нами ж, журналістами. 

Один з критеріїв успішності футболіста – згадування його персони у ЗМІ. Якщо зануритися у архіви, як іспанських, так і німецьких колег, неважко знайти інформацію, яка вказує на те, що на початках кар’єри в обох західноєвропейських чемпіонатах про Євгена писали багато й охоче. Проте зараз, у контексті згадування про можливий переїзд Коноплянки в країну Хакана Шукюра таких посилань (розгорнутих думок чи то пак коротких новин) до прізвища нашого футболіста зовсім небагато. Ще більш красномовним виглядає те, що це видання не першого ешелону – не Bild чи  Kicker.

У «Бешикташі», чи куди б там Коноплянка не перейшов, Євген грати буде. Щонайменше – в перші місяці на новому місці. Як у нього було в будь-якій не українській команді. Інша справа, що де-факто це чергове «пониження» планки для футболіста, який колись обіцяв вирости у зірку світового масштабу. Ми вже не побачимо Коноплянку в складі умовних «Манчестер Юнайтед», «Барселони», «Баварії» чи ПСЖ. І це – неприємний доконаний факт для сучасного українського футболу.