Нащадки «Залізного Фелікса»: суперник «Шахтаря» в 1/8 фіналу Ліги Європи

Із вогню – та в полум’я. Після доволі міцної й титулованої «Бенфіки», чемпіону України в 1/8 фіналу Ліги Європи випав німецький «Вольфсбурґ». З точки зору здобутих титулів, німецький колектив порівнювати з «лісабонськими орлами», які двічі вигравали Кубок європейських чемпіонів, неможливо. «Вольфсбурґ» у цьому сенсі – такий собі ноунейм. Ця команда із однойменного містечка наразі не може похизуватися успіхами на євроарені. Найбільше її досягнення в єврокубках (якщо не вважати за успіхи більш-менш вдалу гру «вовків» у напівзабутому й нікому не потрібному турнірі під назвою Кубок Інтертото) – вихід у чвертьфінал Ліги Європи в сезоні-2009/2010. Проте в сенсі гри як такої, на цьому часовому відрізку «Вольфсбурґ» як мінімум не поступиться «Бенфіці». А то й перевершить її. Передовсім – у колективній грі.

Реалії

Зараз «Вольфсбурґ» навряд чи можна назвати командою з великою кількістю зірок. Радше навпаки: її основу складають непогані виконавці, які, проте, не вище середнього рівня. Проте у загальній масі ця команда, за яку виступають представники тринадцяти національностей, якою опікується всесвітньовідомий автомобільний концерн «Фольксваґен», не пасе задніх у чемпіонаті Німеччини. Після 23-го туру «зелено-білі» йдуть на сьомій    сходинці в турнірній таблиці Бундесліги. В чемпіонські розбірки нинішнього сезону вони вже навряд чи зможуть втрутитися, проте за «зону єврокубків» ще, безсумнівно, поборються.

Головна зірка теперішнього «Вольфсбурґа» - нападник Ваут Веґгорст. Цього довготелесого форварда (зріст 197 см) селекціонери «вовків» знайшли в чемпіонаті Нідерландів, де він виступав за АЗ із Алкмару. У своєму першому сезоні в чемпіонаті Німеччини Ваут зміг стартувати з місця в кар’єр: на його рахунку 17 забитих м’ячів. У нинішньому сезоні в 27-річного нападника десять голів у Бундеслізі. На цього хлопця у зимове міжсезоння був суттєвий попит з боку передовсім англійських клубів, проте «цінник» у 25 мільйонів євро відлякав потенційних покупців.

До речі, ще одного нападника «Вольфсбурґа», якого можна вважати гравцем основи – Даніеля Гінчека – також не можна назвати малюком: його зріст понад 190 см. А це означає, що «гірникам» доведеться непросто під час розіграшу стандартних положень.

У минулому сезоні, вперше за останні роки, «Вольфсбурґ» посів достоту високе місце в чемпіонаті Німеччини – шосте. До цього «зелено-білі» бовталися в підвалинах турнірної таблиці. Минулорічний спурт «вовків» пов’язують із їхнім уже колишнім наставником – Бруно Лаббадією. Цьому фахівцю вдалося покращити мікроклімат у колективі. Щоправда, це вдалося не тільки через тренерський талант герра Бруно, а й завдяки 40 мільйонам євро, які були виділені клубним керівництвом на підсилення складу. Проте, вирішивши завдання на сезон і повернувши «Вольфсбурґ» у єврокубки, Лаббадія був змушений залишити команду. Подейкують, що через конфлікт із клубним керівництвом.

Тренер

Тренерське кермо було доручено Оліверу Ґласнеру – колишньому наставнику австрійського ЛАСКа. Головні характеристики манери гри команд цього наставника – високий пресинг і тримання м’яча. Незважаючи на те, що цей молодий австрійський наставник візуально схожий, радше, на скромного професора із якогось периферійного вишу, насправді він прихильник авторитарного стилю керування.

До речі, у цьому сенсі Ґласнер «перегукується» із легендарним Феліксом Маґатом – колишнім тренером «Вольфсбурґа», який уперше й востаннє привів «вовків» до титулу чемпіонів Німеччини. Було то в сезоні-2008/2009. Тоді у складі «Вольфсбурґа» підібралося ціле сузір’я блискучих виконавців на чолі з Ґрафіте й Джеко. «Залізний Фелікс» тримав своїх підопічних у залізних обіймах. Можливо, тому тоді Срібну Салатницю здобути й вдалося. Пізніше через протиріччя з клубною владою Маґат залишив Вольфсбурґ. Кращої долі пішли шукати й інші творці тієї історичної перемоги. Зараз «Вольфсбурґ» і близько не підходить до того статусу. Проте команда вважається міцним середняком.

Український слід

Ще у складі нинішнього «Вольфсбурґа» можна виокремити Адміра Мехмеді, півоборонця збірної Швейцарії. Не так давно (в 2012-2014 роках) цей парубок виступав у чемпіонаті України, за київське «Динамо». Щоправда, в тій команді, яку очолював Олег Блохін, Адмір не мав статусу гравця основи: за весь той час він зіграв за «біло-блакитних» лише 25 поєдинків. Зате у «Вольфсбурґу» Мехмеді – стрижневий виконавець.

У поточному сезоні шляхи «Вольфсбурґа» й українських команд не перетиналися. В груповому етапі Ліги Європи-2019/2020 «вовки» зіграли в одній групі із «Олександрією». На жаль, згадки від того протистояння у команди Володимира Шарана не дуже приємні: на виїзді поступилися 1:3, а вдома програли 0:1. У підсумку німецька команда посіла другу сходинку в групі, тоді як «Олександрія» не пробилася в плей-оф.

До речі, у той час, як «Шахтар» боровся за вихід в 1/8 фіналу Ліги Європи з «Бенфікою», «Вольфсбурґ» на цій стадії змагався з «Мальме» - суперником київського «Динамо» на груповому етапі. І якщо кияни за сумою двох матчів поступилися шведам, то «вовки» не мали особливого клопоту: перемога із загальним рахунком 5:1.

Можна не сумніватися, що в особі «Вольфсбурґа» чемпіони України отримали достойного й сильного опонента. Проте, насправді «вовки» на «папері» не будуть вважатися фаворитами. Усе ж «гірники» досвідченіші, титулованіші, та й атакуюча ланка у донецької команди як мінімум не гірша. Якщо «Шахтар» не наробить тих дурниць, що у Лісабоні, то може всерйоз розраховувати на чвертьфінал Ліги Європи.    

Олександр Васильєв, для «Главкома»